Раніше особисті фотографії людини зберігалися переважно в сімейних альбомах й могли потрапити на загальний огляд лише тоді, коли вона сама цього забажає. Ці часи давно минули, бо тепер уся інформація про особу, навіть без її відома, може потрапити в інтернет та використовуватися у різних цілях.

Право людини на своє зображення – одна з актуальних тем у сфері інформаційного, цивільного та права інтелектуальної власності. Інтерес до цього питання існує давно, але цифрова епоха вивела дискусію у цьому напрямку абсолютно на новий рівень. Зображення людей можна знайти на просторах інтернету: у соціальних мережах; на сайтах ЗМІ, державних органів, бізнесу та інших онлайн платформах, присвячених дизайну, фотографії тощо.

Проблема у тому, що фото людини часто потрапляють туди без її відома або дозволу. Наприклад, серед випадків, коли особи публікують зображення іншої людини, щоб приховати свою особистість й ухилитися від відповідальності за протиправні дії. Образ людини ще може бути використаний без її згоди для реклами товару, роботи або послуги тощо.

Усі ці ситуації викликають дискусії щодо права людини на власне зображення (публічний показ, відтворення або розповсюдження, надалі за текстом – використання), що також пов’язане з особистою недоторканністю приватного життя, честю, гідністю та діловою репутацією особи, які повинні захищатися з боку держави.

До вашої уваги правовий аналіз регулювання права людини на своє зображення.