Публікація

Думайдан-2017: як припинити міжетнічне насильство?

Чергова зустріч організаторів “Думайдану” відбулася 21 червня, і вона була викликана новим загостренням міжетнічної агресії в Україні.

Президент Всеукраїнської спілки громадських організацій «Конгрес ромів України» Петро Григоріченко нагадав, що нетолерантне ставлення до ромського населення — це давня проблема в нашій країні.

IMG_8747

«На жаль, останнім часом ми спостерігаємо посилення міжетнічної агресії, — сказав він. — 11 червня невідомий вбив жінку ромської національності у Святошинському районі Києва. Нещодавно за вбивство рома в селі Ольшани на Харківщині був затриманий депутат місцевої облради. Крім того, він поранив ще чотирьох громадян України ромської національності. Почастішали випадки примусової депортації ромів: це сталося на Одещині у селищі Лощинівка та у Києві».

Директорка Ромської програмної ініціативи Міжнародного Фонду “Відродження” Ольга Жмурко підтвердила, що рівень ксенофобії по відношенню до ромів в українському суспільстві найвищий. Вона запропонувала вирішувати цю проблему шляхом подолання ізоляції локальних ромських громад.

Ольга Жмурко
Ольга Жмурко

«Ці громадяни мають право на шкільну освіту та ідентифікаційні документи, щоб мати можливість брати участь у громадському житті, — сказала Ольга Жмурко. — Саме через відсутність можливості реалізувати ці права, вони лишаються „поза бортом“ громади. Від цього залежить і безпека громади, адже ізольованість сприяє новим конфліктам».

Проект «Думайдан-2017: гуртуймося біля шатра порозуміння» стартував у березні цього року під час фестивалю “Docudays” в Києві. Там були присутні представники багатьох громадських організацій, які представляють етнічні меншини України. Всі вони висловили занепокоєння тим, що у нашому суспільстві не зменшується рівень ксенофобії та міжетнічного насильства. Тоді ж всі вирішили спільно боротися проти цієї проблеми.

Юристка Гельсінської спілки Олена Сапожнікова нагадала, що, окрім ксенофобії, українські громадяни, включно із представниками органів влади, схильні до профайлінгу — тобто поширення ставлення до одного представника певної етнічної групи на всю її цілком. Один з кричущих випадків трапився нещодавно біля офісу Гельсінської спілки, куди ромську родину запросили після прес-конференції. Це були ті самі люди, яких невідомі люди вигнали з Києва після знищення їхнього табору. Олена Сапожнікова підписала з ними контракт та передала продукти, які зібрали небайдужі громадяни. Щойно роми вийшли на вулицю, як їх негайно затримали поліцейські у цивільному одязі, бо, за їхніми словами, “нещодавно у цьому районі якийсь ром щось вкрав”. Ніякі пояснення Олени Сапожнікової не справили враження на правоохоронців. Якби не особисте втручання офісу Уповноваженої Верховної ради з прав людини, то вся ця історія могла би мати зовсім не веселе закінчення.

На думку Олени Сапожнікової, спочатку необхідно визначити головні проблеми, які викликають міжетнічне непорозуміння. Перший символічний крок — це спільне шиття Шатра порозуміння — великого клаптикового полотна. Під час шиття його учасники будуть пропонувати свої ідеї, як знайти порозуміння в Україні.

«Шатро має також і певне ідеологічне навантаження, — пояснила Олена Сапожнікова, — таким чином ми показуємо, що можна об’єднувати здавалося би непоєднувані речі».

Коли у березні наступного року шатро буде готове, його продадуть на благодійному аукціоні, і на отримані кошти організатори «Думайдану-2017» допоможуть постраждалим від етнічного непорозуміння людям, які звернуться за допомогою до Гельсінської спілки з прав людини.

Координаторка проектів міжнародної громадської організації “Інтернаціональний союз” Тетяна Курач повідомила, що в резолюції «Думайдану-2017» міститься ціла низка питань, серед них:

1. Дискримінація за національною ознакою у медіа.

2. Нерегулярність і безсистемність діалогу між державними органами та представниками національних меншин.

3. Соціальні проблеми етнічних груп.

4. Проблеми національних меншин із доступом до освіти.

Тетяна Курач запросила експертів до написання аналітичних статей на ці теми. Висновком у цих статтях має стати ціла низка конкретних порад для влади, як вирішити вказані проблеми.

Крім того, за словами Тетяни Курач, нещодавно закінчився всеукраїнський конкурс есеїв для студентів та школярів “Шукаємо шляхи порозуміння”.

«Ми отримали 28 робіт з усієї України, а також одну — англійською мовою, з Болгарії, — сказала Тетяна Курач. — Незабаром, 1 липня, будуть проголошені імена переможців у шести номінаціях: три — серед школярів, і три — серед студентів».

Олена Сапожнікова розповіла, що одним із призів для переможця конкурсу есеїв стане поїздка до табору толерантності у селі Славсько в Карпатах. Цей щорічний табір був організований ще у 2002 році Конгресом національних громад України (КНГУ). Наразі там присутні 15 етнічних та 4 релігійних групи. Взагалі ж ця організація організовує 8 подібних таборів в Україні, Молдові та Грузії.

Виконавчий віце-президент КНГУ Йосиф Зісельс розповів про групу моніторингу та аналізу проявів ксенофобії.

Йосиф Зісельс
Йосиф Зісельс

«Ми з’ясували, що у толерантній Канаді у 2015 році сталося понад 400 злочинів на ґрунті ненависті, — сказав він. — Це дуже висока цифра, і вона є на порядок більшою, ніж аналогічний показник у Східній Європі та, зокрема, в Україні. У нас цих випадків набагато менше. Але держава взагалі нічого не робить, щоб викорінити це явище повністю».

Олена Сапожнікова закликала жертв міжетнічного непорозуміння звертатися на поштову скриньку УГСПЛ office@helsinki.org.ua або ж адресою а/с 100, м. Київ, 04071 та по телефонах (044) 383 95 19, (094) 928 65 19. Юристи спілки допоможуть у вирішенні ваших проблем.

Організатори проекту “Думайдан-2017”: Громадська спілка «Українська Гельсінська спілка з прав людини», Всеукраїнська спілка громадських організацій «Конгрес Ромен України», Міжнародний фонд «Відродження», МБФ Ромський жіночий фонд «Чіріклі», ГО Платформа для змін «Ре:Дизайн», Конгрес національних громад України, Асамблея національностей України, Рада національних спільнот України, Громадська організація «Центр Права», Міжнародна громадська організація «Інтернаціональний Союз». Проект реалізується за підтримки Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA, Центру Української Культури та Мистецтв, Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України.

Підготував Олег Шинкаренко спеціально для Лівого Берега

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування