Чи відповідатиме Росія за шкоду, заподіяну довкіллю України? ЕПЛ звернулась за відповіддю до Мін’юсту

Чи відповідатиме Росія за шкоду, заподіяну довкіллю України? З  пошуком відповіді на це питання партнер УГСПЛ по ініціативі “Трибунал для Путіна”  МБО “Екологія-Право-Людина” звернулася до Міністерства юстиції України. Хочемо озвучити відповідь Міністерства юстиції України, адже громадськість дуже цікавить це питання. Та й ми розуміємо, яка відповідальність покладена на національні державні органи, що опрацьовують це питання, – МЗС, Мін’юст, Генеральну Прокуратуру України та інші ЦОВВ.

Офіс Президента України також приділяє цьому питанню велику увагу, про що свідчить Указ Президента від 18.05.2022 р. “Про робочу групу з розробки та впровадження міжнародно-правових механізмів відшкодування шкоди, завданої Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації”.

Готуватися до позовів та вимог про відшкодування шкоди треба вже сьогодні, коли війна ще не завершилася, адже створення нових органів чи механізмів вимагає багато часу та зусиль, переговорів та інтересу багатьох гравців та зацікавлени сторін.

На думку Мін’юсту, існуючі механізми стягнення коштів з рф не пропонують ефективного стягнення збитків, тому доцільним є створення механізму, спеціально призначеного для розгляду заяв про відшкодування збитків, завданих агресією рф на території України, та ефективного механізму виконання прийнятих таким органом рішень. Зазначене питання опрацьовується Мін’юстом, оскільки наразі відповідний міжнародний форум відсутній і відсутній також механізм його створення. Цим і займається робоча група, створена Офісом Президента України.

На сьогодні є ідея щодо створення відповідної компенсаційної комісії, що може бути створена на підставі відповідної багатосторонньої міжнародної угоди за участі рф чи без її участі. Для цього слід провести відповідні перемовини із державами-учасницями такого договору. Здійснення виплат за результатами розгляду заяв має бути забезпечене активами, за рахунок яких буде відбуватися потенційне відшкодування (тобто усіх активів рф та афілійованих з нею осіб, на які фізично можна накласти арешт, в першу чергу за межами рф). Опрацьовується питання використання арештованих по всьому світу активів рф для виплати компенсацій.

Процедура визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф, затверджена Кабінетом Міністрів України, постановою № 326 від 20 березня 2022 р: «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації».

У ній визначено 18 основних напрямків визначення шкоди та збитків, серед яких:

• втрати земельного фонду – напрям, що включає втрати земельного фонду, а також пов’язану з ними упущену вигоду;

• втрати лісового фонду – напрям, що включає втрати лісонасаджень та пов’язані із ними витрати;

• втрати надр – напрям, що включає втрати надр, завдані самовільним їхнім користуванням, а також шкоду, завдану навколишньому природному середовищу під час самовільного користування надрами;

• втрати акваторії – напрям, що включає втрачену частину територіального моря, виключної морської (економічної) зони та внутрішніх морських вод України в Азовському та Чорному морях;

• збитки, завдані природно-заповідному фонду, – напрям, що включає збитки, завдані територіям та об’єктам природно-заповідного фонду, та пов’язані із ними витрати;

• шкода, завдана земельним ресурсам, – напрям, що включає шкоду, зумовлену забрудненням і засміченням земельних ресурсів;

• шкода, завдана атмосферному повітрю, – напрям, що включає шкоду, завдану викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

• збитки, завдані водним ресурсам та об’єктам водогосподарської інфраструктури, – напрям, що включає забруднення, засмічення, вичерпання та інші дії, які можуть погіршити умови водопостачання, завдати шкоди здоров’ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об’єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості ґрунтів та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їхньої здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод.

Кабінетом Міністрів України також затверджено Порядок  виконання невідкладних робіт щодо ліквідації наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, який визначає механізм оперативного реагування виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій, центральних органів виконавчої влади, органів управління та сил цивільного захисту, спрямований на ліквідацію наслідків збройної агресії Російської Федерації, пов’язаних із пошкодженням будівель та споруд, на територіях, на яких відсутні або завершено активні фази бойових дій.

У квітні 2022р. Міндовкілля затвердило Методику визначення розміру шкоди, завданої землі, ґрунтам внаслідок надзвичайних ситуацій та/або збройної агресії та бойових дій під час дії воєнного стану, та затвердило Методику розрахунку неорганізованих викидів забруднюючих речовин або суміші таких речовин в атмосферне повітря внаслідок виникнення надзвичайних ситуацій та/або під час дії воєнного стану та визначення розмірів завданої шкоди.

Збір інформації та доказів є надзвичайно важливим, як і оцінка обсягів такої шкоди для довкілля, та державних органів, установ, організації, що займалися захистом та використанням природних ресурсів. Адже міжнародні судові інстанції дуже прискіпливо підходить до оцінювання доказів, що подаються сторонами.

Якщо говорити про інші позасудові механізми, такі як Компенсаційна комісія ООН, то там питання доказування є важливим, але не таким складним. Про проблему доказування в різних міжнародних органах, судах ЕПЛ вже неодноразово писала: http://epl.org.ua/eco-analytics/standarty-dokaziv-i-dokazuvannya-u-mizhnarodnyh-sudovyh-instytutsiyah/. Тому, Мін’юст розробляє спрощений компенсаційний механізм на міжнародному рівні: https://ua.korrespondent.net/ukraine/4489256-yak-kompensuvaty-shkodu-vid-vtorhnennia-rf-intervui-zastupnytsi-ministra Робоча група, яка створена Указом Президента України, взяла за прототип компенсаційний механізм Ірако-Кувейтської війни і на базі нього розробляє українсько-російський компенсаційний механізм.

Перешкодою на сьогодні для створення такої комісії є те, що у випадку Іраку та Кувейту, така комісія була створена рішенням Ради Безпеки ООН, а в нашій ситуації Рада Безпеки ООН такого рішення не зможе прийняти через блокування росією. Тому, опрацьовується питання створення такої комісії багатостороннім договором, за участі країн великої сімки, інших учасників.

ЕПЛ також вже надавала свій огляд роботи Компенсаційної комісії ООН в контексті відшкодування шкоди довкіллю. http://epl.org.ua/eco-analytics/kompensatsijna-komisiya-oon-perspektyva-finansuvannya-vidnovlennya-dovkillya-v-ukrayini-pislya-vijny-iz-rf-oglyad-diyalnosti-kompensatsijnoyi-komisiyi-oon/ Вважаємо, що наявність консенсусу щодо порушення рф статуту ООН та норм міжнародного права, а також і потенційні джерела фінансування відшкодувань за рахунок продажів енергоресурсів чи (та) активів рф закордоном, є передумовою для переговорів щодо створення такої комісії для України, і є перспективи також включення до мандату роботи цієї комісії і довкіллєвих претензій.

Питання доцільності та можливості використання національних судів для компенсації шкоди, завданої довкіллю, є досить дискусійним і не достатньо вивченим на сьогодні. Зокрема, виникає питання виконання рішення українських судів про компенсацію шкоди довкіллю України в майбутньому та питання визнання таких рішень судів іншими державами, які будуть готові віддавати заморожені активи рф на репарацію та покривати збитки за цими рішеннями судів. Хоча Верховний Суд Україні і зробив дуже важливий прецедент щодо скасування імунітету держави росія у позовах про відшкодування шкоди, завданих збройною агресією рф, шквалу таких позовів наразі не спостерігається. Наразі невідомо, чи звертаються до суду відповідні національні органи щодо компенсації шкоди, завданої довкіллю в рамках кримінального чи господарського (судочинства).

Ще одним судовим органом, що може допомогти компенсувати збитки фізичним і юридичним особам, може стати Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), зокрема через порушення рф вимог протоколу 1 ст.1 до цієї конвенції. Проте рф виключили з Ради Європи з 16.03.2022 р. Після виключення з Ради Європи 16 березня 2022 року російська федерація перестане бути високою Договірною Стороною Європейської конвенції з прав людини 16 вересня 2022 року. Відповідно до постанови Європейського суду з прав людини від 22 березня 2022 року, Суд розглядатиме скарги, подані проти росії щодо ймовірних порушень Конвенції, якщо вони скоєні до 16 вересня 2022 року. держдума росії прийняла закон про встановлення граничного терміну виконання в росії постанов ЄСПЛ, відповідно до якого всі рішення, що винесені після 15 березня 2022 року, не підлягають виконанню в рф.

Отже, юристи та політики розуміють, що рф порушила численні норми міжнародного права та повинна відповідати за свої дії. Україна має право на репарації (див. публікацію ЕПЛ про репарації http://epl.org.ua/eco-analytics/reparatsiya-kompensatsiya-restytutsiya-ukrayinske-zakonodavstvo-i-mizhnarodna-praktyka/). Яке буде джерело цих репарації – наразі не визначено, хоча є загальноприйняте розуміння, що одним із джерел таких репарації можуть бути заморожені, арештовані активи рф та її олігархів, що попали під західні санкції. Проте юридичних механізмів вилучення цих коштів для України ще не затверджено. Як і не існує ще договору чи рішення про спеціальну комісію чи трибунал для розгляду воєнних та інших злочинів армії рф в Україні. Віримо, що зараз є чудовий час консенсусу демократичних держав, лідерів G7 щодо протидії агресії та допомоги Україні, а також покарання рф та її лідера за звірства та ту обширну шкоду і майну, і життю та здоров’ю, і довкіллю, яку вони завдали. рф цього разу не уникне покарання.

Матеріал підготовлено МБО “Екологія-Право-Людина” .

• Довідково. 

Повний перелік учасників ініціативи “Трибунал для Путіна” (оновлюється):

Українська Гельсінська Спілка з прав людини,

Харківська правозахисна група,

Центр громадянських свобод,

Truth Hounds,

La Strada,

Екологія – Право – Людина,

Чугуївська правозахисна група,

Північна правозахисна група,

Черкаський правозахисний центр,

Територія успіху в Кропивницькому,

Одеське  обласне  відділення Комітет виборців України,

громадська організація “МАРТ” в Чернігові,

Освітній дім прав людини у Чернігові,

Подільська правова ліга,

Правозахисна група “СІЧ” в Дніпрі,

Центр правових та політичних досліджень “СІМ” у Львові.

До ініціативи також долучилися громадські приймальні УГСПЛ

у Краматорську,

Торецьку,

Маріуполі,

Покровську,

Чернівцях,

Черкасах,

Запоріжжі,

Ужгороді.