Публікація

Свобода пересування і право на вибір місця проживання – І. Дуднік

СВОБОДА ПЕРЕСУВАННЯ І ПРАВО НА ВИБІР МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ

Публікацію також можна скачати

ПРО АВТОРА

ДуднікДуднік Інга, голова правління громадської організації «Території успіху».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Кожен,  хто  законно  перебуває  на  території   будь-якої  держави,  має  право  вільно  пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території»

Ст.2.  Протоколу N 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, якій ратифіковано Україною  в 1997 році

Відповідно до ст. 33 Конституції України, свобода пересування і право на вільний вибір місця проживання належать кожній людині, яка на законних підставах перебуває на території України, і включають у себе свободу пересування територією України, право на вільний вибір постійного чи тимчасового місця проживання на території України, право вільно залишати територію України, право громадянина України в будь-який час повернутися в Україну.

В 2016 році з одного боку було досягнуте певного прогресу в цьому питанні. Так на принципі екстериторіальності стали надавати деякі адміністративні та соціальні послуги. А саме:

  • свідоцтво про народження можна вже отримати за місцем народжені дитини – прямо в пологовому будинку. В 2015 році це був пілотний проект, якій запроваджувався поступово в декількох областях, потім до неї підключились всі обласні центри. З 23 лютого 2016 року він перестав бути пілотним, до ініціативи стали підключатись пологові будинки районного рівня. За даними Міністерства Юстиції, 22% свідоцтв про народження батьки отримують не виходячи з медичного закладу.
  • Задля державної реєстрації шлюбу, жінкою та чоловіком особисто подається заява до органу державної реєстрації актів цивільного стану за їх вибором.
  • Пацієнти можуть обрати сімейного лікаря не за місцем реєстрації місця проживання
  • Соціальні виплати (крім субсидії) можна оформити за місцем фактичного проживання, надавши довідку про те, що не отримав такі виплати за місцем реєстрації проживання.

Але на жаль, це практично всі зміни.

Державну реєстрацію розірвання шлюбу подружжя, яке не має дітей, проводять відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання подружжя або одного з них за їх заявою.

Відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» , державна реєстрація проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, крім державної реєстрації на підставі документів, поданих в електронній формі, що проводиться незалежно від місця знаходження юридичної чи фізичної особи в межах України.

Державна реєстрація юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, місцезнаходженням/місцем проживання яких є територія Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, а також населені пункти, в яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення в Донецькій та Луганській областях, здійснюється незалежно від їх місцезнаходження/місця проживання в межах України.

В системі реєстрації місця проживання також мало що змінилось. Відповідно до №888-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг” відбулась зміна суб’єкта надання адмінпослуг, у тому числі з реєстрації місця проживання, та скасування талонів на реєстрацію. Але фактично система , процедури лишись ті ж самі. Відповідно до замірів витрат часу на отримання послуг, збільшились витрати часу клієнта на отримання цієї  послуги з реєстрації місця проживання. Тепер цю послугу громадяни отримують або в ЦНАПах, або у реєстратора, якій знаходиться в ЖЕКу, або в територіальному підрозділі Державної міграційної служби.  Фактично ЦНАП виконує функції збору документів, потім передає їх в територіальний підрозділ ДМС, якій вже здійснює процедуру реєстрації місця проживання. Таким чином людина фактично позбавлена можливість отримати послугу в день звернення. Ще складніша ситуація для осіб, які перебувають на військовому обліку. Залишається актуальним покарання за адміністративне правопорушення – проживання без паспорту чи без реєстрації місця проживання ( ст.. 197 КУпАП). Правда , з жовтня 2015 року перше стягнення – попередження , а вже друге – штраф від 17 до 51 грн.

Закордонний паспорт можна отримати тільки за місцем реєстрації.

Вклеїти фотографію в паспорт по досягненню особою 25 та 45 – річного віку можливо тільки за місцем реєстрації.

Обміняти паспорт, отримати новий замість втраченого / викраденого можна (крім біометричних паспортів) можна тільки за місцем реєстрації.

В 2015/2016 навчальному році по Україні масово створювали пропускний режим для відвідування шкіл як учнями так і батьками. Учням заборонялось без дозволу класного керівника, медичної сестри або адміністрації школи покидати школу під час занять, приходити до школи в позаурочний час. Батьки теж не мали право зайти в школу.  Яскравим тому прикладом є документ «Положення про організацію пропускного режиму  і правила поведінки відвідувачів будівель загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів Борівського району  Харківської області» [1].

В зв’язку з тим, що частина території України окупована виникає купа проблем по пересуванню територіє країни.

Серед документів , які необхідно оформити для  перетину адміністративного кордону з Кримом громадянам, які не досягли 16-річного віку потрібно мати

  • свідоцтво про народження;
  • паспорт громадянина України для виїзду за кордон (закордонний паспорт тепер видається з самого народження) або ще чинний проїзний документ для виїзду дитини за кордон (отриманий до 1 квітня 2015 року) або паспорт громадянина України для виїзду за кордон з відомостями про дитину у віці від 5 до 18 років з вклеєною фотографією;
  • у разі переміщення дитини в супроводі інших осіб, які не є батьками, усиновителями, опікунами, піклувальниками або іншими законними представниками, необхідний нотаріально завірений дозвіл обох батьків на ввезення дитини в Крим і її вивезення на материкову частину України.

У разі в’їзду на територію Криму одного з батьків разом з дитиною необхідний нотаріально завірений дозвіл одного з батьків на ввезення дитини в Крим.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»[2] будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, створеними, обраними чи призначеними у порядку, не передбаченому законом, є недійсним і не створює правових наслідків. Тож для виїзду дитини, яка не досягла 16 річного віку з території Криму оформлюється нотаріальне завірений дозвіл на виїзд дитини. З таким документом дитина безперешкодно потрапляє на територію України. Але виїхати в анексований Крим вона вже не може, бо дозвіл не має юридичної сили. Тож ситуація кожного разу вирішується в «ручному» режимі.

  Порушує право на вільне пересування і Тимчасовий порядок здійснення контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів і вантажів вздовж лінії зіткнення у межах Донецької та Луганської областей[3], затверджений Наказом  керівника Антитерористичної операції. По – перше будь, яке обмеження прав і свобод, в тому числі і на вільне пересування може бути обмежено тільки законом, а не підзаконним актом.  , в’їзд на неконтрольовану територію та виїзд з неї громадян України та іноземців (осіб без громадянства) здійснюється за умови пред’явлення паспортних документів, що посвідчують особу, та дозволу. Дозвіл на перетин лінії розмежування видається у вичерпному переліку випадків. А саме: 1) проживання на неконтрольованій (контрольованій) території особи, яка намагається виїхати на цю територію, або її близьких родичів чи членів сім’ї, що підтверджується документами, виданими уповноваженими державними органами України;

2) розташування на неконтрольованій (контрольованій) території місця поховання близьких родичів або членів сім’ї, що підтверджується відповідними документами;

3) смерті близьких родичів або членів сім’ї на неконтрольованій (контрольованій) території, що підтверджується відповідними документами;

4) наявності права власності на об’єкти нерухомості, які знаходяться на неконтрольованій (контрольованій) території;

5) необхідності участі у забезпеченні національних інтересів України з метою мирного врегулювання конфлікту чи з гуманітарних питань;

6) необхідності виконання дипломатичних та консульських функцій, в тому числі в рамках діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна (виключно за клопотанням або погодженням з МЗС).

7) необхідності виконання функцій в рамках діяльності міжнародних організацій, членом яких є Україна (виключно за клопотанням або погодженням з МЗС);

8) здійснення поїздок на неконтрольовану (контрольовану)  територію (трудова діяльність, навчання, наукова діяльність, культурна або релігійна мета, оздоровлення, супровід дитини до загальноосвітніх чи дошкільних навчальних закладів, тощо).

16 листопада 2016 року на засіданні Уряду були внесені зміни в Положення про головного державного соціального інспектора і державного соціального інспектора.  Дане положення було розроблено в зв’язку з ПОСТАНОВА від 8 червня 2016 р. № 365 “Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам”.  Дана Постанова надає право соціальним інспекторам перевіряти місце фактичного проживання внутрішньо переміщеної особи , а на внутрішньо переміщених осіб накладає обов’язок у десятиденний строк письмово повідомляти про зміну фактичного місця проживання/перебування структурний підрозділ з питань соціального захисту населення за новим фактичним місцем проживання/перебування, а також про наслідки невиконання такого обов’язку. У разі відсутності внутрішньо переміщеної особи за фактичним місцем проживання/перебування представник структурного підрозділу з питань соціального захисту населення робить відповідний запис в акті обстеження матеріально-побутових умов сім’ї та надає внутрішньо переміщеній особі письмове повідомлення про необхідність протягом трьох робочих днів з дати складення акта обстеження матеріально-побутових умов сім’ї з’явитися до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення для проходження фізичної ідентифікації. Відсутність вимушено переселеної особи за місцем реєстрації є підставою для скасування соціальних виплат.

Рекомендації

  1. Реформування законодавства в сфері реєстрації місця проживання осіб потребує прискорення.
  2. Реєстрація місця проживання має мати заявний характер
  3. Необхідно  розглянути питання про розширення підстав для реєстрації місця проживання
  4. Необхідно провести ревізію законодавства з метою усунення залежності можливості реалізації прав від місця реєстрації.
  5. Потребує спрощення процедура скасування реєстрації в приватних помешканнях за бажанням власника у разі відсутності чинних договорів оренди цього приміщення.
  6. Правила перетину адміністративного кордону з Автономною Республікою Крим та лінії перетину потрібно привести у відповідність до вимог законодавства України.
  7. Потрібно скасувати практику верифікації соціальних послуг та обмеження вимушено переміщених осіб в свободі пересування
  8. Потрібно скасовувати рішення адміністрації навчальних закладів , управлінь освіти щодо створення пропускного режиму в навчальних закладах.

[1] http://sh-school.at.ua/publ/pro_zaboronu_perebuvannja_v_shkoli_storonnikh_osib_pid_chas_navchalno_vikhovnogo_procesu/1-1-0-167

[2] http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1207-18

[3] http://sfs.gov.ua/diyalnist-/zakonodavstvo-pro-diyalnis/nakazi-pro-diyalnist/63768.html

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування