Публікація

Українська колонія європейського рівня (додано фотографії)

Цивілізоване суспільство починається з визнання найвищою соціальною цінністю людини з притаманними їй правами і свободами, що закріплено у статті 3 Конституції України та повинно стати фундаментальною засадою нашої держави.

 

За умовами тримання людини в місцях позбавлення волі міжнародна спільнота та громадськість країни можуть зробити висновки про стан дотримання в країні прав і свобод людини та громадянина, гуманізації суспільства. Адже особи, які відбувають покарання, позбавлені волі, але не мають бути позбавлені інших громадянських прав та гідності.

 

Працюючи помічником міністра внутрішніх справ з питань дотримання прав людини в Харківській області, я неодноразово мав нагоду відвідувати ізолятори тимчасового тримання та інші спецустанови міліції у складі мобільних моніторингових груп, до яких входили  представники правозахисних організацій. І очевидним був той поступ, який намітився у царині забезпечення належних умов утримання людей у спецустановах міліції. Адже приховати від незалежного громадського моніторингу вади й проблеми набагато важче, ніж від своїх внутрішніх «ревізорів». На жаль, нове керівництво Міністерства внутрішніх справ, скасувавши Управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС, фактично призупинило й практику громадського моніторингу в МВС. Хочеться вірити, що саме призупинило, а не припинило нанівець.

 

Цікава річ – роль особистості в історії. Хоч би в історії правоохоронних органів. Колишній начальник ГУМВС України в Харківській області Анатолій Євгенович Сліпченко (до речі, єдиний на моїй пам’яті з керівників Харківської міліції, хто не за обов’язком, а дійсно від щирого серця цікавився проблематикою діяльності Громадської ради з питань забезпечення прав людини, за якого правозахисники отримували розуміння та всіляку підтримку) нещодавно очолив управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області.

 

Й одразу діяльність досить закритого відомства стала значно активнішою та відкритішою (принаймні – на Харківщині): пожвавилась співпраця з правозахисними та благодійними організаціями, до установ виконання покарань запрошуються журналісти, підписуються нові угоди щодо забезпечення замовленнями виробництва у колоніях, новий імпульс отримала робота Громадської ради.

 

Самі працівники Харківського управління ДДУПВП зазначають, що А. Сліпченко неодноразово підкреслював на нарадах та зустрічах з керівництвом колоній, що вітчизняну пенітенціарну систему необхідно гуманізувати, потрібно зробити все для того, щоб ув’язнені на Харківщині перебували в належних, людяних умовах.      

 

Можливість пересвідчитися на власні очі, як відбуваються перетворення в установах виконання покарань Харківської області, я отримав на минулому тижні, коли мене, як голову правозахисної організації «Центр правових та політичних досліджень «ДУМА» запросили відвідати Качанівську жіночу виправну колонію.

 

Європейські пенітенціарні Правила (надалі – ЄПП), що встановлюють мінімальні стандарти поводження з ув’язненими, проголошують: «Тюремне ув’язнення, позбавляючи людину свободи, вже само по собі є покаранням. Тому умови утримання та режими у місцях ув’язнення не повинні погіршувати заподіяні таким чином страждання… Повинні бути задіяні всі зусилля для того, щоб режими, що застосовуються в місцях позбавлення волі, були встановлені і використовувалися таким чином, щоб… забезпечити умови життя, сумісні з людською гідністю та нормами, прийнятими в суспільстві» (п. 64 – 65). http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=4&nreg=994_032&new=1

 

Отже, порівняти, наскільки відповідають європейським мінімальним нормам умови утримання ув’язнених у Качанівській колонії, й було моїм власним завданням.

 

Приміщення в місцях позбавлення волі. ЄПП, п. 15: «Приміщення, в яких містяться ув’язнені, і, зокрема, спальні місця, повинні задовольняти вимогам санітарії і гігієни з належним урахуванням кліматичних умов, особливо в тому, що стосується кубатури повітря, розумної площі, освітлення, опалення та вентиляції».

Одразу зазначу, що всього у колонії перебувають 738 жінок, які розміщуються у 9 відділеннях. У 3-х з них вже проведено якісний ремонт, ремонтні роботи тривають ще в 1-му відділенні (обсяг виконаних там робіт складає приблизно 50 %). Як і у всій системі ДДУПВП відбувається перехід від використання величезних приміщень казарменого типу до кімнат, розташованих за блочною схемою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кімнати розраховані на 10 – 15 чол., у відділеннях, де проведено ремонт, вони просторі, обладнані санвузлом, в якому є навіть біде. Великі неґратовані вікна з теплозберігаючих склопакетів (у більшості з кімнат) забезпечують належне природне освітлення й доступ повітря. У кожному блоці є душова, сушильня для одягу та взуття. На території установи – власні лазня (обладнана геліоколекторами) та пральня. Опалення в колонії – централізоване. За словами керівництва колонії, було не завжди якісним, але, після того, як поміняли декілька кілометрів комунікацій, у кімнатах під час опалювального сезону тепло. Влітку, звісно, – теж, але про це мова піде нижче.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Харчування ув’язнених. ЄПП, п. 25.1: «Відповідно до вимог, встановлених органами охорони здоров’я, адміністрація надає ув’язненим у відведений для цього час належним чином приготовлену і подану їжу, яка задовольняє, з точки зору якості та кількості, розробленим нормам харчування і вимогам сучасної гігієни…» ЄПП, п. 25.2: «Кожен в’язень повинен мати доступ до питної води».

Засуджені забезпечені триразовим гарячим харчуванням. Приймання їжі здійснюється в їдальні, що розрахована на 536 місць. Їдальня складається з обідньої зали, гарячого, м’ясного, рибного та овочевого цехів, хлібопекарні, приміщень для нарізання хлібу та для миття посуду, комори для зберігання сухих продуктів. До речі, в день, коли я відвідував колонію, до обіднього меню засуджених входили: хліб, суп перловий, каша рисова, гуляш курячий та огірок. З огірками проблем не буде і взимку, адже вже заготовлено 10,4 тонн власної консервації. Ті ув’язнені, що мають медичні показання, отримують спеціальне дієтичне харчування. Крім того, у відремонтованих відділеннях колонії обладнані кімнати для прийому їжі, в яких засуджені мають можливість розігріти продукти, передані їм з волі або придбані у місцевій крамниці, та скуштувати їх. Щодо води, в їдальні щодня кип’ятять її у 2-х великих казанах та забезпечують нею жінок у виробничих приміщеннях та житлових блоках.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Медичне обслуговування. ЄПП, п. 26.1: «Кожну пенітенціарну установу слід обслуговувати хоча б одним лікарем загальної практики… Воно повинно включати психіатричну службу, що забезпечує діагностику і, якщо необхідно, лікування психічних розладів». ЄПП, п. 26.3: «Кожному ув’язненому надається можливість користуватися послугами професійного зубного лікаря».

В амбулаторії медичної частини здійснюють прийом засуджених лікарі-фахівці: терапевт, гінеколог, стоматолог, психіатр, нарколог. Також амбулаторія оснащена рентгенологічним та фізіотерапевтичним кабінетами, маніпуляційною, бактеріологічною лабораторією. В аптечках є необхідні вкладки проти ВІЛ/СНІДу. Мені довелося спілкуватися із засудженими жінками, які на той час знаходились у внутрішньому дворі колонії. Вони не працювали, через медичні показання. За їх словами, лікар їх уважно оглянув, надав необхідну консультацію та ліки.   

 

Релігійна та моральна підтримка. ЄПП, п. 46: «Кожному ув’язненому дозволяється, у міру можливості, задовольняти свої потреби релігійного, духовного чи морального порядку і для цього бути присутнім на службах або зборах у місці позбавлення волі…».

Для забезпечення релігійних потреб засуджених на території колонії відкрито та освячено православний храм, в якому щопонеділка здійснюється богослужіння. Також відправи проводять представники релігійних громад «Нове покоління», «Церква Христова» та «Ясна поляна». В колонії, як і в цілому в установах виконання покарань у Харківській області, сприяють представникам релігійних громад зустрічатися із парафіянами відповідних конфесій.

 

Праця. ЄПП, п. 71.1: «Праця в місцях позбавлення волі розглядається як позитивний елемент виправного впливу, професійної підготовки та адміністративного управління». ЄПП, п. 71.4: «Надана робота, у міру можливості, повинна бути такою, щоб підтримувати або покращувати здатності ув’язненого нормально заробляти собі на життя після звільнення». ЄПП, п. 71.5: «Ув’язненим, яким це може стати в нагоді згодом, і особливо молоді, надається професійно-технічне навчання корисним спеціальностям».

В колонії працює швейне виробництво та дільниця деревообробки. Також є дільниці малокваліфікованих робот. Гроші, які заробляють засуджені, зараховуються на спеціальні особисті картки. Жінки казали, що ці кошти перераховують своїм дітям, що знаходяться на волі, також купують продукти та особисті речі у місцевій крамниці. Організована діяльність щодо залучення засуджених до навчання: в установі працює навчальний центр, який забезпечує професійну підготовку засуджених. Зокрема, у липні були проведені заліки та видано 55 свідоцтв про присвоєння спеціальностей за фахом (швачка та будівник).

 

Бібліотека. ЄПП, п. 82: «У кожному місці позбавлення волі повинна бути бібліотека, призначена для всіх категорій в’язнів, повністю укомплектована художньою та навчальною літературою, й ув’язнених потрібно заохочувати користуватися нею».

В колонії працює книгозбірня для засуджених із бібліотечним фондом у майже 10,5 тис. книжок (близько 15 на 1 засуджену). У бібліотеці є читальний зал, архів для збереження літератури. 498 засуджених є постійними читачами бібліотеки. Крім того, у кімнатах соціально-виховної роботи у кожному відділенні Качанівської колонії містяться підшивки газет.

 

Фізкультура, спорт і дозвілля. ЄПП, п. 83: «Пенітенціарні режими визнають важливість для фізичного та психічного здоров’я належним чином організованої діяльності, спрямованої на підтримку хорошої фізичної форми, занять спортом та організації дозвілля».

У колонії обладнаний спортивний майданчик. У стадії розбудови знаходиться спортзал. Засуджені, з їх слів, мають можливість грати у волейбол та настільний теніс. З метою розвитку корисної ініціативи та зайнятості засуджених в установі працюють гуртки за інтересами. В колонії діє кімната психоемоційного розвантаження, реконструйовано куточок живої природи. Багато зелених насаджень.

 

З огляду на літню спеку, яка встановилася цього року, керівництво колонії застосувало заходи, спрямовані на попередження погіршення стану здоров’я засуджених. Зокрема, припинена будь-яка праця на відкритому сонці, у всіх приміщеннях (виробничих і житлових) застосовують часті провітрювання, жінки мають можливість приймати душ у бані по декілька разів на день. У місцеву крамницю завезли вентилятори, які, природно, користуються особливим попитом.

 

 

 

 

 

Аксіомою є той факт, що права краще дотримуються за умов, коли люди добре обізнані про них, через те  й можуть себе захистити. Характерно, що у житлових приміщеннях колонії на стендах розміщена різноманітна інформація про права, зокрема, контактні дані низки правозахисних організацій, відомості щодо процедури умовно-дострокового звільнення та помилування, навіть основні положення процедури звернення до Європейського суду з прав людини.

 

Можливо, комусь своєрідний звіт  про здійснений мною моніторинг Качанівської колонії здасться певним  панегіриком. Втім, не тільки позитивні реляції викликає побачене й почуте мною. По-перше, на теперішній час лише 1/3 житлових приміщень установи відремонтовано відповідно до європейських норм. По-друге, Качанівська колонія – дійсно одна з найкращих на Харківщині, тому, напевно, умови тримання в інших виправних установах можуть бути не такими якісними. По-третє, проблем вистачає й у адміністрації жіночої колонії, адже держава, з одного боку, проголошуючи курс на забезпечення європейських стандартів утримання ув’язнених, з іншого, не тільки не надає для цього необхідних коштів, але й не виплачує вже зароблені (див. Держава заборгувала Качанівській колонії мільйон гривень за марлеві пов’язки). Зважаючи, що всі роботи з переобладнання проводяться силами засуджених та персоналу колонії за рахунок надходжень від власного виробництва, така затримка із проплатою не дає змоги завершити вже наполовину здійснений ремонт ще 1-го відділення. І це при тому, що ніяких податкових пільг для підприємств, розташованих у місцях позбавлення волі, не існує.

 

Але заповзятість та бажання працювати, які виявляють керівництво управління ДДУПВП у Харківській області та працівники Качанівської колонії, свідчать про те, що позитивні зрушення у питанні покращення умов тримання засуджених у даній установі – не випадковість, і не данина «модній тенденції», а результат наполегливої роботи, яка ґрунтується на свідомому внутрішньому переконанні    

 

 

 

 

 

 

 

Довідка про установу:

 

У 1927 році на території колишньої садиби поміщика Качанова була організована філія Харківського БУПРа (будинку примусових робіт). В маєтку були організовані та розміщені майстерні з ремонту взуття, відкрита кузня з виготовлення сільськогосподарських знарядь праці. В 1957 році установа реорганізована в жіночу трудову колонію. На сьогоднішній день Качанівська виправна колонія № 54 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області  – це кримінально-виконавча установа мінімального рівня безпеки з загальними умовами для тримання жінок. На її території також розташований та функціонує сектор середнього рівня безпеки для тримання жінок, засуджених до довічного позбавлення волі.

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

dity_887cc

Паризькі зобов’язання та принципи щодо захисту дітей від незаконного використання збройними силами або угрупованнями в контексті збройного конфлікту на сході України

До вашої уваги аналітичний огляд Паризьких зобов’язань та Паризьких принципів 2007 року щодо захисту дітей...

08 Грудня 2017

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування