Екстремальний виклик, або як захистити права секс-працівників під час пандемії COVID-19. Інтерв’ю з Наталією Ісаєвою (БО «Легалайф-Україна»)
Українська Гельсінська спілка з прав людини продовжує серію інтерв’ю з керівниками правозахисних організацій України на тему поліпшення захисту прав вразливих груп населення під час боротьби з пандемією COVID-19. Однією з найбільш постраждалих від наслідків введення карантинних обмежень груп населення є секс-працівники.
Про те, яким чином правозахисники можуть допомогти секс-працівникам у відстоюванні прав в такий складний час, в інтерв’ю з керівницею всеукраїнської Благодійної Організації «Легалайф-Україна» Наталією Ісаєвою.
На сьогодні боротьба з пандемією COVID-19 є темою №1 у всьому світі і знаходиться в самому розпалі. Такі організації як ООН і ПАРЄ вже висловили побоювання щодо того, що введені державні карантинні обмеження негативно впливають на збереження прав людини. У чому на Ваш погляд полягає основна небезпека для прав спільноти секс-працівників в зв’язку з цим?
Пандемія COVID-19, як і інші кризи в галузі охорони здоров’я, оголює існуючу нерівність і непропорційно зачіпає людей вже криміналізованих, маргіналізованих, які живуть в фінансово небезпечних ситуаціях, найчастіше, поза механізмами соціального захисту.
Багато секс-працівників одночасно належать і до інших вразливих груп, внаслідок пандемії COVID-19 в усьому світі вони зазнають труднощів, повну втрату доходу, зростаючу дискримінацію і переслідування.
Криміналізація різних аспектів секс-праці в більшості країн сприяє посиленню і без того небезпечного становища секс-працівників в неформальній економіці. Оскільки секс-працівники та їхні клієнти самоізолюються, секс-працівники залишаються незахищеними і стають все більш уразливими через відсутність доступу до національних схем соціального захисту, а також із-за виключення їх з пакету надзвичайних заходів соціального захисту, що застосовуються до інших працівників, особливо в тих випадках, коли секс-праця криміналізована. Вони не в змозі забезпечити себе і свої сім’ї, ризикують втратити житло, мають обмежений доступ до медичних послуг, презервативів і інших товарів для безпечного сексу. Тим самим секс-працівники стикаються з підвищеним ризиком для своєї безпеки, свого здоров’я і свого життя тільки заради того, щоб вижити.
Ситуація в Україні відображає регіональні та світові тенденції. По мірі того як вірус розповсюджується уряд став вживати різні заходи, щоб забезпечити безпеку громадян. Однак секс-працівники знову опинилися без захисту. Секс-працівники не можуть отримувати фінансову допомогу, яку надає уряд. Тим часом секс-працівники світу створюють фонди реагування на надзвичайну ситуацію, щоб допомогти спільноті в період кризи і просять всіх небайдужих людей робити свої пожертви.
Висловили свої побоювання і занепокоєння в спільній заяві: Глобальна мережа проектів по секс-праці (NSWP) і ЮНЕЙДС (ЮНЕЙДС, Об’єднана Програма ООН з ВІЛ/СНІДу). Також є заяви від Мережі адвокації за права секс-працівників (SWAN) і Міжнародного комітету з прав секс-працівників в Європі (ICRSE).
Глобальний альянс проти торгівлі жінками (GAATW) також опублікував заяву, в якій закликає рух по боротьбі з торгівлею людьми визнати більш широкий погляд на торгівлю людьми під час глобальної пандемії COVID-19. Криза продовжує оголяти більш широку нерівність (включаючи доступ до охорони здоров’я, допомогу по безробіттю, нестандартну зайнятість, нерівність в доходах, насильство в сім’ї і расизм).
Ось витяг із заяви:
«Наша точка зору полягає в тому, що пандемія оголила недоліки глобальної економічної моделі, яка сприяє заможним, відкидає регулювання і оподаткування і спирається на дешеву, контрольовану і експлуатовану робочу силу.
Криза в охороні здоров’я пройде, але після неї, швидше за все, настане криза економічна. Рух по боротьбі з торгівлею людьми повинен виходити за рамки свого притулку і приєднатися до зростаючих вимог системних змін. Всі інші дії будуть вважатися корисливими, як свято під час COVID-19».
Як БО «Легалайф-УКРАЇНА» реагує на ці виклики на організаційному рівні?
БО «Легалайф-УКРАЇНА» має свої філії і ініціативні групи в різних містах України. Ми перейшли, де це можливо, на дистанційну роботу або ж з дотриманням норм, але ми продовжуємо безперервну роботу, надаючи консультаційну, юридичну та медико-соціальну підтримку секс-працівникам. Ми реагуємо на потреби громади, де можливо перерозподіляємо наявні кошти у відповідь на пандемію COVID-19 закуповуючи засоби індивідуального захисту, продукти харчування і допомогу для секс-працівників які мають дітей. Багато хто з наших активістів організують збір коштів серед небайдужих людей. Хотілося б, щоб співчуваючих і небайдужих людей було більше. Завдяки налагодженому партнерству з рядом організацій як суспільного сектора, так і з деякими установами, ми продовжуємо підтримку секс-працівників в доступі до ряду профілактичних програм по реагуванню на домашнє насильство, з надання юридичної допомоги та соціальної підтримки.
За останній рік, багато в чому завдяки діям БО «Легалайф-УКРАЇНА» і УГСПЛ, тематика декриміналізації секс-праці залишалася на порядку денному національних ЗМІ та державних органів. Які на Ваш погляд перспективи декриміналізації секс-праці в Україні в 2020 році?
Дійсно, тема секс-праці і різного роду дискусій щодо декриміналізації були останнім часом «на слуху», викликаючи різноманітні відгуки. Це тішить. Ці процеси не зупиняються і тривають, але так як адвокація – це досить своєрідна діяльність з рядом передбачуваних кроків, таких як обговорення (сьогодні це відбувається переважно в інтернеті і часто супроводжується кібер-цькуванням, внутрішньою мізогінією/жіночою мізогінією і особистими переслідуваннями активісток), а також проведення інформаційних та освітніх кампаній, то в умовах соціальної ізоляції наша робота може затягнутися або бути не настільки продуктивною.
Ви входите в керівні Ради і берете активну участь в роботі низки відомих європейських правозахисних організацій які захищають права секс-працівників. Як карантинні обмеження вплинули на роботу правозахисників в Європі?
У всьому світі введені обмеження на пересування, підтримується соціальна ізоляція і не тільки. Світовий рух секс-працівників має на це реагувати і змінювати умови роботи. На сьогодні вже відбувся максимальний перехід в онлайн. Ми вчимося (разом з усіма правозахисниками) не тільки проводити різного роду заходи через Інтернет-ресурси, але ще і реагувати на проблеми, з якими стикаються саме секс-працівники. Це виклик для нас, оскільки для адвокаційних процесів необхідно шукати додаткові ресурси – як людські, так і матеріальні.
Чому процеси декриміналізації і дестігматизації по відношенню до уразливих груп населення на ваш погляд важливі на сьогодні в Україні?
Ми підтримуємо заходи, яких вживає уряд, щоб згладити пік епідемії і уповільнити поширення вірусу, не допускаючи перевантаження системи охорони здоров’я. Однак ресурси і заходи соціального захисту повинні надаватися всім на рівних підставах. Вразливі групи населення – це частина нашого суспільства; вони мають право на той же рівень безпеки, що і всі інші громадяни країни.
Щоб забезпечити безпеку всім і домогтися успіху в охороні здоров’я і порятунку життів, ми закликаємо уряд України:
- Декриміналізувати секс-працю, щоб подбати про здоров’я, безпеку та благополуччя секс-працівників;
- Забезпечити фінансову підтримку секс-працівникам та іншим маргіналізованим групам населення, в тому числі і тим, хто не має документів;
- Забезпечити адекватний і безперебійний доступ до медичних служб і послугам зниження шкоди;
- Забезпечити житло для всіх людей, що опинилися у надзвичайній ситуації;
- Посилити контроль за діями Національної поліції з метою запобігання зловживань владою.
Українська Гельсінська спілка з прав людини виконує проект «Розвиток правової мережі для захисту прав людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, представників ключових спільнот ЛЖВ та осіб, хворих на туберкульоз» за фінансової підтримки Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» в рамках реалізації проекту «Зменшення тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції через створення загального доступу до своєчасної та якісної діагностики та лікування туберкульозу і його резистентних форм, розширення доказової профілактики, діагностики та лікування ВІЛ-інфекції, та створення стійких та життєздатних систем охорони здоров’я», що реалізується за фінансової підтримки Глобального фонду для боротьби з СНІДом, туберкульозом та малярією.