Публікація

Не закривати очі на проблему жорстокого поводження міліціянтів по відношенню до дітей груп ризику

Найуразливішими для насильства з боку правоохоронців є діти, які знаходяться в конфлікті з законом і соціальні сироти, – ті, хто з різних причин не може розраховувати на допомогу своїх батьків або опікунів. Досвід громадських організацій,  які входять в “Правозахисну дитячу мережу Донбасу” свідчить, що практично кожен контакт дітей зазначених груп з міліціонерами супроводжується порушеннями з боку останніх. Спектр їх досить широкий: від психологічного тиску і незаконного затримання до  жорстокого поводження, яке, – на жаль – нерідко можна було б кваліфікувати як тортури. Але в тому-то й річ, що довести застосування до таких дітей протизаконного ставлення надзвичайно складно.

 

 Порушуючи свої зобов’язання перед світовою спільнотою Україна досі не створила ефективного механізму правового захисту, доступного представникам цих вразливих груп. Страждаючи від свавілля міліції такі діти, проте, не готові свідчити в суді проти своїх катів, які завдяки досвіду і посадам мають значно більше можливостей “вийти сухими з води” щоб потім помститися юним “шукачам справедливості”. Ситуація посилюється і мовчазним схваленням суспільства – велика частина українців не вважають застосування насильства до дітей у конфлікті з законом неприйнятною практикою. Навпаки – “розумна” жорстокість вважається гарним засобом виховання і профілактики підліткової злочинності.

 

З метою віднайти шляхи вирішення цієї проблеми українські експерти неурядових організацій, які працюють у сфері надання допомоги дітям груп ризику, разом з представниками Міністерства внутрішніх справ зібралися зі своїми польськими і німецькими колегами, щоб обговорити європейський досвід допомоги дітям вразливих груп і можливість застосування найкращих західних практик в українському контексті. В результаті цієї зустрічі була сформована тристороння експертна група, яка поставила собі завданням розробку рекомендацій для українського уряду по впровадженню європейських стандартів поводження з дітьми груп ризику.

 

Робота над рекомендаціями ще не завершена, але нам вдалося поспілкуватися з кількома експертами проекту “Дії в інтересах дітей груп ризику: досвід Польщі, Німеччини і України” і дізнатися їхню думку з цієї проблеми.

 

Констанце Фритш, представник берлінського Центру координації допомоги дітям та молоді, впевнений, що для попередження тортур, насильства і перевищення повноважень співробітниками міліції по відношенню до дітей вулиці, слід систематично фіксувати порушення прав дитини міліцією. Цю функцію, на його думку, могла б виконувати невелика незалежна моніторингова група, сформована на базі неурядової організації або асоціації таких організацій. Незалежність подібної структури можна було б забезпечити фінансуванням не за рахунок державного бюджету, а за рахунок засобів українських або міжнародних приватних фондів. Українське ж Міністерство внутрішніх справ, на думку пана Фритша, могло б надати цій структурі приміщення або іншу технічну допомогу. Співробітники таких пунктів моніторингу можуть збирати і систематизувати доказову інформацію про випадки застосування тортур і перевищення повноважень з боку міліції по відношенню до дітей вулиці, використовуючи для цього визнані в усьому світі методики.

Крім того, функцією співробітників цієї структури було б проведення бесід з постраждалими дітьми і, таким чином, виявлення випадків зловживань. При цьому необхідно з’ясовувати, що конкретно пережила дитина або підліток, і як можна детальніше описувати випадки міліційного свавілля. Констанце Фритш впевнений, що проблему можна проаналізувати тим точніше, чим ретельніше будуть задокументовані обставини випадків перевищення повноважень. Мета подібних моніторингових структур полягає в тому, щоб накопити верифіковану і достовірну інформацію, яка надалі сприятиме вирішенню проблеми. Після того, як фактична і аналітична інформація будуть зібрані в достатній кількості, роботу можна буде переносити на політичний рівень.

 

Вікторія Федотова, керівник макіївської громадської організації “М.Арт.Ін-клуб”, координатор “Правозахисної дитячої мережі Донбасу” впевнена, що ця проблема не з тих, які вирішуються легко, оскільки вона є породженням системи, яка формувалася десятиліттями. Вікторія вже більше 10 років керує організацією, яка надає допомогу дітям вулиці, і не з чуток знає про явище незаконного насильства з боку співробітників правоохоронних органів. За її словами, найчастіше жертвами перевищення повноважень міліціонерами стають діти з “проблемних” сімей, сироти і діти, які скоїли правопорушення (чи підозрювані в здійсненні протиправних дій). Складність доведення фактів незаконного насильства, на думку Вікторії, обумовлена тим, що таке ставлення до дітей груп ризику сприймається самими дітьми і суспільством, як соціальна норма. Відіграють значну роль і психологічні чинники: так, наприклад, діти вважають, що заслуговують на таке ставлення і не схильні повідомляти про подібні факти. Приблизно так само дивляться на проблему і законні представники цих дітей (найчастіше це директори інтернатських установ, або “неблагополучні” родичі, які не можуть або не хочуть забезпечити цих дітей необхідною турботою і захистом) – нерідко вони теж вважають, що їх вихованці гідні такого ставлення. Однією з важливих причин існування проблеми Вікторія Федотова називає також недосконалість українського законодавства: процедури поводження з дітьми груп ризику, їх процесуальні гарантії і повноваження співробітників міліції в подібних ситуаціях, на думку Вікторії, необхідно регламентувати чіткіше. Треба створювати нормативні акти, які детально описуватимуть дії міліції при контактах з дітьми груп ризику. Вплинути на проблему, за словами Вікторії Федотової, могло б і посилення санкцій стосовно законних представників дітей, які ігнорують свої обов’язки. Дуже важливим компонентом стратегії вирішення проблеми експерт називає просвітницькі програми для дітей зазначеної категорії та міліціонерів тих підрозділів, які найчастіше контактують з дітьми.

 

Проект триває, і ми продовжуємо громадську дискусію з цієї проблеми. У наступних матеріалах ми познайомимо вас з точкою зору інших експертів-правозахисників і представників міліційного відомства. Ознайомиться з іншими матеріалами проекту “Дії в інтересах дітей груп ризику: досвід Польщі, Німеччини та України” ви можете на сайті Правозахисного центру “Поступ” – організації, яка координує зусилля міжнародної команди експертів: http://postup.lg.ua/diyi-v-interesah-ditey-grup-riziku-dosvid-polshchi-nimechchini-ta-ukrayini

 

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування