Публікація

Правозахисники направили альтернативну доповідь у рамках підготовки до Універсального періодичного огляду ООН

Універсальний періодичний огляд (УПО) — процедура, протягом якої кожна країна мусить звітувати у рамках ООН, як вона дотримується прав і свобод людини — і отримувати критичну оцінку свого звіту.

УПО є механізмом, створеним відповідно до Резолюції Генеральної асамблеї від 15 березня 2006 року. Кожна країна проходить Універсальний періодичний огляд 1 раз на 4 роки.

Під час огляду країна представляє свій звіт про ситуацію з правами людини. Правозахисники, в свою чергу, надають свій, так званий «тіньовий» або альтернативний звіт. Уперше Україна звітувала перед Верховним комісаром ООН з прав людини у 2008 році.

У жовтні 2012 року на 14-й сесії Ради ООН з прав людини (РПЛ) була розглянута Національна доповідь України в рамках УПО. За результатами розгляду Україна отримала 145 рекомендацій від представників 47 країн з проблемних питань, які потребували вирішення, майже 80% з яких було прийнято Урядом, а близько 20% – не прийнято. Найбільша кількість зауважень до України стосувалася таких сфер, як боротьба з дискримінацією та забезпечення толерантності (40 рекомендацій), верховенство права (30), пенітенціарна система (16), виконання міжнародних конвенцій (15), права дитини (14).

Для контролю за виконанням цих рекомендацій була створена Коаліція правозахисних організацій з підготовки до УПО, яка підготувала альтернативну доповідь для проміжного звітування України в 2015 році. Участь у підготовці доповіді взяли понад 80 НУО, які оцінили як стан виконання Україною отриманих рекомендацій, так і акцентували увагу на нових викликах у сфері прав людини: порушення прав людини під час протестного руху Євромайдану, в ході збройного конфлікту та анексії Криму, дотримання прав ВПО. Одночасно правозахисники констатували, що зі 114 прийнятих Україною рекомендацій повністю виконано лише 3%, у той час як майже половина (46%) оцінювалася як виконані незадовільно або не виконані взагалі.

Протягом березня експерти Української Гельсінської спілки з прав людини разом із партнерами по Коаліції провели значну роботу з добору інформації для підготовки альтернативного звіту до наступного звітування України, яке має відбутися у 2017 році. Попередні робочі зустрічі та аналіз ситуації показав, що практично за усіма напрямками майбутнього звітування України накопичено великий обсяг критичного матеріалу, який необхідно донести до Ради ООН з прав людини. Тому було прийняте рішення підготувати низку доповідей від імені партнерських коаліцій: Коаліції із захисту прав ВПО, Коаліції з протидії торгівлі людьми, Коаліції з протидії дискримінації, Коаліції з протидії катуванням, Коаліції «Права дитини в Україні».

Координатор підготовки альтернативних доповіді, ініційованої УГСПЛ, Богдан Мойса поділився власними враженнями від процесу:

14910435_1102403553140933_2586112522847652252_n

«Приємне поєднання – бути максимально переконливим і втиснутись у визначену кількість слів. Підозрюю, що із цим ми непогано впорались. Трохи більше місяця і вісім різних, але від того не менш актуальних, об’єднаних у коаліційному повідомленні напрямів, надіслано Раді з прав людини.  І ось, з автоматичним «Ваше повідомлення успішно доставлено» розумієш, що це лише початок. Що просування та адвокатування висловленого вимагатиме не менших зусиль».

Свою доповідь, звичайно, підготувала й Коаліція з підготовки до УПО. Її автори акцентували увагу міжнародних експертів на проблемах виконання судових рішень, дотримання прав шукачів притулку та біженців, людей з інвалідністю, дотримання екологічних прав, проблемах участі громадян в управлінні державними справами тощо.

Окремо було наголошено на стратегічних викликах, пов’язаних із збройним конфліктом, які виявили непристосованість традиційної системи кримінальної юстиції до захисту фундаментальних прав людини. В альтернативній доповіді, зокрема, констатується, що розслідування злочинів, вчинених в зоні конфлікту, самостійно та нескоординовано проводять три різні суб’єкти – Головна прокуратура, Служба безпеки, МВС України. Такий розподіл не дозволяє скласти цілісну картину російської агресії, та відповідно – підготувати  доказову базу для розгляду матеріалів у Міжнародному кримінальному суді. Як результат, в Україні відсутня єдина база осіб, загиблих в ході конфлікту; база пошкодженої нерухомості; окрема база комбатантів, підозрюваних/звинувачуваних у злочинах, вчинених в зоні конфлікту. З оглядом на існуючі проблеми – розслідування воєнних злочинів, правових механізмів обміну полоненими, відшкодування збитків жертвам конфлікту, соціального захисту ВПО, переміщення громадян через лінію розмежування – правозахисники наголосили на необхідності якнайшвидшого реформування сектору цивільної безпеки,  ратифікації Римського статуту, запровадження «гібридних» судів та принципів правосуддя перехідного періоду (Transitional Justice) в практику судових та правоохоронних органів України.

Наступним кроком після прийняття в ООН альтернативних доповідей правозахисних організацій має стати серія робочих зустрічей фахівців неурядового сектору та органів влади для узгодження позицій та формування пакету пропозицій, адресованих уряду.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

3

УГСПЛ взяла участь у круглому столі щодо міжнародно-правових наслідків військових дій на Сході та окупації Криму для довкілля України

15 листопада в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбувся круглий стіл...

16 Листопада 2017

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування