Публікація

ГІДНИЙ РІВЕНЬ ЖИТТЯ – 2017

ГІДНИЙ РІВЕНЬ ЖИТТЯ[1]

Бідність та соціальне відчуження залишаються одним із найвідчутніших викликів. Фактичне зниження соціальних стандартів у поєднанні з підвищенням цін створюють несприятливе середовище для успішного запровадження реформ та зменшення суспільної напруги. Показники вимірювання рівня бідності можуть відрізнятися, проте частка охопленого нею населення залишається значною. Дані ПРООН, оприлюднені під час презентації Доповіді щодо Індексу людського розвитку-2016, свідчать: «В Україні налічується 1,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб, 2,8 мільйона людей з обмеженими можливостями, близько 60% живуть за межею бідності, що визначається як фактичний прожитковий мінімум»[2]. Власне, за показником ІЛР щодо рівня життя Україна займає одне з останніх місць у Європі. «Однак щодо України найбільш песимістичні результати стосуються рівня життя. Хоча протягом 1990 – 2015 рр. загальне значення ІРЛ України зросло на 5,2%, зараз валовий національний дохід (ВНД) нижчий, ніж на початку 1990-х років, коли було вперше проведено оцінку рівня людського розвитку»[3].

Офіційна статистика щодо рівня життя здається оптимістичною. Рівень бідності за витратами нижче фактичного прожиткового мінімуму у І півріччі 2017 р. становив 48,3%, а за доходами нижче фактичного прожиткового мінімуму – 39,4% та показав певне зростання порівняно з попереднім періодом. Рівень абсолютної бідності, розрахований на основі законодавчо встановленого розміру прожиткового мінімуму, навпаки, дещо зменшився та становив 3,7%. Проте рівень бідності за міжнародним критерієм ООН збільшився на 0,1 в. п. і становив 1,9%. Показники відносної бідності у першому півріччі 2017 р. мали тенденції до зростання: рівень бідності за критерієм за витратами (75% медіани сукупних витрат) становив 25,4%, а за критерієм з використанням еквівалентної шкали ЄС (60% медіани сукупних доходів) – 9,7%[4].

Дещо іншою є суспільна оцінка рівня життя. За даними дослідження, проведеного Соціологічною групою «Рейтинг», за останній рік у більш як 60% опитаних погіршилося матеріальне становище, у 30% воно не змінилося, лише у 6% – покращилося, 2% – не визначилися з відповіддю. Більше ніж 60% опитаним не під силу сплачувати рахунки за житлово-комунальні послуги, 35% мають змогу їх оплачувати, ще 3% не визначилися. Абсолютна більшість (97%) опитаних відчувають на собі підвищення цін на споживчі товари і послуги у цьому році[5]. Недостатньо коштів на харчування у 12% опитаних Київським міжнародним інститутом соціології[6].

Підтверджують невтішний аналіз соціологів дані щодо розриву між доходами багатих та бідних. Якщо у 2006 р. цей розрив був 1:10, у 2016 — 1:30, то у 2017 — 1:40. Тоді як у країнах ЄС такий показник становить 1:5. Повсюдним явищем стає бідність працівників не лише у бюджетній сфері, але й у підприємництві[7]. Середня зарплата в Україні становить 190 євро і є найнижчою у Європі[8], а різниця в оплаті праці чоловіків та жінок у І півріччі 2017 р. становила 26,6%[9].

На жаль, нинішню систему соціальної підтримки не можна вважати надто ефективною. Незважаючи на стратегічні пріоритети з її удосконалення, цьогорічні тенденції, за винятком впливу підвищення мінімальної заробітної плати, не дуже відрізняються від попередніх періодів.

  1. Помітно суттєву різницю між прожитковим мінімумом, установленим державним бюджетом, за показником якого розраховуються основні розміри соціальних виплат, та фактичним прожитковим мінімумом, що обраховується Мінсоцполітики згідно зі ст. 5 Закону України «Про прожитковий мінімум». Отже, із 1 січня 2017 р. прожитковий мінімум становить 1544 грн, фактичний – 2729; із 1 травня – 1624 та 2 930 грн, із 1 грудня прожитковий мінімум становив 1700 грн, фактичний – 3091 грн[10]. Останнє спричинило погіршення становища соціально незахищених верств населення, особливо тих, для кого значна частина витрат – лікарські засоби та комунальні послуги.
  2. Зростання мінімальної заробітної плати фактично не поліпшило становища працівників. У державному бюджеті на 2017 рік передбачено практично подвоєння (відносно прожиткового мінімуму) заробітної плати – 3200 гривень[11]. Важко сказати, чи вдалося досягти запланованого ефекту, оскільки: по-перше, зростання реальних доходів у багатьох випадках могло не відбутися через легалізацію раніше тіньової зарплати; по-друге, зростання заробітної плати поглинула інфляція та зростанням індексу цін. За даними Державної служби статистики, за підсумками 2017 р. показник інфляції (індекс споживчих цін) в Україні досяг 13,7%. Протягом 2017 р. ціни на продукти харчування зросли на 18,3%, на транспортні послуги для населення – на 16,7%[12]. Крім того, і це по-третє, збільшення мінімальної заробітної плати не призвело до автоматичного зростання прожиткового мінімуму, а це погіршило становище осіб, виплати яким залежать від цього показника. І нарешті, суттєво збільшився розрив між мінімальною та максимальною заробітною платою у бюджетних установах. «Як порівняння вони наводять дані країн Західної Європи, де різниця склала 1:4, а у США — 1:5. В Україні у 2006 році така різниця була 1:40, а в 2017 році вона сягнула 1:100»[13].
  3. Зростання цін на житлово-комунальні послуги призводить до збільшення домогосподарств, які не мають можливості за них сплачувати. Водночас збільшується кількість отримувачів субсидій. «За минулий рік ціни на житлово-комунальні послуги, воду, електроенергію і газ в Україні підвищилися для населення в середньому на 47%, у тому числі на електроенергію – на 60%. Зростання ціни на енергоносії зумовило підвищення тарифів на гарячу воду та опалення в середньому на 87%»[14]. Таке підвищення цін спричинило зменшення рівня оплати комунальних послуг до 89%, а по субсидії впродовж 11 місяців 2017 р. звернулися вісім мільйонів сімей[15]. До слова, субсидія не покриває усіх витрат на житлово-комунальні послуги.
  4. Незабезпеченість гарантованих законодавством пільг для окремих категорій. За Бюджетним кодексом України видатки щодо, зокрема, пільгового проїзду було покладено на місцеві бюджети. Як свідчить моніторинг Уповноваженого ВР з прав людини, місцеві бюджети неспроможні забезпечити відповідних пільг, тому на місцях змушені вдаватися до їх звуження. Наприклад, місцеві ради обмежують кількість пільговиків в одному рейсі, інші ж можуть установити лише окремі дні, коли пільгами можна скористатися[16]. У грудні 2016 р. прийнято закон, у якому визначено, що пільги, в тому числі з пільгового проїзду, можуть надаватись у готівковій формі, у розмірах та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України[17]. У тримісячний термін Кабмін мав погодити свої нормативні акти із законом, втім лише у кінці грудня 2017 р. зацікавленим сторонам було запропоновано проект порядку «монетизації пільг». У проекті порядку планується надати пільги на користування усіма видами міського, приміського та міжміського транспорту у готівковій формі – компенсації, що визначатиметься обласними, Київською міською державною адміністрацією. Соціальну норму пропонується встановити у розрахунку 30 поїздок на місяць усіма видами транспорту[18]. Затверджений у березні 2018 р. порядок викликає неоднозначне сприйняття. Водночас експерти вкотре наголошують на необхідності встановлення пільг за соціальною ознакою та виключення інших підстав.
  5. Невиконання, зокрема щодо соціальних питань, рішень судів, у тому числі Європейського суду з прав людини, рішення якого давало людині певний шанс на виконання. «Ми завалили Європейський Суд справами, паралізувавши його роботу. Кількість справ по цій темі перевищила всі допустимі межі, тільки на розгляді було 12 тисяч і щомісячно 200 нових справ поповнювали багаж Суду. А коли Уряд надав інформацію про загальну суму заборгованості по рішеннях українських судів і що таких рішень є більше 120 тисяч, Суд вирішив, що це, напевно, межа і очевидно, весь арсенал юридичних засобів Суду виявився неспроможним подолати стіну байдужості українського уряду і неспроможності держави України щось зробити для вирішення цієї проблеми»[19]. Наслідком стало рішення «Бурмич та інші проти України», у якому Суд констатував системність проблеми невиконання судових рішень. Це рішення призвело до того, що Суд, не розглядаючи 12 143 справи, передав їх до Комітету Міністрів, щоб Комітет разом із Урядом України знайшли розв’язання цієї системної проблеми. Всі нові скарги до ЄСПЛ із цього питання будуть одразу передаватися до Комітету Міністрів[20].

Такі тенденції відображаються й на рівні громад. Орієнтація місцевих програм на окремі захищені законодавством категорії не завжди прямо веде до надання допомоги особам / домогосподарствам, що перебувають за межею бідності[21].

Гострою залишається й проблема забезпечення житлом. «За даними дослідників, рівень забезпеченості житлом в Україні утричі нижчий, ніж того вимагають стандарти ООН. На одного українця припадає 23,8 кв. м житла, — в Європі ці показники майже удвічі вищі. Тільки на квартирній черзі перебувають приблизно 650 тис. українців і рік у рік їх кількість зростає»[22]. На жаль, державні програми фактично не фінансуються. В окремих обласних центрах наявні місцеві програми сприяння придбанню / будівництву житла. До прикладу, у м. Суми у межах програми сприяння житловому молодіжному будівництву у 2017 р. з міського бюджету було виділено кошти на 5 пільгових довгострокових кредитів сім’ям на будівництво житла. Проте у жодному із 7 проаналізованих міст не передбачено програм із забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб[23].

Є певні зрушення у статистиці безробіття в Україні. Кількість зареєстрованих безробітних за 2017 р. скоротилася з 429 тис. осіб у січні до 354 тис. у грудні, але кількість вакансій на українському ринку праці, навпаки, за цей самий період зросла з 47 до 50,5 тис[24]. Однак, позитивний тренд можна пояснити і відтоком значної частки населення країни за кордон. За різними даними, за межами України заробляють на життя від 6 до 8 мільйонів осіб. Серед країн Центрально-Східної Європи саме Україна є джерелом найбільшої кількості трудових мігрантів із вищою освітою, стрімко втрачаючи освічених і досвідчених фахівців (інженерів, лікарів, фахівців ІТ-сектору, агрономів і викладачів). Ще однією проблемою є те, що кваліфіковані трудові мігранти згодом втрачають свої навички, бо часто займаються «непрофільною» діяльністю — один із трьох українських мігрантів із вищою освітою виконує роботу, яка не потребує такої високої кваліфікації[25].

Підтверджують цю невтішну статистику соціологи. Серед тих, хто працював за кордоном, майже половина були задіяні у сфері будівництва та ремонту (43%), вдвічі менше (23%) – на сільськогосподарських роботах, 10% – на роботах по дому, по 3% мали досвід роботи в IT, догляді за дітьми, ресторанному бізнесі (кухарі, офіціанти, прибиральники). По 2% працювали в готельному бізнесі, офісними працівниками, медичним персоналом. По 1% заявили, що працювали прибиральниками та у сфері послуг (перукарі, масажисти, майстри); 35% опитаних працювали за кордоном офіційно, 61% – неофіційно, 4%  не дали відповіді[26].

На жаль, ця тенденція у майбутньому може набути загрозливих рис. За даними соціологів, 44% опитаних виявили бажання працювати / отримати роботу за кордоном: молодь – 68%, особи  середнього віку – 52%, старшого віку – 20%. Молодь більше за інших хоче отримати роботу через бажання реалізації себе як спеціаліста та отримання досвіду у міжнародних компаніях, найстарші – через кращий соціальний захист за кордоном[27]. За іншими даними, майже 30% живуть із думкою про те, що готові виїхати закордон, 64% заявили, що не замислювалися про те, щоб виїхати з України. Серед тих, хто має намір покинути Україну, 55% — молодь у віці від 18 до 29 років; 44 — від 30 до 39 років; 33% – 40 – 50-річні[28].

У 2016 р. в Україну від заробітчан надійшло 5,4 млрд доларів, що на 4% більше за показник попереднього року. Ця сума дорівнює 19% від суми доходів держбюджету в 2016 р. і становить приблизно 7% ВВП нашої країни, водночас Україна входить до першої тридцятки країн, найбільш залежних від експорту трудових ресурсів[29].

[1] Розділ підготовлено: Мойса Богдан

[2] Доповідь ПРООН: Україна зайняла 84 місце серед 188 країн світу [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.un.org.ua/ua/informatsiinyi-tsentr/news/4089-dopovid-proon-ukraina-zainiala-84-e-mistse-sered-188-krain-svitu

[3] Індекс людського розвитку: Україна падає, що робити [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ua.undp.org/content/ukraine/uk/home/ourperspective/ourperspectivearticles/2017/04/13/-.html

[4] Інформація щодо рівня життя населення у 2017 році. Додатки: інформаційно-аналітична записка Мінсоцполітики // Федерація професійних спілок України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://expert.fpsu.org.ua/news/392-informatsiya-shchodo-rivnya-zhittya-naselennya-u-2017-rotsi

[5] Дослідження проведено у травні 2017 року // Соціологічна група «Рейтинг» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ratinggroup.ua/research/ukraine/vzglyady_grazhdan_na_ekonomicheskuyu_i_politicheskuyu_situaciyu_v_ukraine.html

[6] Алла Котляр. Тактичні песимісти і стратегічні оптимісти // Дзеркало тижня. Україна [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://dt.ua/SOCIUM/taktichni-pesimisti-i-strategichni-optimisti-264606_.html

[7] Що в Україні погіршувало ситуацію з правами людини у 2017? // Вгору [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://vgoru.org/index.php/prava-lyudini/item/24293-shcho-v-ukraini-pohirshuvalo-sytuatsiiu-z-pravamy-liudyny-u-2017

[8] В Україні середня зарплата становить 190 євро і є найнижчою в Європі // Центр інформації про права людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://humanrights.org.ua/material/v_ukrajini_serednjia_zarplata_skladaje_190_jevro_i_je_najnizhchojiu_v_jevropi

[9] Навіть за Держстатом в Україні чоловіки заробляють на 27% більше за жінок // Центр інформації про права людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://humanrights.org.ua/material/navit_za_derzhstatom_v_ukrajini_choloviki_zarobljiajiut_na_27_bilshe_za_zhinok_

[10] Прожитковий мінімум встановлено ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2017 рік» // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1801-19. Фактичний прожитковий мінімум, що розраховується згідно зі ст. 5 Закону України «Про прожитковий мінімум», опубліковано Федерацією професійних спілок України // Федерація професійних спілок України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://expert.fpsu.org.ua/monitoring-prozh-minimum/385-prozhitkovij-minimum-v-tsinakh-grudnya-2017-roku

[11] Закон України «Про державний бюджет України на 2017 рік» // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1801-19

[12] Щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан дотримання прав і свобод людини і громадянина в Україні. Права людини. Київ. [б. в.], 2018. – С. 11. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ombudsman.gov.ua/files/Dopovidi/Report-2018-1.pdf

[13] Що в Україні погіршувало ситуацію з правами людини у 2017? // Вгору [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://vgoru.org/index.php/prava-lyudini/item/24293-shcho-v-ukraini-pohirshuvalo-sytuatsiiu-z-pravamy-liudyny-u-2017

[14] Щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан дотримання прав і свобод людини і громадянина в Україні. Права людини. Київ. [б. в.], 2018. – С. 11. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ombudsman.gov.ua/files/Dopovidi/Report-2018-1.pdf

[15] Олександр Сергієнко. Як зігрітися Україні або як «нагрівають» українців // Дзеркало тижня. Україна [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://dt.ua/energy_market/yak-zigritisya-ukrayini-abo-yak-nagrivayut-ukrayinciv-265959_.html

[16] Щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про стан дотримання прав і свобод людини і громадянина в Україні. Права людини. Київ. [б. в.], 2018. – С. 23. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ombudsman.gov.ua/files/Dopovidi/Report-2018-1.pdf

[17] Перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774 // Офіційний веб-портал Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1774-19/paran394#n394

[18] Мінсоцполітики пропонує 120 грн на місяць замість пільгового проїзду. Що з цього приводу думають особи з інвалідністю? // ВГО «Національна асамблея людей з інвалідністю» [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://goo.gl/y4574n

[19] Правова безвихідь для людей від Європейського суду // Варто знати [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://goo.gl/UirgjK

[20] Олена Проценко. Понад 12 тисяч українців не отримають компенсацію від Європейського суду // Українська Гельсінська спілка з прав людини [Електронний ресурс] – Режим доступу: /articles/ponad-12-tysyach-ukrajintsiv-ne-otrymayut-kompensatsiyu-vid-evropejskoho-sudu/

[21] Зі звітів розділу «Гідний рівень життя» міні-проекту УГСПЛ «Місцевий індекс прав людини»

[22] Сергій Комнатний. Державні житлові програми // Дзеркало тижня. Україна [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://dt.ua/business/derzhavni-zhitlovi-programi-buterbrod-dlya-bidnih-chi-instrument-vihodu-krayini-z-demografichnoyi-krizi-260536_.html

[23] За даними проекту УГСПЛ «Місцевий індекс прав людини»

[24] Юлія Мостова, Сергій Рахманін. Кровотеча // Дзеркало тижня. Україна [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://old.gazeta.dt.ua/internal/krovotecha-chomu-ukrayinci-pokidayut-svoyu-krayinu-267394_.html

[25] Там само

[26] Настрої серед українців-заробітчан // Соціологічна група «Рейтинг» [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://ratinggroup.ua/research/ukraine/nastroeniya_sredi_ukraincev-zarobitchan.html

[27] Динаміка міграційних настроїв українців // Соціологічна група «Рейтинг» [Електронний ресурс] – Режим доступу:  http://ratinggroup.ua/research/ukraine/dinamika_migracionnyh_nastroeniy_ukraincev.html

[28] Юлія Мостова, Сергій Рахманін. Кровотеча // Дзеркало тижня. Україна [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://old.gazeta.dt.ua/internal/krovotecha-chomu-ukrayinci-pokidayut-svoyu-krayinu-267394_.html

[29] Сергій Савенко. Українці на експорт: сьогодні і завтра трудової міграції  // fi.Новини [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://news.finance.ua/ua/news/-/413402/ukrayintsi-na-eksport-sogodni-i-zavtra-trudovoyi-migratsiyi

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування