Публікація

УГСПЛ стала на захист іноземця з ЗСУ, що отримав смертний вирок від «ДНР»

09 червня 2022 року у суді так званої «Донецької Народної Республіки» відбувся показовий суд над українськими військовополоненими, результатом якого став «смертний вирок» громадянам Великобританії Шону Піннеру, Ендрю Хілу та громадянину Королівства Марокко Брагіму Саадуну. Представництво інтересів останнього здійснює Центр стратегічних справ УГСПЛ.

Британці Ейден Еслін (ліворуч), Шон Піннер (посередині) та громадянин Марокко Брагім Саадун (праворуч) у так званому «суді» проросійського угруповання «ДНР». Окупований Донецьк, 7 червня 2022 року

 

Про Брагіма та його службу у Збройних Силах України

Брагім – 21-річний юнак, родом із Королівства Марокко. У 2019 році він переїхав до України навчатися у Київському політехнічному університеті на факультеті аеродинамічних та космічних технологій. Попри поширену у ЗМІ дезінформацію, Брагім не отримував українське громадянство, однак має посвідку на тимчасове проживання в Україні строком до 2024 року.

Брагім любить техно музику та легко заводить друзів – вони називають його доброю, відкритою і цікавою людиною. Він володіє арабською, марокканською, англійською, французькою мовами, а також вивчає російську та українську.

Отримати військову підготовку і досвід Брагім вирішив ще влітку 2021 року. У жовтні того ж року він подав заяву до ВСУ з проханням прийняти на військову службу за контрактом, а вже 8 листопада відправився до м. Миколаєва на військові тренування. Після навчання, молодого військовослужбовця направили в Донецьку область, де він проходив службу водієм артилерійської вантажівки в 1-му окремому батальйоні морської піхоти 36-ї бригади. Після повномасштабного російського вторгнення Брагім боронив Маріуполь, перебуваючи на території заводу ім. Ілліча.

Брагім на території заводу ім. Ілліча у м. Маріуполь

27 березня 2022 року близькі Брагіма втратили з ним зв’язок і тривалий час не володіли жодною інформацією про його долю і місцезнаходження.

13 квітня 2022 року російська влада повідомила, що 1026 українських військовослужбовців з бригади Брагіма добровільно склали зброю та здалися російським військам у Маріуполі.

17 квітня 2022 року стало відомо, що Брагім Саадун був одним серед них.

Ось як він описав обставини потрапляння в полон в одному з «інтерв’ю», опублікованому в YouTube:

«Ми були в оточенні, в місті Маріуполь, і не мали їжі. Було вирішено спробувати вирватися з оточення. Проте нам це не вдалося, наша техніка була зламана. Через страх ми розділилися. Я залишився один зі свого полку, зі мною було ще десять чоловік з Нацгвардії… Ми пішли в інший район подивитися, які існують шляхи виходу. Двоє з нас вирішили оглянути місцевість і знайшли відкритий магазин. Вони пішли туди, потім повернулися до нас і повідомили, що власниця магазину сказала їм, що наше місцезнаходження вже виявлено і що нам краще здатися. Ми вирішили, що складемо зброю, і пішли з власницею магазину на позицію російської армії, де і здалися».

Після цього, в ЗМІ було опубліковано ще декілька відеороликів за участі Брагіма, в тому числі запив допиту Брагіма Саадуна слідчим Слідчого Комітету Російської Федерації, однак його місцезнаходження залишалося невідомим. Контакту з ним також не було.

 

Про фейкові обвинувачення та судилище

 

30 квітня 2022 року в ЗМІ з’явилося повідомлення про те, що Генеральна прокуратура так званої «ДНР» оголосила про початок розслідування за підозрою Шопа Піннера, Ендрю Хіл та Брагіма Саадуна у скоєнні злочинів, передбачених ст. 323 (примусове захоплення влади або утримання влади), ст. 430 Кримінального кодексу «ДНР» (Найманство), вчинені групою осіб.

04 червня 2022 року Генеральна прокуратура «ДНР» повідомила, що матеріали справи направлені до суду. Обвинувачення було доповнено статтею 232 Кримінального кодексу «ДНР» (сприяння навчанню терористичній діяльності).

Зі ЗМІ відомо, що під час суду інтереси Брагіма представляв московський адвокат Дмитро Єршов, який також є адвокатом інших українських військовополонених. В інтерв’ю для «lenta.ru» він назвав Брагіма Саадуна «найманцем», підкресливши, що «його батько також був найманцем, а син пішов по стопах батька». Інша його адвокатка, Олена Весніна, яка практикує в окупованому Донецьку, видала ЗМІ, що заявник «був просто молодим дурнем, якого завербували британці».

Єршов.

Зі слів рідних Брагіма, на стороні захисту могли виступити щонайменше п’ятеро свідків: три командири Збройних сил України, жінка-власниця, яка вивела Брагіма та його групу на російські позиції, та її онука. Однак жоден з ним на судовому процесі не з’явився.

За повідомленнями ЗМІ, судовий розгляд за вищевказаними обвинуваченнями тривав у суді окупованого Донецька з 7 по 9 червня 2022 та закінчився оголошенням смертної кари Брагіму та іншим підсудним. Стверджується, що військовополонені свою провину «визнали». На відеозаписі із зали суду видно, що  підсудні перебувають у клітках, в наручниках, оточені чотирма охоронцями у формі та в масках, а також натовпом ЗМІ. У Брагіма на обличчі синець.

 

Про порушені права

Перше, що слід прояснити, це статус Брагіма відповідно до норм міжнародного гуманітарного права. Військова служба заявника в Збройних силах України є офіційною та відповідає національному законодавству. Іноземні громадяни несуть службу на рівних умовах з громадянами України та не мають жодних матеріальних переваг у порівнянні з українськими захисниками. Про статус іноземних військовослужбовців ми писали раніше.

Сам факт громадянства іншої країни не робить Брагіма Саадуна чи будь-якого іншого найманцем відповідно до ст. 47 Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, яка встановлює перелік характерних ознак, лише сукупність яких буде вказувати на такий статус. Відповідно, Брагім має право на статус законного комбатанта, військовополоненого і на нього поширюються усі права та гарантії, що випливають з цих статусів. Більш детальніше про права військовополонених читайте у статті “Інформація про правила поводження з полоненими і права полонених” .

За змістом Третьої Женевської конвенції, [законні] комбатанти мають право брати участь у бойових діях і не бути притягненими за це до кримінальної відповідальності, якщо не було вчинено жодних військових злочинів. Повертаємося до обвинувачень проти Брагіма Саадуна, які викладені наступним чином: «вчинення злочину групою осіб», «примусове захоплення влади або утримання влади», «найманство» та «сприяння навчанню терористичній діяльності». Тобто, звинувачення стосуються самого факту вступу Брагіма до лав Збройних Сил України та участь у військових діях проти російських військ. Ніде не стверджується про те, що Брагім Саадун вчинив військовий злочин і сам він заявляв, що нікого не вбивав та що його повноваження обмежувалися охороною територій та спостереженням.

Відповідно, Брагім Саадун засуджений за дії, які не є кримінально караними у його випадку, що також суперечить статті 7 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Навіть за умов присутності підстаі для притягнення заявника до відповідальності, він має право на незалежний та неупереджений суд. Більше того, відповідно до статті 102 Третьої Женевської конвенції, військовополонені можуть предстати лише перед тим судом та відповідно до тієї процедури, які застосовуються до власних збройних сил Росії. За жодних обставин військовополоненого не може судити будь-який суд, який не надає необхідних загальновизнаних гарантій незалежності й безсторонності й, зокрема, судова процедура якого не забезпечує підсудному прав та засобів захисту (стаття 84 цієї ж Конвенції).

Попри це, російська армія, нехтуючи усіма законами війни, передала Брагіма до суду, який не відповідає критеріям законності та незалежності. Так звана «ДНР», створена, підтримувана та фактично контрольована Російською Федерацією, не володіє жодною легітимністю відповідно до українського чи міжнародного права. Це стосується всіх їхніх «інституцій», включаючи «судів», створених маріонетковою владою. Такий «суд» належить до системи, про яку навряд чи можна сказати, що вона функціонує на конституційній та правовій основі. Явно свавільний характер обставин, за яких судили заявника, лише підтверджує цю обставину.

Зокрема, не було дотримано право на захист, в тому числі право на вибір захисника. Брагіму надали адвокатів, які публічно називають його найманцем, нівелюючи увесь сенс захисту у кримінальному провадженні. Свідки сторони захисту також не були допитані в суді і навряд чи хтось задавався питанням про їх виклик. Не менш важливо те, що така юридично складна справа, за участю трьох підсудних, була розглянута «судом» лише за декілька днів. Це вочевидь не вказує на професіоналізм «суддів», однак підтверджує формальність судового процесу. З огляду на це, немає підстав вважати, що «касаційний розгляд» справи раптом стане справедливим і змінить хід подій, а радше буде таким же формальним і свавільним, як і у «суді» першої інстанції.

В результаті зазначеного «судового розгляду» захиснику призначили покарання у виді смертної кари, яка абсолютно заборонена Протоколом № 13 до Конвенції, і відступ від неї не допускається. Хоча Російська Федерація не ратифікувала ні Протокол № 6, ні Протокол № 13 до Конвенції, однак на її території діє мораторій на виконання смертної кари. Необхідно розуміти, що сам факт призначення покарання у виді смертної кари здатен викликати у людини страждання, почуття страху, приниження та безнадійності в «очікуванні» смертного вироку, що відповідно є порушенням статті 3 Конвенції з прав людини (ЄКПЛ).

Попри гучний процес, місце і умови утримання Брагіма залишаються невідомими. Його рідні, в порушення ст. 8 ЄКПЛ та ст. 71 Третьої Женевської конвенції, не мають можливості підтримувати спілкування.

Найбільший сум у цій історії викликає те, що Брагім, як і інші наші військовополонені, не має жодних ефективних національних засобів правового захисту. Маємо справу з цинічним ворогом, який ігнорує закони і правила здорового глузду, що, втім, не скасовує їх існування. А так само не скасовує міжнародні механізми захисту прав людини та кримінальну відповідальність, яка чекає на російських військових злочинців.

 

Про рішення ЄСПЛ

Першим кроком у боротьбі на юридичному фронті стало звернення в інтересах Брагіма до Європейського суду з прав людини з проханням про вжиття низки тимчасових заходів Російською Федерацією та Україною.

16 червня 2022 року Суд розглянув запит та прийняв рішення, не чекаючи на результати «апеляції», фактично відмовився визнавати юрисдикцію суду «ДНР». Зокрема, Суд вказав:

1) Уряду Російської Федерації (a) забезпечити невиконання смертної кари, призначеної заявникові; (b) забезпечити дотримання конвенційних прав пана Саадуна Брагіма, зокрема щодо статей 2 і 3 Конвенції, забезпечити належні умови його утримання та надати йому будь-яку необхідну медичну допомогу та ліки.

2) Уряду України забезпечити, наскільки це можливо, дотримання конвенційних прав пана Саадуна Брагіма, зокрема щодо статей 2 і 3 Конвенції.

До 30 червня 2022 року Російська Федерація, згідно з рішенням Суду, зобов’язана надати інформацію про те, які дії та заходи були вжиті їхніми органами влади для забезпечення дотримання прав пана Саадуна Брагіма за Конвенцією.

І хоча Російська Федерація виключена з Ради Європи, нагадаємо, що вона продовжує здійснювати юрисдикцію і відповідальність за порушення прав, вчинених до 16 вересня 2022 року.

Як ви можете допомогти Брагіму Саадуну?

Друзі та рідні Брагіма започаткували рух #SaveBrahim та створили обліковий запис в Instagram @SaveBrahim, у якому діляться актуальною інформацією про рух справи захисника. Друзі закликають світ не мовчати, розповідати історію Брагіма, та абсурдність його засудження.

Просимо долучатися!

 

Матеріал підготувала юрист Центру стратегічних справ УГСПЛ Анна Козьменко.

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Планування післявоєнного відновлення довкілля. Партнер УГСПЛ по Ініціативі “Трибунал для Путіна” — ЕПЛ випустив аналітичну записку

Партнер УГСПЛ по ініціативі “Трибунал для Путіна” МБО “Екологія-Право-Людина”  випустив аналітичний документ з основними дороговказами та законодавчими основами...

25 Червня 2022

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: