Саботаж у справах активістів: чи можна притягнути слідчого до відповідальності?

У грудні Українська Гельсінська спілка з прав людини здійснила моніторинговий візит до Одеси щодо вивчення ефективності розслідувань у справах активістів. Моніторки зустрілися з представниками обласної прокуратури, щоб обговорити проблеми у розслідуванні справ Сергія Гнезділова, Дмитра Єгоренка та Сергія Стерненка. У трьох випадках активісти зіштовхнулися з однією проблемою: слідчі саботували розслідування, а потім закривали провадження. Силами адвокатів через суди провадження поновили, але чи можна притягнути до відповідальності слідчих? Про це ми розпитали юристів УГСПЛ.

Справа Сергія Гнезділова

Суть справи: Сергій писав матеріали про мільйонні статки депутата Одеської міськради від ОПЗЖ Богдана Гіганова. Після другого матеріалу у власному телеграм-каналі Гіганов погрожував Сергію нападом. А за декілька днів, коли активіст повертався з заходу Українського інституту національної пам’яті в Одесі на нього напали. Нападників було двоє, каже Сергій. Вони дочекалися поки він залишиться наодинці. Тоді один з нападників вдарив його по потилиці. Сергій отримав гематому.

Сергій Гнезділов

Проблеми справи: 

• Поліція зареєструвала провадження на початку грудня 2019-го за ч. 1 ст. 125 КК – легкі тілесні ушкодження. Але за два роки, 20 січня 21-го, справу закрили «у зв’язку з відсутністю в діянні складу кримінального проступку». Юристка УГСПЛ Юлія Лісова відновила розслідування через суд.
• Наприкінці травня 2021-го призначили судово-медичну експертизу з аналогічними запитаннями експерту, на які він вже відповів у першій експертизі у 2019-му.
• У вересні 2021 року проведено радіотехнічне обстеження місця події для встановлення базових станцій операторів рухомого (мобільного) зв’язку. На цьому всі дії завершились.

В Одеській прокуратурі запевнили, що у перші дні після нападу, провели огляд відеокамер у місті, але не зафіксували правопорушників. Та й сам потерпілий не бачив обличчя кривдників, тому не зможе впізнати – це ускладнює розслідування, пояснив заступник керівника Одеської обласної прокуратури Дмитро Вербицький. На його думку, якщо у перший місяць злочин не розкрили, то далі знайти виконавця нападу дуже складно.

Ця теза підтверджується справами, в яких УГСПЛ надає допомогу. До судів дійшли кейси, де нападників затримали одразу. Як це було з Анатолієм Прядком та Євгеном Усенком, яких обвинувачували у нападі біля “кривавої арки” у Полтаві. Чи з нападниками на Артема Мірошниченка, яких затримали наступного ранку. Але є і винятки: у справі Віталія Устименка нападників затримали за три місяці, після інциденту. Проте дали нападникам умовний вирок.

А от у справі вбивства Катерини Гандзюк Офіс Генерального прокурора поновив справу про недбалість херсонських правоохоронців, які у перші місяці могли саботувати розслідування. Провадження раніше закрило Державне бюро розслідувань.  Цей кейс має стати сигналом для інших правоохоронців, прокоментував відкриття провадження Масі Наєм, один з адвокатів рідних Катерини.

Справа Дмитра Єгоренка

Суть справи: активіст викрив точку збуту з безакцизними цигарками. Повідомляв у поліцію, але ті понад сім місяців “шукали” продавчиню. 22 грудня 2020 року на активіста напали на ринку, коли він фіксував продаж безакцизних цигарок. У ніч з 3 на 4 лютого 2021 року понівечили машину, яка зареєстрована на його дружину.

Понівечена машина дружини активіста 

Проблеми справи: 

• Провадження щодо нападу відкрили тільки через півтора місяці (06.02.2021), за ознаками “хуліганства” ( ч. 1 ст. 296 ККУ).
• Провадження щодо понівечення авто закривали через те, що сума завданої шкоди була недостатньою для настання кримінальної відповідальності. Але активіст поновив його через суд.
• Один із нападників, на якого вказує потерпілий, працівник поліції. Активіст з’ясував це під час власного розслідування і звернувся у ДБР.
• Потерпілий просив про заходи безпеки “у вигляді особистої охорони, охорони житла і майна; видачі спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку”. Скаргу на бездіяльність слідчого задовольнив Суворовський районний суд Одеси ще у березні 21-го. Проте дана ухвала попри чисельні скарги не виконувалася. 27 вересня 2021 року видали лише бронежилет та каску.
  

Справи Сергія Стерненка

Всі справи щодо нападів на Сергія з квітня 2021-го розслідують в СБУ в Одеській області. Їх об’єднали в одне провадження. Попри те, що розслідування триває третій рік, на всі три злочини лише один підозрюваний, якого активіст затримав самотужки.

Сергій Стерненко / hromadske

Щодо першого нападу 7 лютого 2018-го року, коли двоє невідомих побили Стерненка битою в машині, ситуація, як і з нападом на Гнезділова: розслідувати заважають “умови неочевидності скоєння злочину”. Щодо двох інших нападів 1 травня, коли Стерненку стріляли в потилицю, та 28 травня, коли, захищаючись, активіст смертельно поранив одного з нападників, а інший утік, у прокуратурі повідомили: тривають слідчі дії.
Натомість активіст вважає, що його справи краще розслідували б у столиці, повідомив він УГСПЛ у коментарі.

У трьох згаданих справах активісти скаржаться на затягування розслідування, на ігнорування клопотань про проведення слідчих та власне про їх відсутність. 

То що ж робити, якщо слідчий саботує розслідування? 

Навіть якщо належне розслідування не відбувається, кримінальної відповідальності за саботування немає, каже юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ Олена Куваєва. Хоча можна спробувати притягнути слідчого до відповідальності за “невиконання рішення суду” (ст. 382 ККУ), радить Олена Куваєва. Але і тут є нюанс. У постановах немає дедлайнів, каже юристка. Відповідно слідчий може розтягнути реалізацію рішення суду на дуже довгий період.

Інший варіант – дисциплінарна відповідальність. До слідчого її може застосувати його керівник. Якщо йдеться про поліцію, то це начальник слідчого управління. Він може застосувати дисциплінарне стягнення, наприклад, позбавити премії. Поскаржитись на слідчого може потерпілий або адвокат, написавши скаргу на бездіяльність слідчого на начальника слідчого управління, розповідає алгоритм дій юрист УГСПЛ Євген Чекарьов. Якщо є бажання змінити слідчого, додає юрист, про це теж варто зазначити у цій скарзі. 

Таку скаргу писав у поліцію Дмитро Єгоренко, але це не дало результату. Олена Куваєва каже, що у таких випадках варто скаржитись у прокуратуру, якій підпорядковується орган досудового розслідування. У повноваження прокурора входить змінювати слідчого через неефективне розслідування, зазначено у ст. 36 КПК.

Про відсторонення слідчого варто говорити, коли поліція безпідставно закриває кримінальне провадження. Для слідчих це не помилка, а звичайна процесуальна дія, каже Чекарьов. Закриття провадження можна оскаржити через суд – це практика, яку все частіше використовують юристи УГСПЛ. Проте, якщо слідчий закриває провадження двічі, говорить Олена Куваєва, і при цьому ігнорує вказівки прокурора, можна говорити про умисне саботування розслідування. Однак, останнє слово у зміні слідчого у справі за прокурором або начальником слідчого управління.

Ще одна процесуальна проблема – це виконання вказівок прокурора “на папері”. Таку практику у роботі слідчих помітив Чекарьов. Це сталося, коли він писав клопотання слідчим про проведення слідчих дій, але той проігнорував документ. Чекарьов поскаржився у прокуратуру на те, що від слідчого не було реакції або, юридичною мовою, на недодержання розумних строків проведення слідчих дій. Прокуратура надала вказівки слідчому щодо строків проведення слідчих дій. Після чого він написав відписку, ніби клопотання Чекарьова отримав і готовий виконати необхідні слідчі дії. Минуло пів року, каже юрист, але слідчий так нічого не зробив. 

Закон побудований таким чином, каже Чекарьов, що слідчі вважаються доброчесними особами, тому і відповідальності жорсткої немає. 

За результатами моніторингового візиту до Одеси однією з рекомендацій УГСПЛ процесуальним керівникам у справах активістів є посилений контроль за ефективністю дій слідчих та відповідне реагування аж до відсторонення у випадку явного саботування слідчих дій.