УНЕМОЖЛИВЛЕННЯ БЕЗПІДСТАВНОГО ТА НЕПРОПОРЦІЙНОГО ОБМЕЖЕННЯ ПРАВА НА МИРНІ ЗІБРАННЯ[1]

У 2017 р. парламент не прийняв законів щодо встановлення правових гарантій та механізмів реалізації свободи мирних зібрань. Зареєстровані у Верховній Раді України законопроекти – реєстр. №3587 і №3587-1 «Про гарантії свободи мирних зібрань»[2] – згідно із Постановою Верховної Ради України від 21 лютого 2017 р. №1852-VIII включено до порядку денного шостої сесії Верховної Ради України восьмого скликання, але не було розглянуто.

Відповідно до інформації моніторингу виконання Національної стратегії у сфері прав людини, відсутність закону перешкоджає відповідним державним органам ухвалювати підзаконні нормативно-правові акти та навіть методичні рекомендації, які регулювали б дії (чи рекомендували б дії) відповідних органів під час мирних зібрань.

Хоча, на нашу думку, норми Конституції України (які є нормами прямої дії), ЄКПЛ та практика ЄСПЛ, а також відповідні документи ОБСЄ та Венеційської Комісії є достатнім підґрунтям для визначення окремих дій та практичних навичок поліцейських під час мирних зібрань, зокрема гарантування безпеки таких зібрань.

За повідомленням Національної поліції України, з лютого 2017 р. у низці регіонів держави[3] розпочалося практичне впровадження діяльності груп комунікації (перемовників) під час проведення масових заходів. Групи утворено на позаштатній основі, до їх складу обов’язково входять поліцейські, які пройшли навчання на тренінгах. На групи покладено обов’язки постійного моніторингу оперативної обстановки, зокрема збору інформації щодо запланованих заходів, оцінки ступеня ризику (звичайний або підвищений), а також взаємодія з організаторами масових акцій. Основа роботи груп полягає у підтриманні контакту з людьми, роз’яснення їм прав і обов’язків під час проведення масових заходів. Працівники груп пройшли спеціальний тренінг, організований спеціалістами Національної поліції спільно з представниками Консультативної Місії Європейського союзу в Україні та поліцейськими з Республіки Чехія[4].

Важливим внеском у забезпечення права на захист свободи мирних зібрань є прийняття Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». Законом, зокрема, внесено фундаментальні зміни до КАСУ щодо порядку обмеження свободи мирних зібрань, які захищають як інтереси окремих організаторів і учасників зібрань, так і інтереси держави й народу. У змінах передбачено такі новели: право на апеляцію рішення суду першої інстанції про заборону мирного зібрання протягом іще одного дня; обов’язок апеляційного суду негайно розглянути цю справу; зміну певних критеріїв, які мають бути в судовому рішенні (заявник має бути довести, що саме такий спосіб обмеження є достатнім і пропорційним). Суд не обов’язково може заборонити – він може дозволити проведення мирного зібрання, але із застереженням, наприклад, що має бути розведення контрзібрань. Владні органи можуть вимагати заборони мирних зібрань лише в окремих випадках і не пізніше, ніж за 24 години до самого зібрання. Розглянути справу суд має протягом двох днів або негайно. Позивач, перед тим як звертатися до суду, повинен оприлюднити позовну заяву на своєму сайті, крім того, електронною поштою повідомити організаторів проведення мирного зібрання про те, що він звертається до суду. Суб’єкт владних повноважень повинен самостійно доводити в суді, що існують підстави для заборони, а всі аргументи необхідно попередньо включити до позовної заяви. Експерти-співавтори зазначених змін вважають, що оскільки нові правила прописані дуже ретельно, більше немає необхідності розробляти новий закон[5].

У Конституційному Суді України наразі триває розгляд справи за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України ч. 6 ст. 182 Кодексу адміністративного судочинства України. Справа стосується конституційності положення законодавства, відповідно до якого рішення суду про заборону мирного зібрання виконується негайно, а саме, рішення суду апеляційної інстанції. Експерти УГСПЛ, яких Конституційний Суд України залучив до участі у розгляді справи, висловили позицію, протилежну до позиції подання Уповноваженого[6].

Не відбулося суттєвих зрушень у розслідуванні злочинів на Майдані. За інформацією Генерального прокурора України Ю. Луценка, слідство стосовно виконавців і організаторів злочинів на Майдані закінчено на 80%[7]. На думку Генпрокурора, 2017 р. став найрезультативнішим у розслідуванні «справ Майдану». За його словами, на сьогодні 380 осіб отримали підозри у фізичних діях, в тому числі – убивствах мирних учасників протесту. Серед них щодо 270 осіб справи перебувають у суді, щодо 49 – вже є вироки. Водночас Ю. Луценко уточнив, що засуджені у «справах Майдану» – рядові виконавці[8].

За словами адвоката сімей «Небесної сотні» Євгенії Закревської, велику частину справ передано до суду, однак більшість їх ніхто в судах не розглядає[9]. Однією з головних причин, яка перешкоджає належному розглядові справ у судах, є вади судової реформи. На проблемах розслідування «справ Майдану» наголошено також у доповіді Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (16 листопада 2017 р. –15 лютого 2018 р.)[10].

Вимоги мирних протестів у 2017 р. стосувалися соціально-економічних та екологічних питань, продажу земель[11]. Найгучнішою стала політична акція під стінами Верховної Ради України (так званий «МіхоМайдан»), ініційована у жовтні 2017 р. окремими політиками, громадськими та політичними рухами України (Автомайдан, Антикорупційний штаб, «Чесно», Ініціатива реальних дій, Центр протидії корупції та Реанімаційний пакет реформ)[12]. Марш Рівності «КиївПрайд-2017» також став справжнім випробуванням для правоохоронців[13]. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини направив звернення керівникові Національної поліції щодо належного гарантування безпеки учасників мирних заходів (щодо «Маршу рівності» 18 червня 2017 р. у Києві)[14].

Фіксувалися випадки насилля з боку праворадикальних угруповань до мирних акцій, присвячених гендерній рівності, меншинам[15].

На окупованому Кримському півострові протягом минулого року окупаційна влада значно посилила обмеження свободи мирних зібрань[16]. За інформацією правозахисників (станом на 20.10.2017), окупаційна влада Криму винесла 268 вироків учасникам мирних зібрань, 256 осіб притягнуто до адміністративної відповідальності. Загальна сума штрафів, стягнута за участь у мирному зібранні, становить понад 2 мільйони 942 тисячі рублів. Найбільший штраф за участь у мирному зібранні сягнув 150 тисяч рублів[17].

На проблемі системного порушення права на мирні зібрання наголошується у Тематичній доповіді Управління Верховного комісара  ООН з прав людини «Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)»[18] , у доповідях Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні[19].

[1] Розділ підготовлено: Семьоркіна Олена

[2] Щодо законопроектів є Спільний висновок Венеціанської комісії, Директорату з прав людини (DHR) Генерального директорату з прав людини та верховенства права (DGI) Ради Європи та Бюро демократичних інституцій та прав людини ОБСЄ (ОБСЄ / БДІПЛ) щодо двох варіантів проекту спеціально до закону про свободу мирних зібрань в Україні №3587 та №3587-1 // Ні – поліцейській державі [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.npd.in.ua/?p=432

[3] Групи функціонують у семи регіонах: Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Харківська, Хмельницька області

[4] Стан виконання Національної стратегії. Розширений пошук по заходах // Національний індекс прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.hro.org.ua/index.php?r=9#169_1

[5] М. Каменєв. В нових кодексах є перемоги в питаннях обмеження свободи мирних зібрань // Громадське радіо [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://hromadskeradio.org/ru/programs/kyiv-donbas/v-novyh-kodeksah-ye-peremogy-v-pytannyah-obmezhennya-svobody-myrnyh-zibran-kamenyev ;

Мирні зібрання можуть бути обмежені лише судом відповідно до закону // Дзеркало тижня. Україна [Електронний ресурс] – Режим доступу:  https://dt.ua/internal/mirni-zibrannya-vid-zaboroni-do-dialogu-263586_.html

[6] Правова позиція Української Гельсінської спілки з прав людини щодо конституційності частини шостої статті 182 Кодексу адміністративного судочинства // Українська Гельсінська спілка з прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2017/04/Scan.pdf

[7] Слідство у «Справі Майдану» закінчено на 80% – Луценко // Центр інформації про права людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://humanrights.org.ua/material/slidstvo_u_spravi_majdanu_zakincheno_na_80__lucenko

[8] Луценко назвав 2017 рік найрезультативнішим у розслідуванні «справ Майдану» // Сьогодні [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://ukr.segodnya.ua/politics/lucenko-nazval-2017-god-samym-rezultativnym-v-rassledovanii-del-maydana-1091775.html

[9] Є. Закревська. Поки слухаються справи Майдану, деякі потерпілі вже встигли померти // Аргумент [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://argumentua.com/stati/poki-slukhayutsya-spravi-maidanu-deyak-poterp-l-vzhe-vstigli-pomerti

[10] Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні 16 листопада 2017 року – 15 лютого 2018 року // Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/ReportUkraineNov2017-Feb2018_UKR.pdf  (стор. 17-18)

[11] 19 вересня відбулася Попереджувальна Всеукраїнська акція протесту Професійної спілки працівників охорони здоров’я України // Київська міська профспілка працівників охорони здоров’я [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.kmppoz.org/ua/news/new706.html ;

1 листопада 2017 року у Києві відбулася багатотисячна мирна громадська акція протесту працівників закладів та установ освіти міста проти урізання Урядом освітньої субвенції на заробітну плату у 2018 році // Профспілка працівників освіти і науки України [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://pon.org.ua/novyny/5921-osvtyani-kiyeva-pd-kabmnom-n-urzannyu-osvtnoyi-subvencyi-na-2018-rk.html ;

23 травня 2017 року, в м. Черкаси на Соборній площі перед стінами обласної ради відбулася масова (близько тисячі людей) акція протесту структурних підрозділів ПАТ «Черкасиобленерго». З січня 2017 року працівники підприємства не отримують заробітну плату // Федерація професійних спілок України [Електронний ресурс] – Режим доступу:

http://www.fpsu.org.ua/novi-kontakti-fpu/222-predstavnik-fpu-v-parlamenti-sergij-kaplin/12319-vidbulasya-masova-aktsiya-protestu-strukturnikh-pidrozdiliv-pat-cherkasioblenergo-2 ;

6 грудня 2017 року відбулася акція протесту представників технікумів та коледжів зі всіх регіонів країни. Учасники висловили стурбованість зростаючою соціальною напругою у зв’язку з передачею вищих навчальних закладів на місцеве фінансування // Освітяни столиці [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://profspilka.kiev.ua/publikacii/novyny/4700-akcya-protestu-osvtyan-vnz-rvnv-akreditacyi.html ;

7 грудня 2017 року в м. Черкасах  біля приміщення обласної державної адміністрації відбулася акція протесту проти запровадження продажу земель сільськогосподарського призначення // Профспілка працівників аграрного комплексу України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://profapk.org.ua/news/reg_ntws/2172.html ;

28 листопада в низці населених пунктів області відбувається обласний мирний протест профспілок і лісівників проти схваленої урядом «Стратегії реформування лісової галузі на період до 2022 року» // Волошина [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://voloshyna.org.ua/5902-pochalisya-masov-protsti-profsplok-proti-kabmnvskoyistrategyi-privatizacyi-lsv.html

[12] Акції протесту біля Верховної Ради України (2017—2018) // Вікіпедія [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://goo.gl/xfSK7H

[13] Як поліція забезпечувала безпеку на Марші Рівності КиївПрайд2017: результати моніторингу // Центр громадських свобод [Електронний ресурс] – Режим доступу:

http://ccl.org.ua/2017/06/yak-politsiya-zabezpechuvala-bezpeku-na-marshi-rivnosti-kyjivprajd2017-rezultaty-monitorynhu/

[14] Уповноважений наголошує: право на мирні зібрання та свобода вираження поглядів є конституційними правами людини // Уповноважений Верховної Ради України з прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ombudsman.gov.ua/ua/all-news/pr/24517-wl-upovnovazhenij-nagoloshuye-pravo-na-mirni-zibrannya-ta-svoboda-virazhe/

[15] Ужгородки вийшли на акцію // Перший.com.ua [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://pershij.com.ua/uzhgorodki-viyshli-na-akciyu/ ; Через погрози правих організацій на Форумі видавців не презентують дитячу книжку //Українська правда. Життя [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://life.pravda.com.ua/culture/2017/09/11/226386/ ;

Невідомі в Києві зірвали «Форум нацменшин України» // ZAXID.NET [Електронний ресурс] – Режим доступу:

https://zaxid.net/nevidomi_v_kiyevi_zirvali_forum_natsmenshin_ukrayini_n1442051,

[16] Щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан дотримання прав і свобод людини і громадянина в Україні // Офіційний сайт Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ombudsman.gov.ua/files/Dopovidi/Report-2018-1.pdf ;

Окупанти заборонили мирні протести в Криму // Українська Гельсінська спілка з прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://helsinki.org.ua/articles/okupanty-zaboronyly-myrni-protesty-v-krymu/

[17] У Криму з моменту окупації покарали 268 учасників мирних зібрань – правозахисники // Центр інформації про права людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://humanrights.org.ua/material/u_krimu_z_momentu_okupaciji_pokarali_268_uchasnikiv_mirnih_zibran__pravozahisnikiv

[18] Див.: стор. 23. Тематична доповідь. Ситуація з правами людини в тимчасово окупованих Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна) // Офіційний сайт Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ohchr.org/_layouts/15/WopiFrame.aspx?sourcedoc=/Documents/Countries/UA/Crimea2014_2017_Ukrainian.pdf&action=default&DefaultItemOpen=1

[19] Наприклад, Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні 16 травня – 15 серпня 2017 року // Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ohchr.org/_layouts/15/WopiFrame.aspx?sourcedoc=/Documents/Countries/UA/UAReport19th_UKR.pdf&action=default&DefaultItemOpen=1 ;

Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні 16 листопада – 15 лютого 2018 року // Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ohchr.org/Documents/Countries/UA/ReportUkraineNov2017-Feb2018_UKR.pdf