Публікація

Римський статут – орієнтир для національної системи кримінального переслідування, – О. Павліченко

Під час круглого столу, який відбувся у будівлі Комітетів Верховної Ради, учасники обмінялись аргументами «за» та «проти» ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС). У дискусії взяли участь виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко та керівник Програми USAID «Права людини в дії» Тарас Цимбрівський.

Фото: Ukrainian Institute for the Future

Ще у 2014 р. Україна офіційно передала до Канцелярії Прокурора МКС першу декларацію (в контексті подій на Майдані, що охоплювали період з 21 листопада 2013 р. по 22 лютого 2014 р.), а згодом, у 2015 р. і другу (стосовно можливих злочинів, вчинених на території України після з 20 лютого 2014 р. без встановлення кінцевої дати ), надавши в такий спосіб згоду на поширення юрисдикції МКС. Така процедура, передбачена ст. 12 (3) Римського статуту, дозволяє державі, що не є учасницею цього статуту, визнати юрисдикцію суду.

Тож майбутня ратифікація Верховною Радою України Римського статуту не просто підтвердить раніше взяті Україною юридичні зобов’язання перед міжнародним судом, а й надасть додаткові переваги (організаційні, процесуальні права та інші привілеї), які настають винятково в результаті приєднання країн до статуту через його ратифікацію.

Під час обговорення взаємовідносин України з МКС, в тому числі перспектив ратифікації Україною його статуту, учасники звертались як до правових, так і позаправових обґрунтувань своїх позицій.

Виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко наголосив на необхідності ратифікації статуту МКС. Звернувши при цьому увагу на те, що він виступає орієнтиром для національної системи кримінального переслідування.

Позицію необхідності ратифікації Римського статуту відстоюють і інші правозахисники – Центр Громадянських Свобод, Інститут Громадянського Суспільства, Кримська Правозахисна Група та інші неурядові організації, представники правничого середовища, органи державної влади (представник президента в АРК, МЗС, прокуратура АРК, офіс уповноваженого ВРУ з прав людини). Та попри таку сильну підтримку ідеї ратифікації статуту, «прохолодне» ставлення до МКС як інституції міжнародного правосуддя залишається. Останнє переважно обумовлено застереженнями з боку народних депутатів та експертів щодо «неефективності» суду, його «низьким рівнем довіри», колізіями з національним законодавством України (в частині екстрадиції громадян України) тощо. Подібні інтерпретації відображають брак розуміння юридичної природи, місії та функцій МКС, резонують своїми очікуваннями з реальними можливостями суду.

Нагадаємо, нещодавно необхідність ратифікації Римського статуту обговорювали за сніданком.

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Чат-бот в месенджері телеграм @CrimeaIsUabot зв’язує Україну з Кримом та безкоштовно допомагає кримчанам отримати українські паспорти, свідоцтва про народження/смерть та інші документи

Одна з величезних проблем сучасного суспільства – безкінечний обсяг суперечливої інформації, в якому все важче...

11 Листопада 2020

Круглий стіл на тему: «Механізми правосуддя перехідного періоду та освітні практики як інструменти постконфліктного регулювання в Україні» (онлайн)

Запрошуємо на круглий стіл на тему: «Механізми правосуддя перехідного періоду та освітні практики як інструменти ...

10 Листопада 2020

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: