Партнер УГСПЛ по ініціативі “Трибунал для Путіна”МБО “Екологія-Право-Людина” випустив аналітичний документ з основними дороговказами та законодавчими основами післявоєнної відбудови економіки України з урахуванням довкіллєвого аспекту: запровадження горизонтальних і секторальних реформ, що базуватимуться на принципах збалансованого використання природних ресурсів і ефективного управління у напрямі збереження довкілля. Документ доступний для завантаження ТУТ.
На думку авторів аналітичної записки, ключовими горизонтальними реформами є реформа державного екологічного контролю та реформа юридичної відповідальності за екологічні правопорушення.
Реформа державного екологічного контролю покликана зробити контроль сучасним, ефективним, прозорим з максимальною мінімізацією корупціогенних ризиків, усуненням дублювання функцій центральних органів виконавчої влади у сфері охорони довкілля.
Реформа юридичної відповідальності покликана зробити таку відповідальність реальною, пропорційною та адекватною шкоді, завданій довкіллю. Кінцевою метою юридичної відповідальності є збереження або відновлення суспільного блага, для захисту якого встановлено правове регулювання, у цьому випадку – довкілля.
У публікації наведено огляд шкоди, завданої довкіллю України збройною агресією російської федерації та акцентовано увагу на засадничій ролі здорового довкілля у забезпеченні добробуту населення.
Зокрема,
розглянуто проблему забруднення атмосферного повітря (як внаслідок бойових дій, так і внаслідок спричинених ними пожеж);
вод (поверхневих та підземних, та також внаслідок руйнування водогосподарської інфраструктури від гребель до очисних станцій);
ґрунтів (від забруднення важкими металами внаслідок обстрілів та бомбардувань до механічного порушення структури ґрунтового покриву) та
замінування територій (площа яких може сягати до 15% території України, а розмінування вартістю 250 млрд дол. може тривати до 70 років).
Охарактеризовано руйнівний вплив військових дій, спричинених агресією рф на території України на ліси, водно-болотні екосистеми, степи (56%, більше 1,6 млн га яких опинилися у зоні бойових дій та/чи під окупаційними військами рф), природоохоронні території (44% об’єктів найвищого рангу перебуває у зоні бойових дій та/під окупацією рф), біорізноманіття, втрати якого внаслідок війни навряд чи можна оцінити повністю, але які можуть поставити під загрозу довгострокове відновлення та добробут громад. Закцентовано увагу на потребу в покращенні координації між цілями політики, щоб можна було одночасно займатися проблемами біорізноманіття, пом’якшенням наслідків зміни клімату, післявоєнним відновленням економіки. Це підвищить ефективність використання ресурсів, сприятиме досягненню цілей збереження біорізноманіття з дотриманням принципів сталого розвитку.
Зазначено основні принципи, на яких базуватиметься розроблення стратегічних планів з відновлення. Так, головними принципами повоєнної відбудови України мають стати:
1) наскрізність екологічної політики та розвиток країни на засадах Європейського зеленого курсу; 2) відновлення має слугувати потребам українців і сприяти сталому розвитку України;
3) екологічні стандарти на всіх рівнях формування і реалізації політики у сфері охорони довкілля; 4) дотримання європейських екологічних інструментів планування у розбудові України;
5) ефективне функціонування і використання цільових/донорських фондів для післявоєнного відновлення і розбудови зеленої економіки.
У документі описана суть необхідних секторальних реформ у різних галузях господарства, які прокладуть шляхи для вирішення проблем у сфері охорони довкілля під час планування післявоєнного відновлення та під час його реалізації. Головними завданнями секторальних реформ, що є невід’ємною умовою відбудови довкілля до природного стану, є зміни в галузях надро- та водокористування. Зокрема, забезпечення прозорої системи надро- та водокористування: розподілу спецдозволів та проведення оцінки впливу на довкілля.
Гострою є проблема поводження з відходами, яка щодня посилюється, в тому числі за рахунок утворених військовими діями специфічних відходів. Для зменшення впливу цих відходів на довкілля слід спершу
організувати місця тимчасового зберігання відходів,
розділити ці відходи на категорії,
особливу увагу приділити небезпечним відходам, забезпечити їх роздільне збирання та зберігання,
органам місцевого самоврядування намагатися забезпечити збір твердих побутових відходів,
провести інвентаризацію об’єктів, де відходи зберігаються,
оновити регіональні плани управління відходами по областях з максимальним їх залученням в економіку, та
здійснювати пошук фінансування заходів на безпечне управління відходами на рівнях територіальних громад.
Основним кроком у цьому напрямі повинно стати прийняття рамкового закону “Про управління відходами”.
Пожежу на несанкціонованому сміттєзвалищі у селі Тарасівка, Боярської міської територіальної громади, під Києвом гасили 10 годин. 21 червня 2022 року
Роботи з відбудови та процеси з відновлення інфраструктури, які вірогідно відбуватимуться за надані державами ЄС кошти, мають відбуватись із врахуванням принципів Європейського зеленого курсу, в тому числі Стратегії ЄС з біорізноманіття до 2030 року. При розробці проєктів інфраструктурних та промислових об’єктів слід враховувати Таксономію ЄС, яка передбачає критерії екологічно сталих, “зелених” проєктів та видів діяльності. Землекористування та екологічні проблеми, пов’язані з ним, які напряму впливають на продовольчу безпеку України і світу, інші екологічні та соціальні проблеми, теж потребують нагальної реакції, особливо в період їх загострення внаслідок вторгнення російської федерації.
Так, воєнні дії призвели до змін у законодавстві та спрощення порядку отримання прав на землю, закриття земельного кадастру. Через агресію рф виникли проблеми замінування значних територій України, вирішення подальшої долі земель, які не можуть бути швидко перевірені та розміновані, а також необхідності перевірки якості ґрунтів сільськогосподарських угідь на територіях, де велися активні бойові дії, адже влучання ракет та снарядів в поля очевидно погіршує їх якість, забруднює їх та може негативно впливати на якість, безпеку та обсяги урожаю, що буде вирощуватися на цих забруднених землях. Також повоєнне освоєння територій повинно враховувати категорії земель, щоб не допускати забудову водного фонду, розорювання заплав тощо. Збалансована модель землекористування повинна впроваджуватися і після війни з урахуванням цілей Європейського зеленого курсу, зобов’язань України за міжнародними угодами по збереженню біорізноманіття.
Одним із основних орієнтирів для України у лісовому господарстві має стати Лісова стратегія ЄС до 2030 року, ухвалена в рамках Європейського зеленого курсу. Для задоволення потреб економіки в деревині одночасно зі збереженням лісового біорізноманіття та екосистемних послуг природних лісів має бути продовжене заповідання цінних лісових масивів, забезпечення охорони Смарагдової мережі ( Проект Закону про території Смарагдової мережі, законопроєкт № 4461). Збільшення показника лісистості України може бути забезпечене ухваленням законопроєкту № 5650 Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження лісів, який, в тому числі, передбачає включення самозаліснених земель до лісового фонду. Необхідно внести зміни до правил рубок (перехід на несуцільні види рубок, а також переформування штучних насаджень до наближеної до природної структури). Стабільність лісового сектора економіки України має бути досягнута шляхом розширення використання недеревних ресурсів лісу, зокрема стимулювання туризму та посилення юридичної відповідальності за порушення законодавства разом зі збільшенням розмірів покарання. Має бути розроблена відповідна державна програма управління замінованими лісовими територіями, зокрема передбачити їх заповідання. Одним із механізмів фінансування належних заходів має стати монетизація екосистемних послуг лісів.
У галузі заповідної справи необхідно здійснити
розбудову природно-заповідного фонду (збільшення площі та ефективності управління на основі наукових обґрунтувань) та посилення спроможності (від нормативно-правової до фінансової);
налагодження системи моніторингу діяльності та збереження біорізноманіття;
створення інфраструктури даних про ПЗФ та забезпечення її відкритості;
посилення взаємодії суспільства та територій ПЗФ (рекреація, інформація, залученість громадськості).
Визначено джерела фінансових ресурсів для здійснення такого відновлення та порядок дій щодо стягнення збитків з рф. Пропонується реформувати фонд охорони навколишнього природного середовища, зокрема гарантувати його незалежність від Міндовкілля, прозорість діяльності, забезпечити участь громадськості щодо відбору дієвих заходів та створити фонд відновлення довкілля для накопичування цільових коштів, отриманих у результаті відшкодувань, стягнених з рф та рб. Указано на актуальну потребу розроблення методик оцінки екосистемних послуг. Їх наявність дозволить повнішою мірою оцінити шкоду та обрахувати збитки, завдані довкіллю на території України війною рф, а отже забезпечить можливість стягнення компенсацій.
Наповненню фонду також сприятиме запровадження та послуговування практикою вуглецевих сертифікатів. Так, інвестори, які купуватимуть земельні ділянки, наприклад під заліснення, зможуть використовувати сертифікати, отримані на підтвердження поглинання ділянкою певної кількості вуглецю, на міжнародних вуглецевих ринках як інструмент так званої компенсації викидів. Недостатньо боротись із проблемою забруднення та відновлення довкілля, необхідно їй запобігати. З цією метою необхідно закріпити екологічні вимоги до будь-яких інвестицій в економіку України. Вимоги щодо відповідності показникам і підходам, закріпленим у законодавстві України і законодавстві країни, з якої походять інвестиції, а також, зважаючи на політику приєднання України до ЄС, відповідного законодавства ЄС.
Автори описують порядок дій щодо стягнення збитків з рф.Наголошується на необхідності створення компенсаційної комісії рішенням Ради безпеки чи Генеральної Асамблеї ООН, адже це сприятиме оперативності, обʼєктивності та належності розгляду питань виплати компенсацій Україні. Не варто також нехтувати можливістю позовів щодо репарацій до судів на національному чи міжнародному рівнях, зокрема й індивідуальними. Ключовим для подання таких позовів є попереднє напрацювання сучасних методик оцінювання шкоди та рекомендацій зі збору доказів. Це забезпечить високу якість доказів та прийняття їх судами до розгляду. Не менш необхідним є напрацювання механізму індивідуальної оцінки пошкоджених об’єктів.
Довідково.
Повний перелік учасників ініціативи “Трибунал для Путіна” (оновлюється):
Українська Гельсінська Спілка з прав людини,
Харківська правозахисна група,
Центр громадянських свобод,
Truth Hounds,
La Strada,
Екологія – Право – Людина,
Чугуївська правозахисна група,
Північна правозахисна група,
Черкаський правозахисний центр,
Територія успіху в Кропивницькому,
Одеське обласне відділення Комітет виборців України,
громадська організація “МАРТ” в Чернігові,
Освітній дім прав людини у Чернігові,
Подільська правова ліга,
Правозахисна група “СІЧ” в Дніпрі,
Центр правових та політичних досліджень “СІМ” у Львові.
До ініціативи також долучилися громадські приймальні УГСПЛ
у Краматорську,
Торецьку,
Маріуполі,
Покровську,
Чернівцях,
Черкасах,
Запоріжжі,
Ужгороді.
Твітнути
Поділитися
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.
