Якщо на законодавчому рівні закріпити спецстатус банківських рахунків, на які надходять заробітна плата та соціальні виплати, це зможе убезпечити їх від арешту, – роз’яснення юристів УГСПЛ

У березні ми писали про історію пані Вікторії з Торецьку Донецької області. Вона звернулась до місцевої приймальні УГСПЛ, адже напередодні виявилося, що її зарплатна банківська картка заблокована. Сталося це через те, що жінка має заборгованості за житлово-комунальні послуги, і комунальне підприємство звернулось до суду, отримало позитивне рішення, а державний виконавець наклав арешт на банківський рахунок пані Вікторії.

Про цей випадок розповів юрист приймальні Євген Федоричев. Він порадив жінці для початку звернутися до відділення Державної виконавчої служби задля роз’яснення підстав накладання арешту та з проханням, по можливості, скасувати відповідний виконавчий документ, а вже потім – до суду.

«Кошти на спецрахунках для виплат зарплат чи пенсій не підлягають арешту, навіть у разі заборгованості, – переконаний юрист громадської приймальні УГСПЛ у Торецьку. – Вони охороняється від арештів (приміром, через заборгованості громадянина за житлово-комунальні послуги) і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім’ї. Держава має як гарантувати та захищати законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю, так і захищати рахунки – виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби».

На публікацію на сайті УГСПЛ зреагувала юрист Марина Златева. Вона зауважила, що арешт рахунку боржника, навіть не зважаючи на те, що рахунок використовується для отримання заробітної плати, є законним, про що зазначено у постанові Верховного Суду (ВС) по справі № 756/1927/16-ц від 3 лютого 2021 року.

УГСПЛ вважає за необхідне роз’яснити свою позицію: виникла проблема, що створює умови для порушення прав людей і потребує вирішення на рівні законодавця.

Отже, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» , заходами примусового виконання рішень, є звернення стягнення на кошти, майно, а також на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника. Стаття 68 передбачає, що стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках в банках чи майна, яке може бути реалізовано. Окрім того, законом встановлені певні правила проведення стягнення із заробітної плати, пенсії, стипендії боржника. По-перше, стягнення проводиться з суми, яка залишається після утримання виплати податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. По-друге, утримано може бути 20% із суми, до повного погашення заборгованості. У виключних випадках – 50% суми.

«Тобто законодавець передбачив, що частина коштів повинна залишатися у боржника – на прожиття. Але після того, як заробітну плату (пенсію, стипендію) стали перераховувати на картковий електронний рахунок, почалися проблеми. Виконавці – як державні , так і приватні почали накладати арешт на «пенсійні» та «заробітні» рахунки. Людина, для якої заробітна плата чи пенсія є єдиним джерелом доходу, фактично позбавляється цього доходу», – говорить Наталя Козаренко, координатор мережі громадських приймалень УГСПЛ.

Спочатку Верховний Суд 17 січня 2020 року у справі №340/1018/19 зазначив: «Рахунки, які передбачені для виплати заробітної плати та сплати податків, зборів і обов’язкових платежів до Державного бюджету України, є рахунками із спеціальним режимом, на які виконавчою службою відповідно до вимог законодавства арешт не накладається, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби».

Потім Окружний адміністративний суд м. Києва у своєму рішенні від 26 березня 2020 року по справі № 640/24691/19, скасовуючи постанову державного виконавця про накладення арешту на суму заробітної плати, яка перевищує 20%, зробив висновок, про те, що «рахунки на які зараховується заробітна плата, нормативно не визначені як рахунки із спеціальним режимом використання, не є такими рахунками, а є звичайними поточними рахунками та банківське законодавство не містить визначення такого виду рахунків як «зарплатний».

Аналогічна позиція викладена й у згаданій постанові ВС від 3 лютого 2021 року. «Кошти, переказані платником отримувачу, з моменту їх зарахування на банківський рахунок переходять у власність останнього, який має виключне право розпорядження ними. Кошти після зарахування на рахунок отримувача є його власністю, втратили свій цільовий статус (пенсії, соціальних виплат), та набули статус вкладу», – йдеться у ній.

«Рішення ВС є обов’язковим для учасників процесу, а для інших носить рекомендаційний характер», – пояснює юристка УГСПЛ Козаренко. «Ситуацію можна було б вирішити, якщо закріпити на законодавчому рівні спецстатус банківських рахунків, на які зараховуються заробітна плата, пенсія, стипендія та інші виплати, передбачені ст. 73 Закону. Вже зараз клієнт банку зобов’язаний під час відкриття окремого рахунку в заяві про відкриття поточного рахунку у рядку «Додаткова інформація» зазначити, що рахунок відкривається для зарахування заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат, проте жодна згадка в законодавстві про те, що такий рахунок є спеціальним, тобто захищеним від арешту коштів на ньому, відсутня».

«Таке запровадження захистить права боржників, розвантажить суди та Міністерство юстиції від зайвих скарг на дії державних та приватних виконавців. І робити це потрібно невідкладно», – переконує правниця.

Євгеній Федоричев наполягає, що висновок ВС про те, що кошти (зарплата, пенсії, соцдопомоги) після зарахування на рахунок отримувача набувають статусу вкладу, є необґрунтованим: «Поняття «банківський вклад (депозит)» визначено гл.72 ЦК, – говорить він. – Так, виходячи з аналізу норм, які містяться в параграфі 3 вказаної глави, можна зробити висновок, що, по-перше, вклад (депозит) передбачає обов’язкове нарахування процентів на суму вкладу – що вочевидь не відбувається при зарахуванні зарплат, пенсії, інших соцвиплат. По-друге, договір вкладу підтверджується видачею певного документу – ощадного сертифікату. Виникає питання: чи може, наприклад, зарплатна картка отримувача вважатись таким документом? На мою думку, ні. Договір банківського рахунку і Договір банківського вкладу не є тотожними поняттями, тобто є різними за своєю правовою природою. Хоча до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу».

Федоричев нагадує, що приписами частини 1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01 липня 1949 року № 95, ратифікованої Україною 04 серпня 1961 року, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. «Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім’ї. «Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. До того ж, враховуючи посилання на міжнародно-правові акти та, оскільки дані правовідносини регулюється ЦПК України, звертаю увагу на твердження, викладені у ст. 10 Кодексу», – додає він.

Матеріал підготовлений за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Діяльність УГСПЛ зі створення національної моделі перехідного правосуддя впроваджується в рамках цієї програми.

У світі USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.