Публікація

Люстрація людей, які співпрацювали з окупантом: до політично-правової чи моральної відповідальності притягнуть не всіх

Аналітикиня, експертка з питань нормотворення Української Гельсінської Спілки з прав людини Олена Семьоркіна в ефірі Українського Радіо розповіла про необхідність розробки законодавства про не кримінальну відповідальність за «співпрацю» з окупаційною владою так званих «ЛНР/ДНР». Цей елемент перехідного правосуддя поки актуалізували лише серед експертів.

– На випадок повернення окупованих територій Україна повинна бути готова до цього і мати перехідне законодавство. Чому у нас досі його немає?

Дійсно, нам потрібне таке законодавство. Ми у будь-якому випадку повернемо наші території. Але, що важливо для держави Україна, для суспільства (як для того, що проживає на підконтрольній території, так і на окупованій) – це наявність на момент діючої окупації правової позиції держави, що вона буде робити з тими особами, які співпрацювали  в рамках своєї професійної діяльності з окупантом, але не вчиняли кримінально-караних злочинів. І тут важливо сказати, що ми не будемо «гадати», передбачувати – потрібне це законодавство чи ні, ми просто маємо використовувати інструменти, які вже напрацьовані Радою Європи і в Організації Об’єднаних Націй для таких ситуацій.

– Тобто, ніякого «ноу-хау» тут вигадувати не треба. На обговореннях активно критикували закон про люстрацію, який люструє всіх під одну «гребінку». Як зробити фільтр, щоб відділити тих, хто має нести кримінальну відповідальність, тих, хто не має права працювати на держслужбі, не має права працювати за своєю професією, якщо він, наприклад, був вчителем і розказував, що «Гіві» і «Моторола» – найбільші в світі герої?

Нагадаю, що в європейських країнах це називається заходи з люстрації, а в рамках документів ООН це називається заходи з перевірки благонадійності. Так от, ці заходи мають провадитися державами в рамках однієї зі складових перехідного правосуддя, яка називається «гарантії неповторення порушень». Таких складових загалом чотири – це компенсації жертвам, відповідальність злочинців, право на правду, а четверте – це заходи для гарантії неповторення тих ситуацій – масових, системних порушень прав людини, які мали місце. Ці заходи перехідного правосуддя розроблені в рамках ООН. І УГСПЛ, і державні органи, і Офіс Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, інші правозахисні організації, і Комісія з правової реформи при Президентові України цим питанням опікується. Якщо повернутися до вашого конкретного питання, мушу сказати, що взагалі термін «люстрація» притаманний законодавствам постсоціалістичних країн. Пам’ятаєте, як в 90-х був повалений Берлінський мур, країни соцтабору почали здобувати незалежність і у багатьох з них почали ухвалюватися закони про люстрацію. Але і в Чехії, і в Німеччині, і в Польщі Європейським судом з прав людини були констатовані порушення Конвенції Ради Європи про захист прав людини та основоположних свобод.

– Як зробити так, щоб у ЄСПЛ потім не було претензій? Розглядати кожну справу по Криму чи Донбасу окремо?

Першочергово треба відмежувати питання кримінальної відповідальності від люстрації. Люстрація – це не вид кримінальної чи адміністративної відповідальності. Це по суті вид політичної і морально-правової відповідальності для тих людей, які були причетні до певних порушень прав людини, але ці порушення не є злочинами з точки зору кримінального чи адміністративного права держави. Це перший аспект. Другий аспект полягає в тому, що є застереження – по суті, червоні лінії для України, за які Україна не повинна виходити. Тобто є типові порушення рядом країн, в тому числі і Україною у справі «Полях та інші проти України» (рішення 2019 року), і там наведено перелік порушень, які Україна допустила так само, як і інші країни, а також унікальні порушення. ЄСПЛ, по-перше, говорить, що був застосований принцип колективної відповідальності, а не індивідуальної. Це порушення притаманне для всіх країн. І дійсно, Україна повинна буде розглядати дії кожної окремої особи, яка буде претендувати на посаду в органах місцевої влади чи буде балотуватися на виборну посаду. Тобто перше і найголовніше – це принцип індивідуальності. Друге – в усіх люстраційних процедурах була порушена стаття 6 Конвенції – право на справедливий суд. В українській ситуації просто був дуже затягнутий сам процес розгляду цих справ. Третя червона лінія – органи влади фактично застосовують презумпцію винуватості до всіх, хто в цей період працював на певних посадах. У даному випадку наші заявники були просто звільнені за те, що вони працювали в період 2010-2014 років. При цьому ніхто не розглядав в чому конкретно їх порушення. Тому я скажу вам одразу, ми тільки розпочали експертну дискусію. Проводимо її серед юристів, людей, які мають відношення до судової та адміністративної практики, і ми тільки напрацьовуємо ці підходи. Наприклад, я вам зараз не скажу, що буде у майбутньому законі про очищення влади чи про люстрацію. Але однозначно експерти, принаймні з громадського сектору, будуть наполягати на тому, щоб ми не допускали тих помилок, на які вже вказав ЄСПЛ.

– Справа кожної людини має розглядатися окремо і має бути рішення суду. На окупованих територіях скільки людей мешкає – до 5 мільйонів?

Можна так сказати, але ж ми точно не знаємо, скільки з них служать у відповідних органах. Що Україна має зараз робити? Це ми і обговорювали з експертами, щоб потім, коли настане період деокупації, Україна була готовою. Насамперед, нам треба документувати усе, що відбувається на тимчасово окупованих територіях, збирати документи, які до нас потрапляють. Там же будуть посади, прізвище та ім’я особи, зміст рішення, яке вона ухвалила, а це рішення чи його зміст уже вказує – вчинено злочин чи це поточна діяльність. І з експертами ми говорили про те, що вже зараз необхідно створити перелік посад, робота на яких точно підлягатиме оцінці в майбутньому. Якщо, наприклад, людина працювала в органі соціального захисту, вона не приймала рішень, які порушують питання національної безпеки, територіальної цілісності, вона просто забезпечувала поточну життєдіяльність громади. Ця посада може бути включена до тих, яка дає підстави для сумніву в благонадійності чи неблагонадійності особи, але однозначно це не суддя і не керівник відділу поліції, який арештовував людей, порушував їх право на мирні заходи тощо. Тобто це різнопорядкові посади.

– Є ще один важливий момент. Всіх людей треба буде перевіряти. А на час перевірки їх же відсторонять від роботи? Хто буде виконувати державні функції замість них?

На експертній дискусії ми також про це говорили. По-перше, їх не відсторонять. Ми повинні пам’ятати, що на окупованих територіях діють незаконні окупаційні адміністрації. Ці органи і «де-факто» і «де-юре» не є законними з точки зору Міжнародного гуманітарного права. Перевірка буде стосуватися не тих, хто просто працював там, а тих людей, які працювали на відповідних посадах і будуть претендувати після деокупації на роботу в публічному секторі. Якщо людина звільнилася з окупаційної адміністрації і пішла працювати інженером електричних мереж – ніхто її не буде перевіряти. Але якщо ця особа працювала, наприклад, в органі освіти і вона претендує на роботу в українському державному органі, то перед тим, як обійняти цю посаду, вона повинна буде бути перевірена. Це перший аспект. Другий аспект це те, що Україна має вже сьогодні готувати кадровий резерв тих людей, які обіймуть посади після деокупації.

– Тобто уже зараз має створюватися «банк» тих людей, які готові будуть виїхати, і потрібно буде вирішувати питання як їх забезпечувати, але це ж гігантська робота. А хто відповідатиме за створення того ж кадрового резерву?

Це може бути питанням дискусії, але давайте згадаємо, що Крим – це Україна, і Донецьк, і Луганськ – це Україна. До 14-го року тут працювали відповідні органи, які підпорядковувалися відповідним центральним органам. Якщо ми говоримо про підрозділи поліції – вони підпорядковуються МВС, якщо йдеться про органи юстиції Мін’юсту, якщо це суди, то це Державна судова адміністрація. Тому всі повинні над цим працювати. Дуже багато людей виїхало, тож вони зможуть повернутися. І це добросовісні люди, які не зрадили присязі.

З експерткою УГСПЛ розмовляв ведучий програми «Під прицілом» Сергій Сулим

 

Матеріал став можливим за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Діяльність УГСПЛ зі створення національної моделі перехідного правосуддя впроваджується в рамках цієї програми.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Відновлення діяльності органів державної влади та вибори на деокупованих територіях мають стати першочерговим кроком України, – Олена Семьоркіна

Учора, 26 травня відбулося відкрите обговорення українського сценарію перехідного правосуддя. Експерти з Міністерства з питань...

27 Травня 2020

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: