Публікація

Правозахисники оприлюднили механізм протидії незаконному вилученню земельних ділянок, які перебувають у власності українських кримчан

6 травня відбувся спільний брифінг Представництва Президента України в АРК, Прокуратури АРК, Регіонального центру прав людини, Української Гельсінської спілки з прав людини та ГО «КримSOS». Спікери обговорили наслідки незаконного рішення РФ щодо включення земельних ділянок у тимчасово окупованому Криму до переліку заборонених для володіння іноземцями та механізми захисту права власності на землю в умовах окупації.

Передісторія

20 березня Президент РФ своїм указом заборонив іноземним громадянам та особам без громадянства мати у власності землю практично на всій території Кримського півострову. Землі віднесли до категорії «прикордонних», які можуть перебувати у власності лише громадянам РФ. Під дію Указу потрапило 11 районів АР Крим, а саме: Бахчисарайський, Джанкойський, Кіровський, Красноперекопський, Ленінський, Нижньогірський, Роздольненський, Сакський, Сімферопольський, Совєтський и Чорноморський райони. Іноземці також не можуть володіти ділянками в таких міських округах, як Алушта, Армянськ, Євпаторія, Керч, Саки, Судак, Феодосія і Ялта, а також у 8 з 10 районів у Севастополі. Заборона не поширюється на 3 райони Криму – Первомайський, Красногвардійський і Білогірський, а також Верхньосадівський та Тернівський райони Севастополя, адже вони не межують з материковою частиною України і не мають виходу до Чорного моря.

Проблема полягає в тому, що віднесення кримських земель до прикордонних тягне за собою обов’язок для іноземців відчужити земельну ділянку упродовж року з моменту виникнення права власності на майно( ч. 1 ст. 238 Цивільного кодексу РФ). Відповідно до роз’яснень цей строк починають відраховувати з моменту набрання законної сили Указу №201, а отже – з 20 березня 2020 року. А кінцевою датою володіння земельною ділянкою визначене 20 березня 2021 року.

Позиція України

Представництво Президента України в АР Крим одразу почало засуджувати неправомірні дії окупаційної влади Російської Федерації. У Представництві вважають, що це черговий акт порушень держаного суверенітету та територіальної цілісності України, а також норм і принципів міжнародного права. Сьогодні власникам земельних ділянок, першочергово – громадянам України, варто розуміти, що Україна чітко зазначає позицію невизнання дії цього Указу, вважаємо його таким, що не створює жодних правових наслідків. І з точки зору законодавства України та міжнародного права, навіть у випадках, якщо такі ділянки будуть вилучатися, ці громадяни будуть залишатися законними власниками своїх земельних ділянок.

Дар’я Свиридова, перша заступниця Постійного Представника Президента України в АР Крим

«Всі особи, майно яких було експропрійоване, вилучене на тимчасово окупованій території, є потерпілими, жертвами збройного конфлікту. І вже сьогодні Україна має створити ефективні процедури відновлення документів, що посвідчують майнові права, визначити засади повернення власникам майна, яке незаконно було відчужене під час окупації.  І третє – безумовно треба робити системи обліку того, яке майно пошкоджене, зруйноване, знищене або незаконно експропрійоване у власників за час тимчасової окупації. Створити систему відшкодування збитків цивільному населенню за час окупації – це теж задача України, яка вирішується в рамках української концепції перехідного правосуддя», – зазначила перша заступниця Постійного Представника Президента України в АР Крим Дар’я Свиридова.

Наразі національну модель перехідного правосуддя задля захисту прав людини в умовах подолання наслідків збройного конфлікту на території України доопрацьовують в робочій групі з питань реінтеграції ТОТ Комісії з питань правової реформи при Президентові України.

Незаконність Указу Президента РФ

За практикою, що склалась в РФ, в таких випадках власник ділянки повинен здійснити її відчуження протягом року. Якщо він цього не зробить, ділянку продадуть примусово за рішенням суду,  а отримані кошти перерахують уже колишньому власнику.

За загальними правилами та за приписами Конституції РФ закон не має зворотної сили у часі (ст. 54 Конституції РФ). Тому цей указ мав би застосовуватись лише до земельних ділянок, які перейшли у власність іноземних громадян після набранням ним чинності. Проте, якби Конституція РФ виконувалась, правозахисники б не робили цього брифінгу. Всім, напевно, відома широкомасштабна практика експропріації окупаційною владою земельних ділянок кримчан на підставі рішень судів, які переглядали законність виділення цих ділянок згідно російського законодавства. Іншими словами, окупанти застосували свої закони до відносин, які виникли ще задовго до окупації. Безумовно, це правовий абсурд і свавілля. Так само незаконним є застосування правових наслідків статті 238 до кримчан, які вже володіють земельними ділянками в Криму.

На підтвердження своєї позиції правозахисники називають щонайменше 3 вагомі аргументи.

  1. Відчуження ділянок за ст. 238 ЦК РФ порушує фундаментальний правовий принцип дії закону в часі.
  2. Річний строк, про який йдеться в цій статті, починає обчислюватись “з моменту набуття права власності”. Тобто, ця стаття не розрахована на випадки, коли людина вже тривалий час володіє землею. Адже не можна встановити річний строк з моменту набуття права власності, якщо людина вже більше десяти років володіє певною земельною ділянкою.
  3. Навіть якщо припустити, що окупаційна влада знайде спосіб вилучити землю в громадян України, такі дії не будуть відповідати міжнародному гуманітарному праву (яке не тільки зобов’язує окупанта поважати законодавство окупованої держави, але й забороняє експропріацію приватної власності без військової необхідності). Подібні дії окупанта також порушуватимуть право на мирне володіння майном, гарантоване ст.1 Протоколу 1 до Європейської Конвенції з прав людини. Відтак, такі справи мають хорошу перспективу захисту в Європейському суді з прав людини.

Ризики, які може нести Указ для громадян України та іноземців (не громадян РФ)

З огляду на послідовно незаконну практику державних органів  РФ, застосування Указу до кримчан матиме одразу кілька негативних наслідків і додаткових ризиків:

  • Окупаційна влада може примусово відчужувати земельні ділянки, які були набуті громадянами України до початку окупації Криму, якщо ці громадяни не отримали згодом “кримський паспорт Російської Федерації”. Перш за все, йдеться про осіб, зареєстрованих за межами півострову, які мали будинки з присадибними ділянками в Криму. Цілком імовірно, що продавати земельні ділянки змушені будуть і особи, які продовжують мешкати в Криму на підставі посвідки на проживання (тобто як іноземці, в розумінні окупанта).
  • У перші роки окупації було чимало випадків, коли вже надане “громадянство РФ” згодом було визнане Федеральною міграційною службою недійсним. Формальною підставою є “недостовірність відомостей”, повідомлених громадянином. Тому, не виключено, що така практика буде застосовуватись окупаційною владою з метою вилучення “потрібних” земельних ділянок.
  • Відчуженню підлягають земельні ділянки, про які є інформація у “російських реєстрах”

Відтак, ніхто не застрахований від незаконний дій окупанта, а тому ми рекомендуємо людям, які мають у власності земельну ділянку у Криму, постійно відслідковувати ситуацію щодо своєї власності на території півострову.

«За різними підрахунками, під таку експропріацію підпадуть  більше 10000 людей, що свідчить про масштабність проблеми і необхідність реагування на неї . Ми вважаємо, цей Указ порушує право власності тієї чи іншої особи. Прокуратура, надаючи оцінку вказаним діям, вважає, що цей земельний указ є нічим іншим як черговим кроком на шляху до систематичних утисків Російською Федерацією  громадян України, які були незгодні з окупацією Криму», – наголосив заступник прокурора АР Крим Віталій Секретар.

Віталій Секретар, заступник прокурора АР Крим

Механізми протидії вилученню земельної ділянки

Найбільш вірогідним інструментом вилучення земельних ділянок у громадян України та іноземців в Криму в рамках імплементації Указу буде механізм звернення окупаційних органів в окупаційні суди на підставі ст. 238 ЦК РФ, з метою захисту своїх прав, зокрема, на міжнародному рівні. Тож для осіб, земельні ділянки яких підпадають під дію указу, доцільними є наступні кроки:

  1. Проходження першої, апеляційної та касаційної інстанції в окупаційних судах. Ці дії потрібно вчинити для того, аби пізніше подати індивідуальну скаргу проти РФ до Європейського суду з прав людини. Інакше є ризик того, що скарга буде визнана неприйнятною.

Власники земельних ділянок на практиці можуть опинитись в двох ситуаціях. У першому випадку органи окупаційної влади подадуть відносно них позов про вилучення земельної ділянки, власник виступатиме відповідачем у справі. У другому випадку власник може отримати розпорядчий документ від органів місцевої чи державної влади окупанта про вилучення його ділянки на підставі Указу. Тоді такі дії, рішення та розпорядження окупаційних органів треба оскаржити в суді і власник землі має виступити позивачем в таких справах. При цьому варто пам’ятати, що у випадку вилучення земельної ділянки, звернутися до Європейського суду з прав людину можна протягом 6 місяців з дня набрання чинності рішення суду касаційної інстанції.

«Примусове відчуження може відбуватися 2 шляхами. Або рішення суду про примусовий продаж, коли земельну ділянку продають по аукціону. Або другий варіант – суд ухвалює рішення передати ділянку на користь окупаційної влади, але власнику компенсують певну грошову суму. Але в обох випадках не йдеться про ринкову вартість. Тому ми вже зараз рекомендуємо громадянам починати збирати документацію, визначати вартість земельної ділянки станом на сьогодні, інформувати нас про такі випадки, щоб ми могли допомогли з судовими процесами», – закликав адвокат УГСПЛ Максим Тимочко під час брифінгу.

Максим Тимочко, адвокат УГСПЛ
  1. Повідомити про факт вилучення земельної ділянки в прокуратуру АР Крим з метою реєстрації кримінального провадження за фактом вчинення міжнародних злочинів на території окупованого Криму та приєднання до вже наявних матеріалів.

Правоохоронні органи України здійснюють збір доказів про вчинення таких злочинів для притягнення винних осіб на національному рівні, а також для передачі відповідних відомостей до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду (м. Гаага, Королівство Нідерландів). МКС в рамках проведення потенційного розслідування по ситуації в Україні буде аналізувати отриману від прокуратури АР Крим та українських неурядових організацій інформацію.

Також нагадуємо, юристи УГСПЛ за підтримки Програми USAID “Права людини в дії” підготували роз’яснення наслідків такого указу Президента РФ № 201 від 20 березня 2020 року. Ознайомитися з ним можна ТУТ.

За захистом своїх прав мешканці окупованого Криму можуть звернутися до Представництва Президента України в АРК, Прокуратури АРК, Регіонального центру прав людини, Української Гельсінської спілки з прав людини та ГО «КримSOS». Контакти організації зазначені вище, на інфографіці.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Заява правозахисних організацій з приводу оголошення вироків фігурантам другої бахчисарайської групи у “справі проти кримських мусульман”

16 вересня 2020 року Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону оголосив обвинувальні вироки сімом...

17 Вересня 2020

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: