Працював держслужбовцем (держінспектором) з грудня 2007р в Державній екологічнй інспекції. 05.02.2013р.був звільнений із займаної посади за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов’язків, відповідно до п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України; незважаючи на те що я не знав про накладення дисциплінарного стягнення, проведення службового розслідування і те що з 05.02 по 15.02 перебував на лікарняному. 25.02 звернувся в окружний адмінсуд про поновленя на роботі .Інспекція видає новий наказ, яким змінює дату звільнення з 05.02 на 15.02.13р., поки йде судовий процес. Суд не задовільняє позов. Подаю апеляційну скаргу і її не задовільняють. Зараз подав касаційну скаргу. Станом на 19.12.2013р розгляду ще не було. За час судового процесу ще багато інспекторів звільнилось за власним бажанням, боячись моєї долі. Коли отримував копію постанови для касаційного оскарження зустрів суддю, що розглядав мою справу, і суддя сказав що просить вибачення в мене і що Він не міг нічого зробити. Виховую двох маленьких дітей, і зараз дружина вагітна. Трудову з інспекції не забираю, боячись настороженого ставлення потенційних роботодавців через звільнення по статі. Перебиваюсь тимчасовими заробітками. Якщо потрібно перешлю Вам на електронку позовну заяву, апеляційну та касаційну скаргу та рішення судів. Поможіть!!!

Відповідь.
Відповідно до п. 3 статті 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;
Отже,звільнити Вас на підставі п.3 статті 40 могли лише після застосування заходів дисциплінарного стягнення. Стаття 149 Кодексу законів про працю України, зазначає порядок застосування дисциплінарних стягнень, в якому, зокрема зазначено: до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Отже,як бачимо, роботодавець повинен був Вас повідомити про застосування стягнення і як доказ того, що ви були повідомлені,з підставами та умовами застосування стягнення, взяти з Вас розписку. На нашу думку, Вам варто було подавати судовий позов не з вимогою поновлення на роботі, а зі скаргою на порушення трудового законодавства зокрема положень статті 149 Кодексу законів про працю України, щодо порушення процедури застосування дисциплінарного стягнення. Процедура дійсно була порушена,оскільки,Ви не були повідомлені про його застосування,про що свідчить відсутність розписки. Після цього, в позовній заяві можна було б прохати суд визнати не правомірним та безпідставним наказ про звільнення на підставі п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України, оскільки, процедура застосування дисциплінарного стягнення була порушена і тому, не можна говорити про те, що мало місце застосування такого стягнення,яке є обов’язковою передумовою для звільнення працівника на підставі п. 3 статті 40 Кодексу законів про працю України .
Оскільки, Ви, на даний момент, чекаєте розгляду Вашої скарги у касаційній інстанції,ми рекомендуємо Вам при розгляді Вашої скарги зокрема звернути увагу суду касаційної інстанції на те, що судами першої та апеляційної інстанції не були у повній мірі досліджені усі обставини і факти по справі ( зокрема, не було повною мірою досліджено обставини застосування попереднього дисциплінарного стягнення,суд не звернув увагу на відсутність розписки,яка,виходячи зі змісту статті 149 Кодексу законів про працю України, є обов’язковою при застосуванні дисциплінарного стягнення).