Публікація

Хто регулює порядок змін до законів щодо дискримінації?

Добрий день! У мене до вас таке питання. Громадяни мають право звертатися до Уповнваженого ВРУ з прав людини з приводу дискримінації. Якщо даний вид дискримінації не врегульований законодавством України, то Уповноважений має право подавати пропозиції щодо удосконалення законодавства. Чи може він подавати заявку про внесення змін у закони, якщо він не має законодавчої ініціативи. Є негативне рішення суду(через неоднозначність законодавства), але дискримінація як факт присутня. Які заходи впливу можна використати в даному випадку? Змінити судове рішення омбуцмен не може…

Відповідь
За статтею 3 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини» метою парламентського контролю, який здійснює Уповноважений, є запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалізації людиною своїх прав і свобод.
Ст. 14 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Украї-ні» вказує, що особа, яка вважає, що стосовно неї виникла дискримінація, має право звер-нутися із скаргою до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду в порядку, визначеному законом.
Звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Згідно ст. 17 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» звернення подаються Уповноваженому в письмовій формі протягом року після виявлення порушення прав і свобод людини і громадянина. За наявності виняткових об-ставин цей строк може бути подовжений Уповноваженим, але не більше ніж до двох років.
При розгляді звернення Уповноважений:
1) відкриває провадження у справі про порушення прав і свобод людини і громадянина;
2) роз&#146яснює заходи, що їх має вжити особа, яка подала звернення Уповноваженому;
3) направляє звернення за належністю в орган, до компетенції якого належить розгляд справи, та контролює розгляд цього звернення;
4) відмовляє в розгляді звернення.
Уповноважений не розглядає тих звернень, які розглядаються судами, зупиняє вже розпочатий розгляд, якщо заінтересована особа подала позов, заяву або скаргу до суду.
Повідомлення про прийняття звернення до розгляду або відмову у прийнятті звернення до розгляду надсилається в письмовій формі особі, яка його подала. Відмова у прийнятті звернення до розгляду повинна бути вмотивованою.
Ст. 13 даного закону визначає наступні права Уповнавежений:
 вносити в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства України у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина. Отже, Уповноваже-ний не має законодавчої ініціативи, але він може вносити пропозиції до законодав-ства.
 ініціювати незалежно від його участі у судовому провадженні перегляд судових рішень. Тобто, Уповноважений хоча і не може змінити рішення, але може ініціюва-ти його перегляд.
Стаття 15 даного закону передбачає за Уповноваженим право на акти реагування.
Конституційне подання Уповноваженого – акт реагування до Конституційного Су-ду України щодо вирішення питання про відповідність Конституції України (конститу-ційності) закону України чи іншого правового акта Верховної Ради України, акта Прези-дента України та Кабінету Міністрів України, правового акта Автономної Республіки Крим; офіційного тлумачення Конституції України та законів України.
Подання Уповноваженого – акт, який вноситься Уповноваженим до органів держа-вної влади, органів місцевого самоврядування, об&#146єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадовим і службовим особам для вжиття відповідних заходів у місячний строк щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування