Публікація

Ратифікація Римського статуту дозволить Україні мати не лише зобов’язання, а й права

Необхідність ратифікації Україною Римського статуту правозахисники, депутати та інші зацікавлені сторони обговорили за сніданком. Українську Гельсінську Спілку з прав людини на обговоренні представляли її виконавчий директор Олександр Павліченко та юристка Дар’я Свиридова.

Обговорення розпочав Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич. Щоб зникли будь-які сумніви, він одразу наголосив, що виступає «за» якнайшвидшу ратифікацію Римського статуту. Окрім того, Представник Президента в АРК зазначив: Україна уже визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду (МКС), коли двічі скористалася механізмом, який міститься у статті 12 Римського статуту. Тож, фактично, Україна уже має зобов’язання про співробітництво з МКС та має виконувати всі його рішення.

«Ратифікація Римського статуту дозволить Україні мати ще й права. Зокрема, право бути членом Асамблеї держав-учасниць МКС, право виносити питання на порядок денний Асамблеї та брати активну участь в її роботі, право вносити кандидатуру судді Міжнародного кримінального суду від України, право брати участь у виборах Прокурора МКС та інші права, яких, поки, ми не маємо», – розповів Антон Кориневич.

У той же час, додали учасники сніданку, ратифікація Римського статуту – це вимога Угоди про асоціацію з ЄС. Тож, якщо ми хочемо стати повноправним членом Європейського Союзу, рано чи пізно нам доведеться зробити цей крок.

На захист необхідності ратифікації Римського статуту став і Олександр Павліченко. Він розповів, що зараз УГСПЛ у співпраці з Генеральною прокуратурою збирають докази одного епізоду катування полонених на тимчасово окупованих територіях, який стався 5 років тому. Та уже зараз у прокуратурі розуміють, що на національномі рівні Україна не зможе притягнути до відповідальності винних у катуванні. Зараз у правоохоронців не достатньо інструментів, тож потрібно виходити на міжнародний рівень. І тут доречним є принцип комплементарності, який лежить в основі юрисдикції Міжнародного кримінального суду. У пункті 4 преамбули Римського статуту підтверджується, що «найсерйозніші злочини, які викликають стурбованість усього міжнародного співтовариства, не мають залишатися безкарними і що їх дійове переслідування має бути забезпечене як заходами, вжитими на національному рівні, так і активізацією міжнародного співробітництва». 

«Окремо варто зазначити другу не менш важливу перевагу. МКС притягує до відповідальності не лише виконавців злочинів проти людяності чи воєнних злочинів, а й вищих посадових осіб. Саме завдяки цьому Україна зможе встановити істинних організаторів агресії та її причини. А це дозволить запобігати збройним конфліктам у майбутньому, гарантувати їх неповторення. Власне це є складовою ще й іншого виклику для України – концепції правосуддя перехідного періоду, яку правозахисникам і владі ще слід розробити», – зазначив Олександр Павліченко.

У дискусію вступив заступник Міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. Він зазначив, що МКС – не панацея. Та розповів, що за 20 років діяльності ця інстанція витратила 1.5 млрд доларів та винесла 3 вироки, що доводить її неефективність.

«До того ж, МКС не захищає нас від Росії, адже РФ не ратифікує цей документ, як і Китай, Ізраїль чи інші країни, де є триваючі конфлікти. В Україні є кримінальний, кримінальний процесуальний кодекси та Інтерпол. Будь-якого злочинця ми можемо оголосити в розшук і нам його видадуть», – додав Антон Геращенко.

Представник Президента Антон Кориневич розвінчав цей міф. Інтерпол, враховуючи непрості відносини, може відмовити Україні у видачі злочинців з РФ за однією причиною – політично вмотивоване переслідування. Тож і Інтерпол не можна назвати панацеєю. МКС принаймні ордером на арешт міг би засвідчити про вчинення злочину проти людяності чи воєнного злочину.

Окрім того, учасники дискусії наголосили на необхідності внесення змін до Кримінального кодексу України аби на національному рівні належно криміналізувати міжнародні злочини – геноцид, злочини проти людяності та воєнні злочини. У Верховній Раді уже знаходиться законопроект 9438, який поки пройшов етап першого читання. Його ухвалення разом зі зміцненням судової та правоохоронної системи дозволили б ефективніше реагувати на національному рівні на злочини, пов’язані з агресією РФ.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Чат-бот в месенджері телеграм @CrimeaIsUabot зв’язує Україну з Кримом та безкоштовно допомагає кримчанам отримати українські паспорти, свідоцтва про народження/смерть та інші документи

Одна з величезних проблем сучасного суспільства – безкінечний обсяг суперечливої інформації, в якому все важче...

11 Листопада 2020

Круглий стіл на тему: «Механізми правосуддя перехідного періоду та освітні практики як інструменти постконфліктного регулювання в Україні» (онлайн)

Запрошуємо на круглий стіл на тему: «Механізми правосуддя перехідного періоду та освітні практики як інструменти ...

10 Листопада 2020

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: