Публікація

Як захистити права вразливих груп населення підчас пандемії COVID-19? Візія Freedom House Україна

У зв’язку з карантинними обмеженнями, які безпосередньо вплинули на зміну напрямку адвокаційної діяльності правозахисної спільноти, УГСПЛ продовжує серію інтерв’ю з керманичами правозахисних організацій України щодо проблематик, пов’язаних з захистом найбільш уразливих та стигматизованих груп населення в екстремальних умовах сьогодення.

До вашої уваги інтерв’ю з директором Freedom House Україна Метью Шаафом.

Метью Шааф (Freedom House Україна)

 

У зв’язку з поширенням пандемії коронавируса і діями урядів по всьому світу правозахисна спільнота отримала новий виклик в сфері захисту прав людини. Як змінилася діяльність Freedom House в зв’язку з цим?

Сьогодні Freedom House продовжує свою роботу у сфері захисту прав людини і відстоюванні громадянських свобод в Україні. У той же час ми вносимо зміни до деяких планів у відповідь на виклик, пов’язаний з розповсюдженням коронавірусу. На щастя, ми не спостерігаємо зараз в Україні в цілому такі різновиди опортуністичних і авторитарних заходів з протидії пандемії, які вживають уряди деяких інших країн, щоб подолати кризу. Проте, як і багато інших країн, Україна важко знаходить баланс між необхідністю введення жорстких заходів для захисту громадян під час пандемії і гарантованим дотриманням прав людини. Freedom House, в свою чергу, працює над тим, щоб запропонувати найкращі та найефективніші практики щодо врегулювання подібних криз з дотриманням прав усіх людей без дискримінації.

 

Чи були в цьому контексті внесені будь-які зміни в пріоритети або в програми діяльності Представництва Freedom House в Україні?

Наші пріоритети залишаються незмінними: підтримка наших партнерів і всіх людей в Україні в їхньому бажанні жити вільно та в безпеці, а також, наполеглива робота з розвитку інституцій та політик, які гарантують захист прав людини. І, звісно ж, сьогодні ми набагато більше проводимо робочих зустрічей онлайн, ніж раніше.

 

Чи координує зараз Freedom House свої дії з іншими правозахисними організаціями?

Для того, щоб ідентифікувати сьогоднішні загрози в зв’язку з епідемією та запобігти порушенням прав людини ми співпрацюємо з більше ніж 10-ма різними партнерськими організаціями в Україні. З цією ж метою ми працюємо як з місцевими, так і з міжнародними організаціями в усьому світі.

 

Чи можете Ви назвати, які права людини або свободи порушуються в умовах боротьби з коронавірусом в Україні та світі найчастіше?

Якщо ми розглядаємо ситуацію в усьому світі, то, дійсно, ряд країн ввели обмеження на свободу вираження поглядів, на право на працю, на свободу мирних зібрань та асоціацій, а також на ряд інших прав людини. У той час як звуження обсягу певних прав під час кризи може бути виправданим, чимало з перерахованих вище обмежень прав людини такими не є. В Україні ми і наші партнери спостерігаємо порушення права на свободу вираження поглядів, наприклад, ми бачимо насильство по відношенню до журналістів, які збирають новини про вплив кризи, або ж необґрунтовані відмови органів влади в наданні інформації, яке повинно гарантуватися законом України про право на доступ до публічної інформації. В Україні, як і в багатьох інших країнах, криза має непропорційний негативний вплив на становище бідних верств населення та вразливих груп, викриваючи той факт, що наші суспільства все ще недостатньо докладають зусиль для захисту всіх людей без винятку. І що наші політики у сфері реагування на наслідки кризи часто непропорційно шкодять найуразливішим групам населення неналежним чином.

11 березня 2020 року понад 100 ЛГБТ+ -організацій США виступили з відкритим листом до ЗМІ і чиновникам в сфері медицини з викладенням того, чому COVID-19 являє підвищений ризик для спільноти і запропонували конкретні кроки по мінімізації будь-яких відмінностей у всьому, що стосується надання медичних послуг, інформування та обліку. Чи є ЛГБТ+ спільнотою в Україні, що більше дискримінується в період пандемії?

ЛГБТ+ -спільнота України вже зазнає високий рівень дискримінації і має неадекватний доступ до медичних послуг ще до початку пандемії. У мене немає в даний момент конкретних даних про те, які особливості у тому, як ЛГБТ+ -люди відчувають на собі наслідки кризи в Україні. Проте я вважаю, що побоювання ЛГБТ -спільноти і інших людей з уразливих груп зазнати дискримінації в медичних установах, що, в цілому, сприяє тому, що люди відмовляються звертатися за медичною допомогою навіть у разі необхідності, є більш ніж реальними під час цієї кризи, коли людям особливо необхідно отримувати меддопомогу за першою вимогою і без дискримінації. Лист, який ви згадали якраз наголошує, що ЛГБТ+ -люди унікально уразливі перед пандемією в зв’язку з наявністю таких додаткових проблем, як куріння, ВІЛ/СНІД та інші. Якщо рівень цих загроз також високий і притаманний ЛГБТ+ -спільноті в Україні, то побоювання, висловлені в згаданій заяві, також відповідають і ситуації тут.

 

Якою є ситуація з іншими вразливими категоріями населення, наприклад, ВІЛ-позитивними людьми, ромами, секс-працівниками, людьми з інвалідністю? Які дії щодо захисту прав і свобод людини необхідно зробити представникам уразливих груп в період пандемії?

Меншини та вразливі групи повинні продовжувати працювати в тих же напрямках, що і раніше: моніторити ситуацію і звітувати про її розвиток, вимагати недискримінаційного ставлення та захисту з боку державних інституцій, а також продовжувати працювати з союзниками і партнерськими організаціями щодо імплементації політик та підходів для кращого захисту їхніх прав та прав усіх людей.

 

Як в умовах карантину захищати права людини? Який метод зараз є необхідним і доступним?

Захист прав людини під час карантину є роботою, в якій мають брати участь всі без винятку. Державні органи повинні вести себе відкрито і прозоро, пояснюючи впроваджувані політики щодо реагування на пандемію, а також обов’язково повинні пояснювати, чому ці політики необхідні, особливо у випадках, які стосуються обмежень прав людини. Обов’язково повинні бути впроваджені заходи необхідного захисту від можливих зловживань владою в зв’язку з розширенням обмежувальних заходів з боку державних органів, і така політика має спочатку гарантувати відповідність та пропорційність будь-яких обмежень, що вводяться, до загрозам у зв’язку з кризою. Активісти і правозахисники повинні продовжувати роботу з моніторингу, документування і звітності про порушення прав людини, і адвокатувати зміни в нашому суспільстві, націлені на кращу захищеність прав усіх людей. Всі інші мають перш за все усвідомити масштаб кризи, в якій ми всі перебуваємо, і взяти на себе відповідальність за те, щоб зробити все можливе для допомоги суспільству в подоланні наслідків кризи, а також в отриманні всієї необхідної допомоги і підтримки в цей складний час.

Інтерв’ю Максим Петров (УГСПЛ)

Підготовлено за підтримки Freedom House в Україні.

Фото Український кризовий медіа-центр

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Олена Стрижак (БО «Позитивні Жінки»): «Саме активна життєва позиція ВІЛ-позитивних людей, які подолали свою внутрішню стигму може, в підсумку, вплинути і на зменшення стигми зовнішньої»

Головуюча правління БО «Позитивні Жінки» Олена Стрижак розповідає, чому день 28 травня є важливим для...

27 Травня 2020

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: