1. Згідно з даними Спілки адвокатів України, в Україні налічується біля 11 млн осіб, які потребують безплатної правової допомоги (БПД). Відповідно до положень ст. 59 Конституції України кожен має право на правову допомогу, й у випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Право на ефективні засоби правового захисту закріплено й у ст. 13 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. 2 червня 2011 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про безоплатну правову допомогу». Одним із завдань визначених цим законом є надання безоплатної правової допомоги у цивільних та адміністративних справах.
У відповідності до затвердженого наказом Міністерства юстиції № 287/7 від 31.12.2014 Плану заходів щодо розвитку системи надання безоплатної правової допомоги, наказом від 10.03.2015 № 331/5 Міністерство юстиції утворило 100 місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – місцеві центри), які забезпечують організацію надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільних та адміністративних справах з 1 липня 2015 року.
Варто відмітити, що у населення є великий запит на отримання правової допомоги у цивільних і адміністративних справах, який постійно збільшується і роль місцевих центрів у здійсненні відповіді на цей запит відповідно також весь час зростає. Тому ефективне функціонування місцевих центрів є одним із ключових аспектів розвитку системи безоплатної правової допомоги в цивільних та адміністративних справах в Україні. Від часу утворення цих центрів вже пройшло більше півтора року, і на наразі важливо провести незалежну оцінку ефективності їх роботи, щоб визначити на якому етапі розвитку перебувають ці центри і наскільки ефективною є їх діяльність.
В цьому контексті дуже важливо зробити акцент саме на оцінці роботи місцевих центрів на регіональному рівні. Це необхідно, оскільки саме від того як працюють ці центри в різних областях України залежить робота всієї системи надання безоплатної допомоги в цивільних та адміністративних справах. Важливим є зробити оцінку роботи місцевих центрів не тільки на процедурних показниках роботи місцевих центрів, але також на показниках, які відображають результати їх діяльності.
Слід зазначити, що більшість попередніх аналізів системи БПД проводилася на рівні законодавства і принципів, яким має відповідати така система, але в меншій степені було охоплено регіональний контекст, а саме ефективності реалізації покладених завдань на місцях і оцінювання цієї діяльності населенням та зовнішніми зацікавленими сторонами. Крім того, діяльність щодо оцінки ефективності функціонування місцевих центрів не була предметом дослідження, яке проводила Рада Європи при оцінюванні системи БПД, що стосувалося діяльності цієї системи у кримінальних провадженнях та у разі адміністративного затримання та адміністративного арешту.
Водночас важливість проведення регіонального моніторингу місцевих центрів підкреслюється активним розвитком системи БПД у цивільних та адміністративних справах, створенням Бюро правової допомоги у різних регіонах, значним розширенням функцій, які надаються в системі БПД. Моніторинг дозволить визначити, які аспекти роботи системи БПД у цивільних та адміністративних справах потребують більшої уваги і визначити рекомендації для вдосконалення їх роботи.
Крім того, оскільки діяльність самої системи направлена саме на забезпечення доступу до правосуддя найбільш незахищеним категоріям населення (люди з низьким доходом, внутрішньо переміщені особи, учасники бойових дій тощо), то недержавний моніторинг цієї системи є одним із необхідним елементів забезпечення прав цих вразливих категорій людей.
2. Регіональний моніторинг місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги планується здійснити через аналіз функціонування роботи центрів в наступних напрямках:
- наявність та доступність місцевих центрів;
- зручність та комфортність надання послуг місцевими центрами;
- повнота та ясність інформації, яка надається населенню місцевими центрами і дотримання термінів надання послуг населенням місцевими центрами;
- правоосвітня діяльність місцевого центру;
- експертної оцінки роботи місцевих центрів місцевими партнерами.
3. Мета регіонального моніторингу забезпечення високої стандартної якості діяльності місцевих центрів в Україні.
Зазначена мета досягається через такі завдання:
- надання експертних рекомендацій щодо удосконалення діяльності місцевих центрів;
- вивчення і поширення кращих практик діяльності місцевих центрів;
- створення інструменту незалежного зовнішнього моніторингу системи безплатної правової допомоги.
4. Методи здійснення регіонального моніторингу:
- попередній аналіз інформації про роботу місцевих центрів, в тому числі звернень до приймалень УГСПЛ та інших НДО, які надають БПД;
- огляд умов діяльності місцевого центру;
- спостереження за звичайною роботою місцевого центру;
- експертне опитування регіональних партнерів місцевого центру.
- експеримент через організацію змодельованих прийомів клієнтів місцевими центрами.
5. Етапи здійснення моніторингу:
1) попереднє оприлюднення методики моніторингу для самооцінювання, узгодження часу моніторингу;
2) заповнення анкети з основними показниками роботи МЦ і безпосереднє проведення регіонального моніторингу діяльності МЦ;
3) оприлюднення та публічне обговорення результатів моніторингу.
6. Перший етап включає наступні послідовні дії:
1) оприлюднення методики моніторингу забезпечується його доступністю у відкритих ресурсах, також методика надсилається під час комунікації перед проведенням моніторингу;
2) узгодження часу моніторингу, складу регіональних моніторів, які будуть залучені до моніторингу. Узгодження відбувається у тому числі з метою уникнення конфлікту інтересів монітора і відповідного МЦ.
7. Етап безпосереднього моніторингу діяльності МЦ починається із збором необхідної інформації про МЦ і заповненням монітором анкети показників щорічної діяльності МЦ; Сам моніторинг відбувається за місцем її постійного розташування. Оцінювання здійснюється відібраним монітором.
8. Під час застосування кожного методу відбувається встановлення відповідності діяльності місцевого центру критеріям оцінювання. Керівник місцевого центру може надати пояснення особливостей діяльності місцевого центру і надати рекомендації щодо покращення її роботи. Ці рекомендації можуть бути викладені в окремій оцінці керівником МЦ роботи центру та визначенням можливих шляхів вдосконалення роботи МЦ.
При формуванні оцінки діяльності місцевого центру використовуються критерії та показники моніторингу. Оцінка базується на підтверджених даних, відсутність підтвердження означає відсутність показника.
Наявність критерія/показника оцінюється в 1 бал, відсутність – 0 балів.
9. Критерії оцінювання об’єднані у групи на основі основних напрямів моніторингу місцевих центрів.
10. Зведення набраних балів формує оцінний показник МЦ. Набрані бали диференціюються за напрямами, кожний з яких сукупно складає 100%. Середнє арифметичне з напрямів формує загальну оцінку від 100%.
11. Оприлюднення та публічне обговорення результатів моніторингу відбувається через публікацію рекомендацій експертної групи, які будуть підготовлені на основі аналізу цією групою даних наданих регіональними моніторами. Також передбачається проведення відкритого обговорення з керівництвом Міністерства юстиції України та Координаційного центру з надання правової допомоги та усіх зацікавлених партнерів.
Рекомендації оприлюднюються у відкритих мережах.