Добрий день, працюю в школі вихователем ГПД. Директор вручила повідомлення про те, що на наступний рік пропонують неповну ставку керуючись ст.32 КзпП, і у разі відмови мене буде звільнено через 2 місяці згідно п.6. ст. 36 КзпП. Чи правомірно це? Як себе захистити?

Відповідь
Неповний робочий час з ініціативи роботодавця встановлюється у зв&#146язку зі змінами в організації виробництва і праці, що вважається зміною істотних умов праці, згідно з ч. 3 ст. 32 КЗпП. «У зв&#146язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці – систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміна розрядів і найменування посад та інших – працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці».

Найголовнішою умовою встановлення неповного робочого часу згідно зі статтею 56 КЗпП є угода роботодавця з конкретним працівником. Вона може бути укладена в письмовій формі — шляхом подання заяви від працівника про встановлення йому неповного робочого часу з виданням наказу роботодавця про встановлення такого режиму роботи або в усній формі — шляхом беззастережного підпису в наказі щодо відсутності заперечення про встановлення такого режиму роботи для працівника.

У разі переведення працівників на неповний робочий час без їхньої згоди та інших порушень трудового законодавства винні в цьому посадові особи підприємства можуть понести адміністративну відповідальність на підставі статті 41Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у редакції Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за несвоєчасну виплату або безпідставну невиплату заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших встановлених законом виплат» від 19 лютого 2009 року № 1027-VІ).

У разі укладення угоди про запровадження неповного робочого часу з ініціативи роботодавця наступають суттєві правові наслідки. Наприклад, в пункті 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100, встановлено, що час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.