Звіт із впровадження Політики гендерної рівності та недискримінації УГСПЛ у 2020 році

Починаючи з 2016 року, Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) впроваджує Політику гендерної рівності та недискримінації з метою дотримання принципів гендерного мейнстримінгу^[1] в організаційній роботі та на робочому місці (працевлаштування, робочі відносини, оплата праці, визначення складу керівних органів тощо), а також у процесі реалізації окремих програм і проектів. Для цього гендерна екпертка Спілки розробляє річний План дій на виконання Політики та здійснює моніторинг його виконання з подальшим звітуванням.

План дій на 2020 рік був спрямований на проведення інформаційно-просвітницьких заходів на гендерну і недискримінаційну тематики, налагодження співпраці із громадськими організаціями, недопущення дискримінації за ознаками статі, зокрема, у сфері політики тощо.

Окрім того, у травні 2020 року методом онлайн анкетування було проведено анонімне опитування працівників і працівниць УГСПЛ щодо їхнього ставлення до гендерних питань загалом та Політики гендерної рівності та недискримінації УГСПЛ зокрема. Подібні опитування проводилися раніше тричі: у 2015, 2016, 2018 роках. Деякі запитання, поставлені у четвертому анкетуванні (за 2020 рік) повторюються, аби порівняти тенденції ставлення до гендерної тематики за 2 роки.

Як видно із результатів уже четвертого опитування працівниць і працівників УГСПЛ, більшість ознайомлені із прийнятою більше 5 років тому Політикою гендерної рівності та недискримінації і вважають її безперечно важливою для діяльності УГСПЛ. Майже дві третини опитаних працівників і працівниць УГСПЛ стикаються у своїй роботі із тематикою гендерної рівності. Передусім, це – співпраця із організаціями, які займаються забезпеченням гендерної рівності, робота у проектах, які стосуються гендерної тематики, а також – консультування людей стосовно рівних прав і можливостей. Причому рівень залученості працівників і працівниць УГСПЛ до гендерної тематики залишається майже сталим. У 2020 році переважна більшість опитаних – 27 із 33 – не відчували жодної дискримінації. Хоча подекуди упереджене ставлення було за такими ознаками як вік, політичні переконання, регіон походження, стать і стан здоров’я. У зв’язку з пандемією та карантином доцільно було б ретельніше звернути увагу на проблематику поєднання робочих і сімейних обов’язків, що є актуальною і може спричинити стрес для частини працівників і працівниць. Можливо, до деяких правил карантину і (не)можливості дистанційної роботи варто підійти більш індивідуально. Серед ідей з боку опитаних стосовно гендерної тематики варто зауважити такі, що стосувалися стратегічних судових справ із гендерної тематики.

У 2020 році продовжувалася робота над щорічною Антипремію за сексистські висловлювання «Це Яйце!», над спеціальним проектом УГСПЛ «Правозахисниці, які змінюють Україну»^[2] – серією інтерв’ю з активістками зі всієї України, які працюють у різноманітних сферах правозахисту та представляють різноманітні правозахисні організації (у тому числі, й УГСПЛ). Станом на кінець року розміщено уже 81 інтерв’ю з правозахисницями.

Із 25 листопада по 10 грудня 2020 року тривала щорічна міжнародна кампанія «16 днів проти насильства», покликана привернути увагу до важливості забезпечення гендерної рівності у світі та протидії гендерному насильству. Чергове інтерв’ю спецпроекту «Правозахисниці, які змінюють Україну» запропонувало бесіду із адвокаткою Галиною Федькович, яка поділилася досвідом надання допомоги постраждалим від насильства жінкам.

До громадських приймалень УГСПЛ, що діють у різних регіонах України, за рік надійшло 13008 звернень, при цьому 6399 (або 49%) – від жінок. Зокрема, зафіксовано 77 звернень від осіб, які постраждали від домашнього насильства. Приймальні займаються питаннями порушень прав не тільки жінок, але і захистом прав ЛГБТ (в рамках проекту “Створення правової мережі для захисту прав людей, які живуть з ВІЛ/СНІД, представників ключових спільнот ЛЖВ та осіб, хворих на туберкульоз”). І в цій категорії частіше порушуються права саме через гендерну ідентичність.

У 2020 році УГСПЛ продовжила налагоджувати співпрацю із організаціями, які працюють у сфері захисту прав жінок і протидії сексизму. Зокрема, 8 квітня 2020 року УГСПЛ підтримала звернення Громадського Альянсу «Політична дія жінок» до міністра МВС України з вимогою посилити реагування поліції на випадки домашнього насильства протягом карантину, запровадженого через COVID19. Важливою була підготовка та поширення листа на підтримку Урядової уповноваженої з питань гендерної політики Катерини Левченко.

Окремий інтерес гендерної експертки був зосереджений на активностях Асоціації жінок-юристок України “ЮрФем”. 10 липня 2020 року було відвідано онлайн презентацію та поширено серед УГСПЛ посібник “Спитай юристку ЮрФем: відповіді на складні питання в часи пандемії”, який склала Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем” за підсумками онлайн-марафону #СпитайЮристкуЮрФем.

Просувалася також співпраця зі ЗМІ щодо привернення уваги до питань гендерної нерівності та сексизму. Наприклад, 10 травня 2020 року відбувся виступ Тамари Марценюк в ефірі Українського радіо  з приводу сексистської соціальної реклами карантину від МОЗ. Фаховий коментар розміщено також на сайті кампанії із протидії сексизму “Повага”.  Фахові коментарі та допомога з пошуку експерток були надані також іншим журналістам і журналісткам.

Варто й надалі підтримувати подібні ініціативи співпраці з правозахисницями і журналістками, адже спільні дослідницькі та медійні проекти є чудовою можливістю втілювати не тільки державну, а й власну гендерну політику.

Натомість слід зауважити, що як і в минулих роках, так і  станом на кінець 2020 року в Україні актуальним залишається питання ратифікації Стамбульської Конвенції^[3] та посилення видимості антигендерних ініціатив. Тому ці питання варто взяти до уваги у правозахисній діяльності на 2021 рік.

Повний текст звіту із впровадження Політики гендерної рівності та недискримінації УГСПЛ у 2020 році доступний ТУТ.

____________________________________________________________________

^[1] Пріоритетизація гендеру на всіх рівнях чи комплексний підхід до проблеми рівності між жінками і чоловіками.

^[2] https://helsinki.org.ua/activities/spetsproekty/pravozahysnytsi-yaki-zminyuyut-ukrajinu/

^[3] Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами (2011), https://rm.coe.int/1680093d9e