20 березня 2020 року указом Президента РФ було заборонено іноземним громадянам та особам без громадянства мати у власності землю на практично всій території Кримського півострову. Крим віднесли до прикордонних земель, які можуть перебувати у власності лише громадянам РФ. Заборона не поширюється на три райони Криму – Первомайський, Красногвардійський і Білогорський, адже вони не межують з материковою частиною України і не мають виходу до Чорного моря. Так само до списку не увійшла Верхньосадовська сільська рада у Нахімовському районі Севастополя.

Через нововведення у власників земельних ділянок на території півострову виникають питання щодо наслідків цього указу. Юристи УГСПЛ підготували роз’яснення.

За практикою, що склалась в РФ, в таких випадках власник ділянки, якою він не може володіти на законних підставах, повинен здійснити її відчуження протягом року. Якщо власник цього не зробив, ділянка має бути продана примусово за рішенням суду через службу судових приставів. Сума, отримана від продажу ділянки, передається власнику (ст. 238 ЦК РФ)

За загальними правилами та за приписами Конституції РФ закон не має зворотної сили у часі (ст. 54 Конституції РФ). Тому цей указ мав би застосовуватись лише до земельних ділянок, які перейшли у власність іноземних громадян після набранням цим чинності. Проте, якби Конституція РФ виконувалась, ми б не писали цього роз’яснення. Всім, напевно, відома широкомасштабна практика експропріації окупаційною владою земельних ділянок кримчан на підставі рішень судів, які переглядали законність виділення цих ділянок згідно російського законодавства. Іншими словами, окупанти застосували свої закони до відносин, які виникли ще задовго до окупації. Безумовно, це правовий абсурд і свавілля.

Отже, яку небезпеку може нести цей указ, з огляду на послідовно незаконну практику державних органів  РФ:

1. Окупаційна влада може примусово відчужувати земельні ділянки, які були набуті громадянами України до початку окупації Криму, якщо ці громадяни не отримали згодом “кримський паспорт Російської Федерації”. Перш за все мова йде про осіб, зареєстрованих за межами півострову, які мали будинки з присадибними ділянками в Криму. Цілком ймовірно, що продавати земельні ділянки змушені будуть і  особи, які продовжують мешкати в Криму на підставі посвідки на проживання (тобто як іноземці, в розумінні окупанта).
2. У перші роки окупації було чимало випадків, коли вже надане “громадянство РФ” згодом було визнане Федеральною міграційною службою недійсним. Формальною підставою “недостовірність відомостей”, повідомлених громадянином. Тому, не виключено, що така практика буде застосовуватись окупаційною владою з метою вилучення “потрібних” земельних ділянок.

Відтак, ніхто не застрахований від незаконний дій окупанта, а тому ми рекомендуємо людям, які мають у власності земельну ділянку у Криму, постійно відслідковувати ситуацію щодо своєї власності на території півострову.

Зараз чимало експертів наголошують на можливому застосуванні статті 238 ЦК РФ, яка передбачає обов’язок особи відчужити земельну ділянку протягом року, якщо ця ділянка не може їй належати згідно закону. Застосування правових наслідків цієї статті до кримчан, які вже володіють земельними ділянками в Криму, буде незаконним.

По-перше, тому що це порушує принцип дії закону в часі.

По-друге, річний строк, про який йдеться в цій статті, починає обчислюватись “з моменту набуття права власності”. Тобто, ця стаття не розрахована на випадки, коли людина вже тривалий час володіє землею. Адже не можна встановити річний строк з моменту набуття права власності, якщо людина вже більше десяти років володіє певною земельною ділянкою.

По-третє, навіть якщо припустити, що окупаційна влада знайде спосіб вилучити землю в громадян України, такі дії не будуть відповідати міжнародному гуманітарному праву (яке не тільки зобов’язує окупанта поважати законодавство окупованої держави, але й забороняє експропріацію приватної власності без військової необхідності).

Подібні дії окупанта також порушуватимуть право на мирне володіння майном, гарантоване ст.1 Протоколу 1 до Європейської Конвенції з прав людини. Відтак, такі справи мають хорошу перспективу захисту в Європейському суді з прав людини.

Якщо у вас винили додаткові запитання – за правовою допомогою можна звернутися до нашої кримської приймальні. Контакти:

Гаряча лінія (в робочі дні з 10.00 до 18.00): +380501402565

Viber (лише текстові повідомлення): +380997936418

e-mail: [email protected]

ФБ: https://www.facebook.com/pravdop.donbas.krym/

Гаряча лінія юриста приймальні в Херсоні (в робочі дні з 10.00 до 18.00) / viber: +380668831149

Допомогу кримчанам приймальня УГСПЛ надає за підтримки Програми USAID «Права людини в дії».

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах.

Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.