Суд визнав постанову Кабінету міністрів, що порушує права кримчан, незаконною
20 березня 2017 року Окружний адміністративний суд міста Києва оприлюднив постанову, згідно якої Постанова КМУ № 1035 визнана незаконною.
Ми неодноразово писали про сумнозвісну постанову Кабінету міністрів № 1035, яка суттєво обмежує права кримчан на ввезення до материкової України особистих речей. Цією постановою кримчанам було заборонено перевозити особисті речі з тимчасово окупованої території, за винятком 23 пунктів, передбачених статтею 370 МК України. У переліку дозволених речей можна знайти такі пункти, як пейджер, портативний телевізор, лижні палиці, друкарську машинку тощо.
У грудні минулого року в Одеському апеляційному адміністративному суді було виграно справу щодо заборони ввезення переселенцям з Кримського півострову особистих речей, які не входять до списку. Перепону було подолана, втім лише у випадку одного конкретного позивача.
Юлія Лісова була позивачем у справі в Окружному адміністративному суді. Вона переконана, що прийняте рішення є встановленням справедливості щодо прав багатьох українських громадян з Криму.
«Вже більше року кримчани не перестають по різним каналам намагатися донести до Уряду те, що Постанова КМУ 1035 порушує їх права, – заявляє Юлія Лісова. – Суд, який розглянув мій позов, наразі став єдиним державним органом, який почув наші доводи щодо незаконності постанови КМУ № 1035. Я дуже рада даному рішенню. Це рішення стосується мене особисто, моєї родини, а також багатьох інших людей, які після набуття даним рішенням сили, зможуть безперешкодно переміщати власні речі».
Юристка Української Гельсінської спілки з прав людини Дар’я Свиридова була одним з представників позивача у цій справі. Вона заявила, що нинішня постанова окружного суду міста Києва є гідною правовою оцінкою дій Уряду щодо незаконного обмеження прав кримчан на евакуацію свого майна з окупованих територій.
«Така заборона на переміщення майна була встановлена КМУ згідно Постанови № 1035. В своєму рішенні суд вказав як на порушення Кабміном при прийнятті Постанови національного законодавства (положень т. зв. Закону про ВЕЗ Крим, Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»), так і положень статті 1 Протоколу-1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо захисту права власності, – пояснює Дар’я Свиридова. – Судом наголошено на тому, що КМУ в силу Закону про ВЕЗ Крим був наділений лише повноваженнями тимчасово обмежувати поставки окремих товарів (робіт, послуг) суб’єктами господарювання, але жодним чином не міг встановлювати обмеження щодо переміщення особистих речей фізичними особами».
Дар’я Свиридова наголошує, що Кабінет міністрів надалі має чітко розділити питання поставки товарів та перевезення українськими громадянами їхніх особистих речей:
«Вітаємо принципову позицію суду та сподіваємося на те, що вказане дуже важливе рішення суду найближчим часом набуде чинності, – зазначає правозахисниця. – Крім того, сподіваємося на більш швидку та адекватну реакцію від КМУ, який належним чином врегулює питання поставки саме товарів (робіт, послуг) в межах господарської діяльності, а не буде формально оскаржувати дане рішення Окружного адміністративного суду й тим самим затягувати в черговий раз вирішення проблем простих кримчан».
Юрист громадської приймальні УГСПЛ з питань Криму Максим Тимочко також виступив у якості представника Юлії Лісової в суді. Він нерідко стикається з проблемами, викликаними постановою на практиці. Однією зі справ приймальні, була справа студента київського вишу Іллі Ільїна, що провів на пункті пропуску більше тридцяти годин. Хлопець відмовлявся позбутись особистих речей, з якими його не пропускали на материк. Максим Тимочко вважає, що рішення суду свідчить, що зроблені правильні висновки про невідповідність постанови уряду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України та Закону України ‟Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”.
«Виходячи зі змісту постанови, колегія суддів звернула увагу на те, що відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, не надано суду доказів на підтвердження наявності ‟суспільного інтересу” для законодавчого втілення таких обмежень, викладених у пункту 1 оскаржуваної Постанови №1035, – зауважує юрист. – Насправді це досить прогресивне твердження суду, оскільки цей висновок ним зроблений під час дослідження відповідності постанови уряду статі 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».
Рішення суду має ступити в дію по закінченню 10 днів з моменту строку його оскарження. Правозахисники припускають, що відповідачем по справі скоріш за все буде подаватися апеляційна скарга. Втім, вони переконані що суду вдалося зрозуміти масштаб порушень прав українських громадян з боку виконавчої влади.