Публікація

Які зміни очікувати від Законопроекту «Про реалізацію публічних електронних послуг з реєстрації та декларування місця проживання в Україні»?

 5 травня 2021 року до Верховної Ради України було подано проект Закону «Про реалізацію публічних електронних послуг з реєстрації та декларування місця проживання в Україні».

На даний час послуга з реєстрації місця проживання є такою, що користується попитом, проте вона ускладнена збором документів та потребою відвідування центрів з надання адміністративних послуг.

Автори законопроекту запропонували альтернативний шлях – можливість зареєструвати своє місця проживання без відвідування центрів в електронній формі. Відповідна особа зможе обирати зручний для себе спосіб – через адміністративний центр чи через Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

Крім того, електронний реєстр може стати єдиним джерелом інформації про місце проживання особи. Це зможе скоротити час обробки запитів на отримання інформації про місце проживання, внесення відповідних змін та дозволить сформувати єдину загальну інформаційну базу.

Проте автори законопроекту залишили ускладнену систему  підтвердження права на реєстрації місця проживання, оскільки на підтвердження такого права потрібно зібрати цілий ряд документів.

Як це буде працювати?

Законопроект передбачає можливість декларування місця проживання  (перебування), тобто повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання (перебування) з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади. Також особа може зареєструвати місця проживання, що передбачає внесення до реєстру територіальної громади інформації про адресу житла, в якому особа проживає.

Відповідно до запропонованого порядку, громадяни України, а також іноземці чи особи без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти календарних днів після прибуття до нового місця проживання задекларувати або зареєструвати його.

Також законопроект визначає чіткий перелік документів, які мають подаватися для декларування місця проживання, а саме:

1) декларація про місце проживання, яка зокрема містить інформацію про:

  • прізвище, ім’я, по батькові особи (за наявності);
  • дата та місце народження особи;
  • відомості про громадянство особи;
  • адреса місця проживання (перебування), яке декларується;
  • попереднє місце проживання особи із зазначенням адреси житла (якщо попереднє місце проживання особи було зареєстровано або задекларовано);
  • контактні дані особи: номер телефону, адреса електронної пошти, інші засоби зв’язку (за наявності);
  • реквізити відповідного паспортного документа особи, для дитини віком до 14 років – серія, номер, дата та орган видачі свідоцтва про народження або документа, що підтверджує факт народження, виданого компетентним органом іноземної держави;
  • унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі особи (за наявності);
  • інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків;
  • окремий номер запису в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів (за наявності);
  • інформація про уповноважену особу (прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) та посада), яка надала згоду для декларування місця проживання (перебування) особи у випадках встановлених цим Законом;
  • дата декларування місця проживання (перебування).

2) паспортний документ особи, довідка про звернення за захистом в Україні. Якщо особа не досягла 14 років, подається свідоцтво про народження.

3) інформація (квитанція) про сплату адміністративного збору фіксується в інформаційній системі, через яку подавалася декларація;

4) документи, що підтверджують право на проживання в житлі, адреса якого декларується для проживання.

Порядок реєстрації місця проживання відбувається за аналогічними документами, проте особа має подати документи, що підтверджують право на проживання в житлі.

Внесення інформації до реєстру територіальної громади про задеклароване місце проживання (перебування) особи здійснюється в день подання особою документів (у тому числі в електронній формі) або на наступний робочий день, у разі подання документів через центр надання адміністративних послуг або отримання органом реєстрації інформації в електронній формі поза робочим часом.

 Які документи про житло можуть подаватися для декларування або реєстрації місця проживання?

На даний час пропонується зберегти систему підтвердження права на реєстрацію місця проживання. Така система обумовлена особливостями українського законодавства, яке факт реєстрації пов’язує з настанням цілого ряду можливих наслідків (право на користування житловим приміщення, право на отримання субсидії, право на спадкування, тощо).

Так, достатніми для декларування місця проживання будуть наступні документи:

– документи, що підтверджують право власності на житло,

– рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла,

– визнання за особою права користування житлом, приміщеннями,

– договір оренди або інші документи.

У разі відсутності зазначених документів, декларування  місця проживання особи здійснюється за згодою власника (співвласників), уповноважених осіб житла (інших житлових приміщень).

Документами, що підтверджують право на проживання в житлі, адреса якого зазначається під час реєстрації є:

  • ордер,
  • рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла,
  • визнання за особою права користування житлом, приміщеннями
  • або інші документи.

У разі відсутності зазначених документів, реєстрація місця проживання особи у житлі державної або комунальної власності здійснюється за згодою наймача та членів його сім’ї або осіб, місце проживання яких зареєстроване у цьому житлі.

В той же час вбачається, що зазначена система є застарілою. Процедура реєстрації місця проживання має бути спрощена. Це потребує і подальшого реформування системи українського законодавства для того, щоб реєстрація не була прив’язана до наслідків, які можуть вплинути на права власників житла чи на права особи, що реєструється. Отже, в цій частині законопроект потребує доопрацювання.

Хто та яким чином буде мати доступ до персональних даних особи?

Вся персональна інформація про осіб буде зберігатися в реєстрі територіальної громади. Це інформаційно-телекомунікаційна  система, призначена для зберігання, обробки, використання інформації, що створюється, ведеться та адмініструється органом реєстрації для обліку осіб, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

  • Законопроект містить пряму заборону службовим та посадовим особам розпорядника реєстру територіальної громади розголошувати персональні дані, що стали їм відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків.
  • Передбачено право кожної особи на доступ до своїх персональних даних, внесених до реєстрів територіальних громад, а також інші права щодо своїх персональних даних, передбачені Законом України «Про захист персональних даних».
  • Власник (співвласники) житла будуть мати право безкоштовно отримувати інформацію від органу реєстрації про:

– осіб, які задекларували своє місце проживання в належному йому (їм) житлі, або про осіб місце проживання яких зареєстроване у цьому житлі;

– виправлення, зміну або скасування помилкових даних декларації.

4) Передбачена можливість за заявою особи отримати витяг, що підтверджує зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, виключення інформації з реєстру територіальної громади про місце проживання особи. Така заява має надаватися до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг)

5)  Обробка інформації про особу (в тому числі персональних даних), що міститься в реєстрі територіальної громадян, та обмін інформацією (даними) між органами реєстрації та органами державної влади, органами місцевого самоврядування буде здійснюватися за повідомленням особи про склад такої інформації (даних) та мету обробки, тощо відповідно до Закону України «Про захист персональних даних». Особа має право на отримання інформації про суб’єктів, які отримали або запитували відомості з реєстру територіальної громади про неї.

Законопроект передбачає сучасний інструмент для здійснення процедури декларування та реєстрації місця проживання через електронні ресурси. Проте сама система залишається застарілою і потребує доопрацювання для спрощення самої процедури. Також необхідно звернути увагу на те, що зберігання персональних даних у відповідних базах покладає на адміністраторів та користувачів бази додаткові обов’язки щодо зберігання конфіденційності персональних даних. Вбачається, що запропонований законопроект має деякі прогалини в цій сфері і потребує доопрацювання в частині визначення чіткої процедури хто, на підставі чого і яким чином буде мати доступ до зазначеного реєстру. Це дозволить запобігти можливим порушенням та захистить персональні дані осіб від можливого незаконного поширення.

Автор: Ольга Семенюк, юристка та правозахисниця.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в рамках спільної ініціативи «EU4USociety». Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Судді та адвокати отримали сертифікати від УГСПЛ про підвищення знань щодо ефективного притягнення за злочини, скоєнні під час збройного конфлікту

Підвищення професійного потенціалу суддів та адвокатів із застосування норм міжнародного гуманітарного права в національній судовій...

26 Липня 2021

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: