Декларування та реєстрація місця проживання – як розібратися?

1 грудня 2021 року набув чинності Закон України «Про реалізацію публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».

Раніше авторка статті аналізувала проект Закону, який було подано до Верховної Ради України. Проте текст остаточно прийнятого Закону має певні відмінності від законопроекту. Тож доречно розглянути які ж зміни приніс новий закон, як зареєструвати своє місце проживання, що таке декларування і хто матиме доступ до персональних даних осіб.

Що таке декларування та реєстрація? Порядок проведення процедур

Новий Закон закріпив, що особа може задекларувати або зареєструвати місце проживання. Але в чому різниця? Як особі визначитися що робити і чим власне відрізняються процедури.

Розпочнемо з термінів. Так декларування місця проживання особи — повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади.

В той час як реєстрація місця проживання (перебування) особи — внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.

Отже, відрізняється форма подачі та порядок. Але це не всі відмінності.

Декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою такою особою в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг здійснюється виключно:

1) у житлі приватної форми власності, за умови внесення відомостей про це житло до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

2) у гуртожитку, що не належить особі на праві власності, спільної власності (спільної часткової або спільної сумісної власності), за умови надання згоди уповноваженої особи з управління (утримання) гуртожитку, що належить до сфери управління підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності (далі — уповноважена особа житла).

Процедура декларування

Для декларування місця проживання особа подає в електронній формі:

1) декларацію про місце проживання (у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту), в якій зазначаються такі відомості про особу:

а) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);

б) стать;

в) дата та місце народження;

г) відомості про громадянство;

ґ) адреса житла, в якому декларується місце проживання;

д) попереднє місце проживання (перебування) із зазначенням адреси житла (якщо попереднє місце проживання (перебування) особи було зареєстровано або задекларовано);

е) контактні дані: номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності);

є) реквізити паспортного документа особи, а для дитини віком до 14 років, крім іноземців та осіб без громадянства, — реквізити свідоцтва про народження або документа про реєстрацію народження, виданого компетентним органом іноземної держави і легалізованого у встановленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України;

ж) реквізити паспортного документа іноземця або особи без громадянства — для осіб, які декларують місце свого проживання на підставі посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання;

з) унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

и) реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

і) окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (за наявності) або відомості, зазначені у військово-обліковому документі відповідно до переліку, встановленого Кабінетом Міністрів України;

ї) прізвища, власні імена та по батькові (за наявності), контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності) батьків або інших законних представників чи одного з них, за адресою якого (яких) здійснюється декларування місця проживання дитини. Отримання та перевірка відповідних відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян забезпечується засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг;

й) прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), контактні дані (номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності) та посада уповноваженої особи житла, яка надала згоду на декларування місця проживання особи у випадках, встановлених цим Законом;

к) дата декларування місця проживання;

2) відомості про сплату адміністративного збору.

У разі якщо особа не є власником (співвласником) житла, за адресою якого декларується місце її проживання та відомості про яке внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у декларації про місце проживання додатково до інформації, передбаченої частиною першою цієї статті, зазначаються відомості про власника (співвласників) житла окремо стосовно кожного власника (співвласника) житла.

Процедура реєстрації

У разі реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування). Реєстрація місця проживання (перебування) особи, зміна її місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника, що діє на підставі довіреності.

2. До заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи додаються:

1) паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, або документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними;

2) свідоцтво про народження — для дітей віком до 14 років;

3) документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України);

4) документи, що посвідчують особу законного представника (представника);

5) документи, що підтверджують повноваження особи як законного представника (представника), крім випадків, якщо законними представниками дитини є її батьки чи один із батьків;

6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору;

7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Строки проведення декларування та реєстрації

 Внесення інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи до реєстру територіальної громади здійснюється в день подання особою відповідних документів (у тому числі в електронній формі), а в разі подання документів через центр надання адміністративних послуг або отримання органом реєстрації інформації в електронній формі у неробочий час — наступного робочого дня.

Про внесення інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи до реєстру територіальної громади орган реєстрації у день внесення відповідної інформації повідомляє особу поштою, засобами телефонного або електронного зв’язку, у тому числі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.

Доступ до персональних даних осіб

Закон передбачає ряд положень, які регулюють порядок доступу до персональних даних  осіб, які задекларували або зареєстрували своє місце проживання.

В першу чергу, службовим та посадовим особам розпорядника реєстру територіальної громади, інших органів місцевого самоврядування та органів державної влади, що обробляють персональні дані, внесені до реєстру територіальної громади, забороняється розголошувати персональні дані, що стали їм відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків.

Також центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб забезпечує можливість здійснення перевірки органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності відомостей щодо адреси місця проживання (перебування) особи за їхнім запитом та за бажанням особи, адреса місця проживання (перебування) якої перевіряється, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Сам власник (співвласники) житла має право безоплатно отримувати від органу реєстрації інформацію про:

1) осіб, які задекларували або зареєстрували своє місце проживання (перебування) в належному йому (їм) житлі;

2) виправлення, зміну або скасування помилкових даних стосовно особи, внесених до реєстру територіальної громади.

Власне новий Закон вніс зміни в звичний порядок реєстрації місця проживання осіб. Використання інституту «декларації місця проживання» певний час може бути складним для пересічних громадян, як і використання Єдиного державного веб-порталу електронних послуг. Оскільки такий закон створювався для всіх громадян України (в тому числі і мешканців віддалених селищ), які часто не мають доступу до інтернету, то впровадження декларування для таких осіб унеможливлюється. Тож сподіваємось, що запропоновані процедури після випробування на практиці будуть спрощені і стануть більш зручними для використання.

Автор: Ольга Семенюк, юристка та правозахисниця.