Що робити, якщо російські військові захопили особу в заручники?
6 березня 2022 року радник керівника Офісу Президента України Олексій Арестович заявив, що російські окупаційні війська беруть громадян України у заручники. Зокрема, російські військові вдаються до такої тактики у селищі Гостомель та місті Буча, що на Київщині.
Однак очевидно, що така ситуація є поширеною і в інших населених пунктах України. Достеменно не відомо про кількість цивільних заручників, що потрапили в полон, однак за словами експертки відділу звільнення полонених Генштабу ЗСУ Ірини Баданової, мова може йти про сотні людей.
Як оцінюється захоплення заручників з правової точки зору?
Захоплення заручників є протиправною діяльністю, що згідно з положеннями статті 147 Кримінального кодексу України карається карається позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років або від семи до п’ятнадцяти років.
Згідно норм міжнародного гуманітарного права (МГПМіжнародне гуманітарне право)*, яке застосовується в умовах війни, захоплення заручників – заборонене. Про це, зокрема, йдеться у статті 3 Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року:
З особами, які не беруть безпосередньо участі в воєнних діях, у тому числі з особами зі складу збройних сил, що склали зброю, а також з позбавленими боєздатності (hors de combat) внаслідок хвороби, поранення, затримання чи з будь-якої іншої причини, повинні за всіх обставин користуватися гуманним поводженням, без будь-якої ворожої дискримінації, причиною якої слугують раса, колір шкіри, релігія чи вірування, стать, походження чи майновий стан чи будь-які інші подібні критерії. Із цією метою є забороненими й залишатимуться забороненими будь-коли та будь-де такі діяння стосовно зазначених вище осіб:
a) посягання на життя і фізичну недоторканність, зокрема всі види вбивств, завдання каліцтва, жорстоке поводження й катування;
b) захоплення заручників;
c) наруга над людською гідністю, зокрема образливе та принизливе поводження;
d) засудження та застосування покарання без попереднього судового рішення, винесеного судом, який створено належним чином і який надає судові гарантії, визнані цивілізованими націями як необхідні.”
Що робити родичам осіб, які ймовірно стали заручниками?
Програмна директорка Правозахисної Групи «СІЧ» Наталія Кожина рекомендує дотримуватися такого алгоритму дій:
1. Подати заяву до найближчого відділення поліції або іншого органу влади. Тоді інформація вноситься до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань і повинно бути відкрито кримінальне провадження за фактом насильницького зникнення.
2. Звернутися до Об’єднаного центру з пошуку та звільнення полонених.
3. За допомогою юристів чи адвокатів звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
4. За допомогою юристів чи адвокатів звернутися до Європейського суду з прав людини щодо вжиття тимчасових заходів відповідно до статті 39 Регламенту ЄСПЛ.
5. Інформувати якомога більше – і громадськість, і ЗМІ, і органи місцевого самоврядування.
6. Збирати факти й докази, необхідні для розшуку людини: скріншоти повідомлень у месенджері чи смс, фіксація телефонних дзвінків, аудіозапис розмов, відео з камер спостережень, покази свідків тощо.