Аналітичне дослідження та рекомендації щодо алгоритму комунікації з суспільством для інформування про хід розслідувань злочинів проти громадських активістів та правозахисників, пов’язаних з їх правозахисною діяльністю

Мета Дослідження: провести аналіз законодавства та практики інформування
органами досудового розслідування та прокуратурою про хід розслідувань кримінальних
правопорушень, вчинених проти громадських активістів, та правозахисників, пов’язаних з
їх правозахисною діяльністю, вироблення рекомендацій відповідним органам.

У ході дослідження було проведено:

• аналіз українського законодавства, законодавства країн світу, міжнародних
  стандартів щодо комунікації з суспільством органів досудового розслідування в ході
  розслідування кримінальних правопорушень;
• опитування журналістів та направлено запити на доступ до публічної інформації до
  територіальних підрозділів Національної поліції України, Офісу Генерального прокурора;
  зустрічі з уповноваженими представниками Офісу Генерального прокурора.

В рамках аналітичного дослідження в ряді регіонів були направлені запити на
надання публічної інформації до територіальних підрозділів Національної поліції про хід
розслідувань (інформування про розслідування) резонансних справ про напади і вбивства
громадських активістів, з огляду на їх суспільну важливість. Також проведено опитування
журналістів щодо ефективності комунікації з органами досудового розслідування
(Національною поліцією, СБУ, ДБР) та прокуратурою.

Загальною рекомендацією є прийняття спільного наказу МВС та Офісу Генерального прокурора, яким має бути запроваджений єдиний алгоритм (протокол, інструкція) визначення можливого обсягу відомостей досудового розслідування, які слідчий дозволяє оприлюднювати.

І) наказом МВС для слідчих поліції має бути запроваджений єдиний алгоритм
(протокол, інструкція) визначення можливого обсягу відомостей досудового
розслідування, які слідчий дозволяє оприлюднювати.
Такими відомостями можуть бути:
1) наявність (відсутність) кримінального провадження, його номер і дата внесення до
ЄДРДР;
11
2) назва та контакти органу досудового розслідування;
3) короткий опис інциденту (обставин справи);
4) деперсоніфіковані дані постраждалої особи (осіб), наприклад, стать, вік;
5) статті КК, за якими здійснена попередня кваліфікація правопорушення;
6) про стан розслідування (чи триває, чи направлено до суду з обвинувальним
вироком, чи передано за підслідністю до іншого органу, чи закрито);
7) відомості, оприлюднені на підставі статей 297-
4, 297-
5, 323 КПК;
8) інші відомості, визначені слідчим;
2) слід чітко відмежувати право осіб, які є учасниками кримінального провадження,
та близьких родичів, членів сім’ї постраждалої особи знати про хід розслідування, та
право суспільства бути достатньо поінформованим про хід розслідування (Справа “Соаре
і інші (Soare and Others) проти Румунії” (Заява N 24329/02) Постанова Суду 22 лютого
2011, п.165 );
ІІ) Офісу Генерального прокурора:
1) при підготовці порядку (правил) комунікації органів прокуратури із засобами
масової інформації:
врахувати потребу надавати інформацію не тільки ЗМІ, але й іншим суб’єктам
звернення – наприклад, НУО;
визначити перелік відомостей, які можуть (повинні) бути оприлюднені, зокрема, у
кримінальних провадженнях на етапі досудового розслідування про кримінальні
правопорушення, що викликали суспільний резонанс.
Такими відомостями можуть бути:
1) наявність (відсутність) кримінального провадження, його номер і дата внесення до
ЄДРДР;
2) назва та контакти органу досудового розслідування;
3) короткий опис інциденту (обставин справи);
4) деперсоніфіковані дані постраждалої особи (осіб), наприклад, стать, вік;
5) статті КК, за якими здійснена попередня кваліфікація правопорушення;
6) про стан розслідування (чи триває, чи направлено до суду з обвинувальним
вироком, чи передано за підслідністю до іншого органу, чи закрито);
7) відомості, оприлюднені на підставі статей 297-
4, 297-
5, 323 КПК;
8) інші відомості, визначені слідчим;
2) визначити спільним наказом з МВС порядок міжвідомчої взаємодії органів
досудового розслідування та прокурорів у питаннях визначення обсягу відомостей
досудового розслідування, зокрема, у кримінальних провадженнях, що викликали
суспільний резонанс.

Ознайомитися з текстом документа повністю можна і за посиланням: Аналітичне-дослідження-та-рекомендації

Аналітичне дослідження підготовлене в рамках реалізації проекту “Підтримка та
захист громадянського суспільства в Україні”, що втілюється за підтримки Європейського
Союзу.