ПРАВО НА ДОСТУП ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ[1]

Рейтинги України

Підписавши 27 червня 2014 р. Угоду про асоціацію з ЄС, Україна підтвердила готовність до здійснення перетворень, в тому числі –  в сфері дотримання права на доступ до публічної інформації. Профільний закон, що регулює наразі цю сферу, ставить за мету забезпечення прозорості та відкритості суб’єктів владних повноважень, створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.[2]

Слід констатувати той позитивний факт, що згідно «Global Right to Information Rating», Україна входить у число найбільш успішних країн світу за показником досконалості законодавства у сфері доступу до інформації (108 балів із 150 можливих та посідає 18 позицію)[3]. За ступенем відкритості і прозорості владних структур ми посідаємо 19 місце у світі[4].

Протягом 2015 р. також мали місце декілька внутрішньодержавних досліджень, як, наприклад, складання рейтингу парламентських комітетів за підсумками другої сесії моніторингом «Відкрито». Так, перше місце посів Комітет з питань свободи слова з оцінкою, розділивши найбільш високі оцінки з Комітетом сім’ї, молоді та спорту, Комітетом у закордонних справах, Комітетом з питань європейської інтеграції та Комітетом з питань науки і освіти. Найгіршим комітетом став Комітет з питань національної безпеки та оборони.[5]

У серпні 2015 р. Центр «Розвиток КСВ» вперше представив Індекс прозорості державних компаній України, який склав в середньому 21.2 бали (максимальний рівень – 100 балів). Лідерами за цим рейтингом стали ДП «НАЕК «Енергоатом» (66 балів), ПАТ «Укргідроенерго» (51 бал), ПАТ «Центренерго» (47 балів), ДП «Укркосмос» (43 бали), ДП «Адміністрація морських портів України» (38 балів)[6].

30 вересня представники Громадянської мережі «ОПОРА» презентували результати іншого всеукраїнського вимірювання – Індексу публічності місцевого самоврядування. За результатами цього моніторингу до категорії міст із задовільним рівнем публічності віднесено 5 міських рад: Івано-Франківську (71%), Вінницьку (70%), Київську (69%), Луцьку (67%) та Сумську (63%).

Цього ж дня було оприлюднено рейтинг відкритості досліджених сайтів судів, де лідером рейтингу став веб-сайт Вінницького апеляційного адміністративного суду України з коефіцієнтом 60,98%, друге місце посів сайт Апеляційного суду Житомирської області (55,83%), третє – Харківський апеляційний господарський суд (54,71%)[7].

 

Розробка та виконання Рамкових документів

Ставши частиною Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» (ПВУ) ще в 2011 р., Україна почала роботу з приєднання до Декларації Відкритого Уряду, що передбачало збільшення відкритості інформації і даних для включення громадян у процеси прийняття рішень, запровадження найвищих стандартів професійної і доброчесної поведінки державних службовців[8].

Кабінет Міністрів України взяв зобов’язання забезпечити належну реалізацію Ініціативи «ПВУ» у 2014-2015 рр., одним із напрямів якої виявилося забезпечення доступу до публічної інформації. У 2015 р. виявилося, що з 6 взятих зобов’язань за 2 роки було виконано лише 3 пункти[9]. На думку експертів коаліції «Громадське партнерство на підтримку впровадження Ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд», основна причина такої ситуації – у нестачі політичної волі.

Очікується, що прийнята у 2015 р. Національна стратегія у сфері прав людини вирішить частину проблем, забезпечивши запровадження ефективного позасудового механізму реалізації права на доступ до публічної інформації та забезпечивши систему гарантій доступу населення до Інтернету[10]. Натомість інший документ, переданий  у 2015 р. на розгляд Кабміну – проект концепції інформаційної безпеки України[11]– став об’єктом критики громадськості через незрозумілість місії документу, наявність методологічної помилки (не прописані інтереси), змішаність принципів та завдань державної політики тощо[12].

Аналіз законотворчої діяльності України в сфері реалізації Рамкових документів дозволяє виділити 2 категорії нормативно-правових актів: 1) прийняті і підписані президентом; 2) перебувають в процесі прийняття та розробки.

Серед нормативно-правових актів першої категорії заслуговують на увагу 4 закони, прийняті Верховною Радою в 2015 р. Перший стосувався внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних. Закон передбачає створення єдиного державного веб-порталу відкритих даних, а також встановлює, що оприлюднена на такому веб-порталі інформація є публічною інформацією у формі відкритих даних та є дозволеною для її наступного вільного використання та поширення[13]. Беручи до уваги можливості, які відкриває цей закон перед громадськістю, значення його прийняття для подальшого розвитку українського суспільства важко недооцінити.

Другий ЗУ «Про внесення змін до статті 28 Бюджетного кодексу України щодо доступу до інформації про бюджетні показники у формі відкритих даних» передбачає оприлюднення бюджетних запитів, квартальної та річної звітності про виконання Державного бюджету України, паспортів бюджетних програм та звітів про виконання паспортів бюджетних програм, рішень про місцеві бюджети, інформації про виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів (крім бюджетів сіл і селищ)[14].

Прийнятий ЗУ «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» має за мету врегулювання основних засад, принципів, гарантій, шляхів реалізації державної політики щодо забезпечення доступу до архівної інформації репресивних органів[15].

Четвертий ЗУ «Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо електронного звернення та електронної петиції» пропонує впровадити механізм подання індивідуальних та колективних звернень в електронній формі[16]. Станом на 12 вересня 2015 р. перші п’ять електронних петицій набрали 25 тис. голосів та перебували на розгляді у Президента[17].

Друга категорія нормативно-правових актів представлена проектами законів та постанов, що стосуються досить широкого кола питань: реформа галузі інформаційно-комунікаційних технологій[18], особливості доступу до різних видів інформації;[19] вдосконалення системи гарантій та відповідальності за порушення права на доступ до публічної інформації.[20]

Виконання ЗУ «Про доступ до публічної інформації»

Відповідно до офіційного сайту Кабінету Міністрів України, на якому й акумулюється уся статистична інформація щодо виконання ЗУ «Про доступ до публічної інформації», за 2014 р. по телефону та через Інтернет зафіксовано 1 млн. 181 тис. звернень з усіх регіонів України[21]. За 10 місяців 2015 р. зафіксовано 1 млн. 727 тис. таких звернень[22].

За результатами опитування 85 органів виконавчої влади (17 міністерств, 41 центральних та 25 місцевих органів виконавчої влади) з 1 січня по 31 серпня 2015 р. ними отримано 41260 запитів на інформацію. З них: 19291 запит надійшов до міністерств, 11099 запитів – до центральних та 10870 – до місцевих органів виконавчої влади.

Для порівняння: з 1 січня по 31 серпня 2014 р. органи виконавчої влади отримали 28071 запит на інфорацію, з них: 14027 запитів надійшло до міністерств, 8971– до центральних та 5073 – до місцевих органів виконавчої влади.

Найбільше запитів надійшло до Міністерства внутрішніх справ (6643), Міністерства юстиції (3472), Харківської облдержадміністрації (3092), Адміністрації Державної прикордонної служби (2901), Київської міськдержадміністрації (2598), Міністерства охорони здоров`я (1598), Державної служби статистики (1556), Міністерства соціальної політики (1426), Державної фіскальної сулжби (1237), Міністерства оборони (947), Міністерства освіти і науки (855), Пенсійного фонду (654), Державної виконавчої служби (663).

Переважну більшість запитувачів у 2015 р. цікавила інформація довідково-енциклопедичного характеру (9238), інформація про фізичних осіб (5385), правова інформація (5228), статистична (4080) та інформація про товари, роботу, послуги (2557).

У 2014 році тематичний розподіл запитів був дещо іншим: переважну більшість запитувачів цікавила правова інформація 15,1% (від загальної кількості запитів), інформація про фізичних осіб (11,8%), статистична інформація (10,9%) та інформація довідково-енциклопедичного характеру (9,6%)[23].

Відмінним у практиці 2015 р. було те, що протоколи у справах про порушення доступу до публічної інформації або права на звернення громадян вже складають не працівники прокуратури, а представники Уповноваженого ВР України з прав людини[24] відповідно до нового ЗУ «Про прокуратуру». Таким чином, за 9 місяців 2015 р. фахівцями Офісу Омбудсмена було складено 145 протоколів по фактам порушень і лише 10 з них судами були залишені без реагування[25].

Аналіз судових рішень свідчить, що суди України у період з січня по листопад 2015 року прийняли 340 рішень (на 63% більше, ніж за аналогічний період 2014 р.) щодо порушення права на інформацію; 60 (на 53% більше, ніж за аналогічний період 2014 р.) рішень щодо порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави; 9 рішень (втричі більше, ніж за аналогічний період 2014 р.) щодо порушення законодавства у сфері захисту персональних даних та 10 рішень (на 30% менше, ніж за аналогічний період 2014 р.) щодо незаконного використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень.

Якщо ж проаналізувати ситуацію у регіональному розрізі, то у 2014 р. найбільше рішень було прийнято судовими інстанціями м. Київ (77), Київської (75) та Дніпропетровської областей (53). Найменша кількість рішень була прийнята Рівненській області (16). У 2015 р. ситуація дещо змінилась: у столиці України прийнято 153 рішення, у Харківській області – 150, у Львівській області – 90. «Найгіршими» регіонами за вказаними вище критеріями виявилися Черкаська й Полтавська області – жодного прийнятого рішення.

Беручи до уваги розгляд справ у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ), слід визнати, що впродовж 2014-2015 рр. не було прийнято жодного рішення по справам проти України, в першу чергу – через мізерну кількість таких подань. Один з таких не чисельних випадків – подання заяви до ЄСПЛ від 3 квітня 2015 р. Інститутом Медіа Права в інтересах кореспондентки «Української правди» Оксани Коваленко, яка намагалася отримати підписані депутатами списки реєстрації «виїзного» засідання парламенту від 04 квітня 2013р.[26]

 

Ініціативи щодо практики застосування закону

18 березня 2015 р. було презентовано дослідження Transperency International «Відкрите врядування в Україні: як це відбувається на практиці». Дослідження виявило великий розрив між оцінкою якості законодавства та практики його виконання. Так, законами забезпечені повністю або частково 68,4% стандартів відкритого урядування, тоді як належною практикою виконання – лише 51,7% стандартів. 40% норм законодавства в Україні не виконуються взагалі. Дослідження підтвердило існуючу пасивність самих громадян, які майже не оскаржують у судах порушення власного права на доступ до суспільно важливої інформації[27].

Досить важливим для експертів є огляд правозастосовчої практики з питань доступу до публічної інформації та прозорості дій влади, що міститься в другій тематичній збірці УГСПЛ «Судові справи, які змінюють Україну».[28]

02 червня 2015 р. на офіційному сайті Верховної Ради був запроваджений сервіс «Електронний протокол»,[29] за допомогою якого можна переглянути порядок денний засідань, аудіо- та відеофайли, результати голосування тощо[30]. Аналогічні ініціативи були реалізовані й громадянським суспільством у вигляді «Електронного кабінету дільничного інспектора»[31].

3 червня 2015 р. було підписано Меморандум про впровадження програми «Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP) між Державним агентством з питань електронного урядування України та Швейцарським бюро співробітництва в Україні. Партнерськими регіонами визначені Дніпропетровська, Одеська, Вінницька та Волинська області[32].

5 листопада в Україні стартував проект «Відкритий суд» – після відеофіксації судових засідань в будь-яких судах, відео потрапляє на спеціальний сайт, де створюється база роботи судді, прокурора і адвоката[33].

16 листопада фахівцями Аналітичного центру CEDOS був представлений онлайн-ресурс «Profrights.org», який публікуватиме та зберігатиме інформацію про порушення прав студентів та викладачів в українських університетах, а також про факти отримання хабарів тощо[34].

Цікавим є проект «Пункти Доступу Громадян» – мережа інформаційних центрів у бібліотеках України, де громадяни мають можливість отримати інформацію про діяльність органів державної влади та дізнатись, яким чином можна долучитись до процесу законотворення та впливати на процес прийняття державних рішень. Станом на листопад 2015 р. в країні зареєстровано 986 таких пунктів[35].

 

Проблеми, які необхідно вирішити

Експерти, що займаються дослідженнями в галузі доступу до публічної інформації, зазначають, що на сучасному етапі для України існує низка проблем, основними з яких є:

• Відсутність відповіді. Зазвичай, чим нижчий рівень установи, в яку ви надсилаєте запит, тим з більшою ймовірністю можете очікувати, що відповідь не прийде взагалі.
• Затягування з відповіддю. Відповідно до закону, чиновник має 5 днів на відповідь. На практиці ж епопея з доступом може тривати значно більше через елементарне затягування з відповіддю до переадресування запиту дійсному розпоряднику інформації, але – наприкінці вечора п’ятого дня.
• Неповнота відповіді. Як показує досвід, отримати відповідь – це лише половина справи, оскільки сама відповідь на запит може містити або неповну інформацію, або ж взагалі лише побічно стосуватися того, про що ви запитували.
• Вимагання грошей. Замість надсилання електронних версій та сканування документів чиновники роблять копії, одночасно виставляючи рахунки на оплату друку і відмовляються надавати інформацію в іншому вигляді. Більше того, деяким активістам навіть надходили рахунки на оплату заправки принтера, на якому доводилося друкувати той чи інший документ[36].
• «Не на часі». Аналіз показав, що з різних причин протягом 2015 р. не було розглянуто 7 законодавчих ініціатив у цій сфері, що для однієї галузі права є тривожним показником.

Досить специфічним явищем продовж усіх років з моменту прийняття ЗУ «Про доступ до публічної інформації» була і ще досі залишається ситуація, коли при розгляді справи про порушення відповідних прав в суді приймались помилкові рішення, обумовлені незнанням профільного законодавства.

Окремо необхідно виділити проблему абсолютного неприйняття ідеї «Відкритих даних» українським суспільством. До основних причин такої ситуації віднесемо такі:

• небажання чиновників займатися додатковою роботою по публікації «Відкритих даних» на загальнодоступних Internet-ресурсах;
• невикористання переваг створення централізованих регіональних порталів «Відкритих даних» у вигляді інструменту для активізації волонтерських ініціатив;
• неінформованість громадськості про переваги збору та застосування «Відкритих даних» для стимулювання соціально-економічних перетворень, боротьби з корупцією та підвищення якості життя громадян;
• відсутність у громадськості наочних прикладів використання «Відкритих даних» для підвищення якості життя громадян тощо[37].

Ще однією проблемою для українського суспільства є те, що звичайні громадяни не надто зацікавлені й не дуже активні у отриманні такої інформації. Якщо говорити про категорії відкритості, прозорості й підзвітності, то вони в першу чергу цікаві професійно заангажованим громадським організаціям і журналістам[38].

Проблемою залишається реакція посадових осіб, які зобов’язані надавати інформацію: лише 10% з них готові визнавати свої помилки і виправляти їх. Часто представники омбудсмена не можуть скласти протокол про адмінпорушення, бо чиновник уникає зустрічі з нами, посилаючись на зайнятість, знаючи при цьому, що складання протоколу неможливе без зазначення персональних даних порушника, інакше суд може не розглянути такий протокол[39].

 

Висновки та рекомендації

1. У 2015 р. громадські організації України були надзвичайно активними у контексті моніторингу виконання ЗУ «Про доступ до публічної інформації», створюючи рейтинги комітетів Верховної Ради, органів місцевого самоврядування, державних компаній та судів. Аналіз таких даних дав можливість оцінити, наскільки діяльність органів влади та інших розпорядників інформації відповідає принципам прозорості та відкритості, що є однією з головних вимог сучасності.
2. Україна продовжила роботу над змінами правового поля у сфері доступу до публічної інформації. На жаль, через низку як суб’єктивних, так і об’єктивних факторів, цей процес є недостатньо ефективним. Підтвердженням цьому є і той факт, що впродовж 2015 р. було прийнято і підписано президентом лише 4 з майже 20 нормативно-правових актів, що перебували у процесі розробки та відносяться до сфери застосування права на доступ до публічної інформації.
3. Дослідження звітів органів виконавчої влади свідчить про те, що у 2015 р. суттєво зросла кількість запитів на інформацію, інтерес до відкритих даних поступово зростає.
4. Огляд судової практики також показав, що населення України почало більш свідомо ставитись до своїх прав, однак незрозумілим залишається явище, коли в 2014-2015 рр. у деяких областях не виноситься жодного рішення суду на предмет порушення законодавства у інформаційній сфері.
5. Беручи до уваги проблеми, що виникають у процесі реалізації права на доступ до публічної інформації в Україні, вважаємо за доцільне вжити наступних заходів:

• розширити коло установ та організацій, для яких проводяться інформаційні кампанії;
• відслідковувати та поширювати інформацію про випадки, коли відстоювання права на доступ до інформації змінило ситуацію громадянина на краще (т.зв. «success stories»);
• проводити більше освітніх заходів для представників правової сфери щодо застосування норм законодавства у сфері інформації;
• заохочувати розробку та застосування ІТ-технологій для покращення роботи посадових осіб та спрощення їх звітності;
• прискорити впровадження електронного урядування;
• розпочати впровадження якісного підходу до прийняття рішень, оскільки існуюча система часто призводить до невиконання норм закону про доступ до публічної інформації;
• сприяти зміцненню довіри між органами влади та громадськими організаціями.

[1] Розділ підготовлений М.Петровим, кандидатом політичних наук, аналітиком УГСПЛ

[2] Закон України «Про доступ до публічної інформації» http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2939-17

[3] Доступ до публічної інформації: можна зробити більше

[4] В Києві відбувся експертний “круглий стіл” на тему: “Відкритість влади через доступ до публічної інформації” http://radako.com.ua/news/v-kiievi-vidbuvsya-ekspertniy-krugliy-stil-na-temu-vidkritist-vladi-cherez-dostup-do

[5] Комітет з питань свободи слова – лідер рейтингу парламентських комітетів від Моніторингу «Відкрито» http://uacrisis.org/ua/28934-komitet-z-pitan-svobodi-slova

[6] ВПЕРШЕ ПРЕДСТАВЛЕНО ІНДЕКС ПРОЗОРОСТІ ДЕРЖАВНИХ КОМПАНІЙ УКРАЇНИ 2015 http://csr-ukraine.org/article/%D0%B2%D0%BF%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B5-%D0%BF%D1%80%D0%B5%D0%B4%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BE-%D1%96%D0%BD%D0%B4%D0%B5%D0%BA%D1%81-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81/

[7] Рейтинг інформаційної відкритості: суди вищого та апеляційного рівня

http://irrp.org.ua/rating_sudy.html

[8] Круглий стіл Партнерство «Відкритий уряд» в Україні: Перезавантаження http://ti-ukraine.org/news/oficial/5308.html

[9] Круглий стіл Партнерство «Відкритий уряд» в Україні: Перезавантаження http://ti-ukraine.org/news/oficial/5308.html

[10] Проект Національної стратегії у сфері прав людини станом на 25 березня 2015 року(українською мовою) http://old.minjust.gov.ua/file/44709.

[11] В Україні найближчим часом з’явиться доктрина інформаційної безпеки http://na.mil.gov.ua/25677-v-ukra%D1%97ni-najblizhchim-chasom-zyavitsya-doktrina-informacijno%D1%97-bezpeki

[12] Шутов Р. Глиняний фундамент інформаційної безпеки http://osvita.mediasapiens.ua/media_law/law/koli_sosud_napivporozhniy_scho_robiti_z_kontseptsieyu_informatsiynoi_bezpeki/

[13] Висновок на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних» (реєстр. № 2171 від 19.02.2015 р.) http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=54100&pf35401=330839

[14] Парламент ухвалив два закони щодо доступу до відкритих даних http://www.telekritika.ua/pravo/2015-04-09/105929

[15] Висновок на проект Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917 – 1991 років»(реєстр. № 2540 від 03.04.2015 р.) http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=54651&pf35401=337478

[16] Закон України  «Про внесення змін до Закону України «Про звернення громадян» щодо електронного звернення та електронної петиції» http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/577-19

[17] Вже п’ять електронних петицій набрали необхідну кількість голосів для розгляду президентом

http://tyzhden.ua/News/145974

[18] Проект Постанови про проведення парламентських слухань на тему: “Реформи галузі інформаційно-комунікаційних технологій та розвиток інформаційного простору України” (3 лютого 2016 року) http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=57124;  Проект Закону про електронні комунікації http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=57252

[19] Проект Закону України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення» http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=56266; Проект Постанови про повернення на доопрацювання проекту Закону України “Про внесення змін до деяких законів України щодо покращення умов ведення бізнесу, спрощення доступу до інформації” http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=56477; Проект Закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення державного контролю за дотриманням права на доступ до публічної інформації, захист персональних даних та звернення громадян http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=55526; Проект Закону про внесення змін до статті 21 Закону України «Про державну службу» (щодо обов’язкового оприлюднення в Інтернеті інформації про вакантні посади державної служби) https://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/JH1VF68A.html; Проект Закону про внесення змін до статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» (щодо відкритості інформації про розмір невнесеної частини вкладу до статутного капіталу учасників товариства з обмеженою відповідальністю http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=57213&pf35401=366784; Проект Закону про внесення змін до статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо зменшення терміну оприлюднення проектів нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=55431; Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про інформацію» (щодо поширення масової інформації в мережі «Інтернет») http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=54006; Проект Постанови про забезпечення всебічного застосування Закону України «Про доступ до публічної інформації» при інформуванні громадськості про здійснювану Національним банком України політику рефінансування http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=54294&pf35401=332650; Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правового забезпечення відкритості баз даних та прозорості реєстраційних процедур http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=54874; Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про доступ до публічної інформації» (щодо розкриття інформації про володіння, користування чи розпорядження державним та комунальним майном) http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=54983&pf35401=340355

[20] Проект Закону України  «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо врегулювання порядку притягнення до відповідальності за порушення законодавства про доступ до публічної інформації» http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=54477&pf35401=334804; Проект Закону України Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення відповідальності за здійснення несанкціонованого доступу до інформаційних або інформаційно-телекомунікаційних систем http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=54783&pf35401=338189; Проект Закону про внесення доповнень до Цивільного кодексу України (щодо гарантування права фізичної особи на доступ до Інтернету) http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=50669; Проект Закону про внесення змін до деяких законів України у сфері доступу до публічної інформації щодо вдосконалення їх окремих положень http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=55238

[21] Інформація про звернення, які надійшли на урядову «гарячу лінію» у 2014 році http://ukc.gov.ua/about/diyalnist/317566/

[22] Інформація про звернення, які надійшли на урядову «гарячу лінію» у першому півріччі 2015 року http://ukc.gov.ua/about/diyalnist/323469/

[23] Робота органів виконавчої влади із запитами на публічну інформацію у 2015 році http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=248582136&cat_id=245633708

[24] Протоколи про адміністративні порушення права на доступ складатиме Омбудсмен http://medialaw.org.ua/news/protokoly-pro-administratyvni-porush/

[25] На Вінниччині говорили про «Омбудсмен+» і «Доступ до правди» http://fs.edukit.vn.ua/news/id/500

[26] Євросуд вирішить, чи підпис народного депутата є таємницею http://www.pravda.com.ua/news/2015/04/3/7063588/

[27] Як врятувати відкрите врядування? http://ti-ukraine.org/news/oficial/5176.html

[28] Збірка “Судові справи, які змінюють Україну”. Частина друга  http://helsinki.org.ua/index.php?id=1427278069

[29] Експерти обговорили питання відкритості влади через доступ до публічної інформації http://radaprogram.org/radanews/eksperty-obgovoryly-pytannya-vidkrytosti-vlady-cherez-dostup-do-publichnoyi-informaciyi

[30] На сайті парламенту відкрито новий сервіс “Електронний протокол”

http://www.newsru.ua/ukraine/02jun2015/elektrprotokol.html

[31] Шадська У. Електронний кабінет дільничного інспектора – що це таке та з якими пропозиціями ми звернулись до МВС України http://police-access.info/2015/05/elektronnyj-kabinet-dilnychnoho-inspektora-scho-tse-take-ta-z-yakymy-propozytsiyamy-my-zvernulys-do-mvs-ukrajiny/

[32] Підписано Меморандум стосовно впровадження програми “Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади” http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=248210636&cat_id=244276429

[33] В Днепропетровске состоялась презентация проекта «Відкритий суд» http://gorod.dp.ua/news/110460

[34] В Україні створено сайт моніторингу порушень у вишах http://osvita.ua/vnz/48528/

[35] Про Мережу https://govinfolibrary.wordpress.com/%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B6%D1%83/

[36] Слизьконіс Д. Енциклопедія відмазок: як чиновники уникають відповідей на запити http://life.pravda.com.ua/columns/2015/08/5/198147/

[37] Відкритість даних – передумова демократичного громадянського суспільства без корупції http://www.prostir.ua/?news=vidkrytist-danyh-yak-peredumova-dlya-ustanovlennya-v-ukrajini-demokratychnoho-vysokotsyvilizovanoho-hromadyanskoho-suspilstva-pozbavlenoho-koruptsiji

[38] Олександр Неберикут про результати вимірювання Індексу публічності 2015 http://publicityindex.org/uk-oleksandr-neberykut-pro-rezultaty-vymiryuvannya-indeksu-publichnosti-2015/

[39] Ганжа Л. Закон недоступності, або Як влада уникає надавати інформацію http://www.pravda.com.ua/articles/2015/08/3/7076386/