Публікація

ПРОТИДІЯ ДИСКРИМІНАЦІЇ – 2017

ПРОТИДІЯ ДИСКРИМІНАЦІЇ[1]

2017 не став роком значних зрушень у законодавчій площині. Два роки парламент зволікає із розглядом у другому читанні проекту Закону №3501[2]. Проектом, зокрема, пропонується декриміналізувати відповідальність за дискримінацію з одночасним упровадженням механізму адміністративної відповідальності, ввести додаткові форми дискримінації: віктимізація та відмова в розумному пристосуванні; доповнити Закон визначеннями «множинна дискримінація» та «дискримінація за асоціацією» тощо. Незважаючи на відсутність змін у частині збільшення ознак, за якими дискримінація заборонена, на чому наполягають правозахисні організації, впровадження норм цього законопроекту на практиці має посилити відповідальність за дискримінацію.

«Загроза сімейним цінностям» і «пропаганда гомосексуальних шлюбів» через наявність понять «ґендер» та «сексуальна орієнтація» для частини народних депутатів стали нездоланною перешкодою ратифікації Стамбульської Конвенції[3]. Проти приєднання до договору виступила Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій. У Раді Церков заявили, що основна проблема Стамбульської Конвенції в тому, що вона запроваджує в законодавство України нові поняття – «ґендер», «ґендерна ідентичність», «ґендерна чутливість», «сексуальна орієнтація» і подібні, які виходять за межі загальноприйнятного в Україні поняття «стать» та викривляють розуміння гендерної рівності як рівності прав жінок і чоловіків. «На наше переконання, такий викривлений підхід може зробити Стамбульську Конвенцію інструментом для популяризації в українських школах і університетах нових «ґендерних ролей» та одностатевих стосунків, що було б згубним шляхом для України. Це занепокоєння зумовлюється тим, що Конвенція прямо передбачає обов’язки держав-підписантів щодо навчання учнів «нестереотипним ґендерним ролям», – заявила Рада Церков[4]. На жаль, таке ставлення частини депутатського корпусу та релігійних організацій прямо впливає на перспективи ратифікації.

Законопроект №6015[5], зареєстрований у 2017 р., має на меті усунути дискримінацію за ознаками інвалідності та віку щодо відбування покарань. У проекті пропонується виключити зі ст. 101 Кримінального виконавчого кодексу України частину, якою встановлено обмеження щодо осіб, які досягли пенсійного віку або є особами з інвалідністю І – ІІ групи стосовно можливості переведення до дільниці соціальної реабілітації.

Малоймовірно, що антидискримінаційною може вважатися інша законодавча ініціатива, викладена у проекті Закону №6353[6], котру обґрунтовують відповідними міжнародними стандартами, зокрема рішенням ЄСПЛ. Ідеться про виключення можливості призначати довічне покарання жінкам, які вчинили кримінальне правопорушення вперше, закріпивши цю норму у ст. 64 Кримінального кодексу України. Додатково в Законі України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні та Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» передбачено, що встановлення різних видів та розмірів кримінальних покарань, порядку їх виконання та відбування не є дискримінацією.

Аргументація авторів щодо причиново-наслідкового зв’язку між вразливістю жінок та злочинами, які вони вчиняють, навряд чи може вважатись виправданою, оскільки головним під час визначення покарання має бути не стать чи якась інша ознака конкретної людини, а ступінь тяжкості злочину та обставини, передбачені кримінальним законодавством.

Обурення викликали й рішення Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення від 15.03.2017 щодо проекту Трудового кодексу України. Під час засідання було запропоновано та підтримано нову редакцію ст. 3, з якої вилучено ознаки, за якими забороняється дискримінація[7]. Наразі після внесення відповідних поправок на сайті Верховної Ради України зареєстровано проект до другого читання, у якому міститься широкий перелік ознак, включаючи сексуальну орієнтацію та гендерну ідентичність[8].

За даними загальнонаціонального дослідження «Що українці думають про права людини»,  уявлення про дискримінацію в українському суспільстві виявилося достатньо поширеним. Загалом приблизно 60% опитаних наголосили на наявності проблеми дискримінації: приблизно 16% вважають цю проблему дуже серйозною, приблизно 44% – серйозною за наявності більш важливих проблем. Водночас майже 26% опитаних вважають дискримінацію взагалі «не проблемою». Автори дослідження звертають увагу на те, що оцінка серйозності проблеми дискримінації безпосередньо залежить від наявності чи відсутності такого особистого досвіду[9].

Із позиції респондентів, найчастіше дискримінують за ознаками: віку (37,4%), інвалідності (32,7%), майнового стану (24,4%). Замикають десятку «національність» (14,8%), «релігійні погляди» (12,2%) та належність до ВПО (11,8%)[10].

Частина опитаних вважає, що права окремих груп можна обмежувати. Наприклад, найбільше українці готові обмежувати права наркозалежних (26%), олігархів (20%), людей з непопулярними політичними поглядами (19%), ЛГБТ (19%),  колишніх засуджених (12%), ромів (11%), безхатченків (5%), ВПО (4%), безробітних (3%)[11].

Доводиться констатувати, що негативне ставлення до окремих груп часто набуває крайніх проявів брутального порушення прав людини. Наприклад, зафіксовано випадки підпалів ромських таборів у Києві та Львові з метою фактичного вигнання мешканців за межі міст[12]. Крім того, скоєно напади на помешкання ромів у Харківській області, м. Золотоноші та м. Бориславі. На жаль, правоохоронці не лише не здійснюють ефективного розслідування таких дій, а інколи представники цих інституцій й самі беруть у них участь[13].

Водночас мішенню радикальних угрупувань часто стають активісти та учасники мирних зібрань, які представляють соціальні меншини (спільнота ЛГБТ, учасники зібрань за права жінок) або є особами з іншими соціальними або політичними поглядами. У багатьох випадках поліція не дбає про гарантування безпеки учасників таких зібрань. До того ж, кримінальні провадження якщо й відкриваються, то здебільшого кваліфікуються не як злочини на ґрунті нетерпимості, а як хуліганство[14].

Незважаючи на законодавче декларування принципу рівності між батьками та врахування найкращих інтересів дитини, під час вибору місця її проживання після розлучення батьків суди стають на бік матері. Особливе обурення чоловіків викликає посилання судів на норми Декларації прав дитини 1956 р., де передбачено, що маленька дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір’ю. Представники організації «Батько має право» вимагали від Генеральної прокуратури України розпочати розслідування щодо суддів Верховного Суду України, які у своїх рішеннях використовують згадану Декларацію[15], зокрема у рішенні від 14.12.2016 у справі №757/11568/15-ц[16].

11 липня 2017 р. Європейський суд з прав людини у справі «М. С. проти України» констатував порушення Україною права заявника, гарантованого ст. 8 Конвенції, у зв’язку з рішеннями національних судів про визначення місця проживання дитини заявника[17].

В Інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, направленого головам апеляційних судів, надано роз’яснення щодо цієї справи[18]. Зокрема наголошується, що основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини та зазначається, що батьки повинні мати рівні права у спорах про опіку над дітьми, і жодні презумпції, які ґрунтуються на ознаці статі, не повинні братися до уваги.

Українська судова практика щодо дискримінації у 2017 р. поповнилася справою проти страхової компанії, правила якої містять обмеження щодо страхування осіб з інвалідністю. Рішенням першої інстанції позов особи було задоволено, а страхову компанію – зобов’язано внести зміни до Правил добровільного страхування медичних витрат та до Договору добровільного страхування осіб, які подорожують за кордон через скасування норм, що встановлюють заборону на страхування осіб із I та II групою інвалідності[19].

Проте апеляційний суд скасував рішення першої інстанції, аргументуючи це тим, що уповноважений орган може відмовити у ліцензії або реєстрації правил у випадку порушення норм чинного законодавства. Суд зазначив, що позивач зі скаргою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, чи безпосередньо до відповідача з метою захисту та відновлення своїх прав не звертався, а тому колегія суддів вважає, що особа передчасно звернулася до суду з цим позовом[20]. Залишається сподіватися, що на етапі касації рішення буде змінено.

Напевно, фактично вперше у 2017 р. порушення прав матерів із дитячими візками вийшло за межі гнівних постів у соціальних мережах. Ідеться про ініційований батьківською групою у Facebook «Київ дружній до батьків та малюків» флешмоб, який провели батьки з метою ввійти до Міжнародного центру сучасного мистецтва PinchukArtCentre з дитячими візочками. Така ініціатива виникла після повідомлення однієї мами про те, що їй заборонили відвідати виставкові зали з дитячим візочком[21].

Насправді саме така реакція батьків може бути найдієвішою у боротьбі з дискримінацією, оскільки демонструє представникам бізнесу, що будь-які безпідставні заборони дістануть у відповідь негативну реакцію не однієї людини, а цілої групи осіб, котрі можуть перестати користуватись їхніми послугами.

На жаль, через неможливість притягнути до відповідальності за дискримінацію й надалі триває порушення прав різних груп, зокрема через поширення мови ворожнечі.

Як приклад, мер Чернігова на своїй сторінці у Facebook своєрідно висловився щодо демографічної ситуації та «характеристик» українця: «Якщо брати патріотичну складову, щоб мінімум 3 дитини в сім’ї. Щоб дівчина і хлопець, вони виростали і знали, що якщо в них не буде 3 дітей, значіть вони хворі, якісь не такі, вони взагалі не українці»[22]. До слова, за ці висловлювання міський голова здобув перемогу в номінації «Язик мій – ворог мій» щорічної антипремії «Дискримінатор року»[23].

«Відзначились» і депутати Івано-Франківської та Полтавської міських рад, які підготували звернення до Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України щодо захисту інституції сім’ї в Україні. У зверненні йдеться про необхідність виключення з чинного законодавства термінів «сексуальна орієнтація» і «гендерна ідентичність» та недопущення включення цих словосполучень до нових документів. Міські депутати пропонують заборонити пропаганду різних видів девіантної статевої поведінки, у тому числі у формі так званих «маршів рівності», «прайдів», «гей-парадів», «фестивалів квір-культури» тощо та  ухвалити Закон України «Про заборону пропаганди гомосексуалізму»[24].

Спроба обмежити права осіб за певною ознакою притаманна не лише високопосадовцям. 327 мешканців Чернігова проголосували за петицію, зареєстровану в Єдиній системі місцевих петицій, щодо платного проїзду пенсіонерів у громадському транспорті з 7 до 9 години ранку та з 17 до 19 години вечора[25]. Проте керівництво міста петицію не підтримало, посилаючись на порушення чинного законодавства.

[1] Розділ підготовлено: Мойса Богдан, Фурсова Людмила

[2] Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу)» від 20.11.2015 №3501 // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=57162

[3] Проект Закону «Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьби із цими явищами» від 14.11.2016 №0119 // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=60492

[4] Рада Церков закликає депутатів не ратифіковувати Стамбульську Конвенцію» // Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://vrciro.org.ua/ua/statements/499-uccro-against-ratification-of-istambul-convention

[5] Проект Закону «Про внесення зміни до статті 101 Кримінально-виконавчого кодексу України щодо усунення дискримінаційних положень» від 02.02.2017 №6015 // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=61043

[6] Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 12.04.2017 №6353 // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=61595

[7] Стенограма засідання Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення від 15 березня 2017 року [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=2&ved=0ahUKEwijioPd_PfYAhUKBywKHVGfC3UQFggtMAE&url=http%3A%2F%2Fkomspip.rada.gov.ua%2Fuploads%2Fdocuments%2F30507.doc&usg=AOvVaw00Kb4WpddFLrGL0Asl3idu

[8] Текст законопроекту до другого читання від 24.07.2017 // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53221

[9] Що українці знають і думають про права людини: загальнонаціональне дослідження / [І. Бекешкіна,

Т. Печончик, В. Яворський та ін.]; під заг. ред. Т. Печончик. – Київ, 2017. – 308 с.  С 66 – 67.

[10] Там само. С 69

[11] Там само. С 71

[12] Так, 5 квітня невідомі влаштували підпал ромського табору у Києві // Виселення ромів з табору у Києві це порушення прав людини – правозахисники //Громадське радіо [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://hromadskeradio.org/ru/programs/chiriklo/vyselennya-romiv-z-taboru-u-kyyevi-ce-porushennya-prav-lyudyny-pravozahysnyky

[13] Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини Доповіді щодо ситуації з правами людини в Україні 16 лютого – 15 травня 2017 року, 16 травня – 15 серпня 2017 року, 16 серпня – 15 листопада 2017, 16 листопада 2017 – 15 лютого 2017 року

[14] Там само

[15] Чи дискримінує Декларація прав дитини права батька? // Радіо Свобода [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/28355863.html

[16] Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 14.12.2016 у справі №757/11568/15-ц // Єдиний державний реєстр судових рішень [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63659672#

[17]  Рішення Європейського суду з прав людини у справі «М.С. проти України» заява №2091/13 // European Court of Human Rights [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22itemid%22:[%22001-175140%22]}

[18] Інформаційний лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.08.2017 № 9-1580/0/4-17 // ВСУ [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://goo.gl/GpZBFZ

[19] Рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровськ від 14.03.2017 у справі № 201/13021/16-ц // Єдиний державний реєстр судових рішень [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/65364042

[20] Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.08.2017 № 201/13021/16-ц // Єдиний державний реєстр судових рішень [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/68468003

[21] Візочкові ралі, або як мами вимагають доступності в Україні // Українська правда [Електронний ресурс] – Режим доступу:  https://life.pravda.com.ua/society/2017/08/2/225644/

[22] Мер Чернігова назвав «хворими» українські сім’ї, де менше трьох дітей // ZAXID.NET

[Електронний ресурс] – Режим доступу: https://zaxid.net/mer_chernigova_nazvav_hvorimi_ukrayinski_simyi_de_menshe_troh_ditey_n1435669

[23] Оголошено переможців щорічної анти премії «Дискримінатор року» 2017 // Міжнародний фонд «відродження» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.irf.ua/allevents/news/ogolosheno_peremozhtsiv_schorichnoi_antipremii_diskriminator_roku_2017/

[24] Полтавська міськрада просить заборонити «гей-паради» і вилучити із законів «страшні» слова // Центр інформації про права людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://humanrights.org.ua/material/poltavska_miskrada_prosit_zaboroniti_gejparadi_i_viluchiti_iz_zakoniv_strashni_slova ; Франківська міськрада вимагає заборонити пропаганду гомосексуалізму // Курс [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://kurs.if.ua/news/frankivska_miskrada_vymagaie_zaboronyty_propagandu_gomoseksualizmu_v_ukraini_61094.html

[25] Петиція від 06.11.2017 «Проїзд в час пік для пенсіонерів» // Єдина система електронних петицій [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://e-dem.in.ua/chernihiv/Petition/View/1169

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування