Публікація

Дотримання виборчих прав в Україні у 2016 році

ДОТРИМАННЯ ВИБОРЧИХ ПРАВ В УКРАЇНІ У 2016 РОЦІ

Публікацію також можна скачати

ПРО АВТОРА

ПетроваПетрова Ірина, кандидат політичних наук, експерт-аналітик в галузі виборчих процесів Інституту досліджень суспільства «Кронос». Авторка понад 20 наукових статей.

 

 

 

 

 

 

  1. Огляд законодавства.

Незважаючи на те, що в 2016 році не було фундаментальних змін у законодавстві, що регулює реалізацію виборчих прав громадян України, все ж таки деякі незначні за формою, але суттєві за змістом поправки були прийняті. Мова йде, звичайно ж, про прийняття 16 лютого законопроекту 3700 “Про внесення змін до Закону України “Про вибори народних депутатів України” (щодо виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку у багатомандатному окрузі)”[i]. В українських мас-медіа закон отримав назву “закон про партійну диктатуру”. Його сутність викладена в наступних положеннях:

“У разі прийняття партією рішення, передбаченого частиною третьою статті 105 цього Закону щодо кандидата у депутати до прийняття рішення Центральною виборчою комісією про визнання його обраним, Центральна виборча комісія приймає рішення про виключення зазначеного у рішенні кандидата у депутати з виборчого списку партії …

Партія, яка висувала кандидатів у депутати, включених до її виборчого списку, що взяла участь у розподілі депутатських мандатів, може прийняти рішення про виключення кандидата у депутати, який за підсумками результатів виборів згідно з частиною десятою статті 98 цього Закону вважається необраним, зі свого виборчого списку у будь-який час після дня виборів до прийняття рішення Центральною виборчою комісією про визнання його обраним. Таке рішення приймається відповідно до статуту партії з’їздом (зборами, конференцією) партії, який може бути проведений тільки після складення присяги депутатами, обраними на чергових або позачергових виборах. Витяг з протоколу з’їзду (зборів, конференції) партії, підписаний головуючим, та рішення, підписане керівником і скріплене печаткою партії, не пізніш як на п’ятий день з дня прийняття рішення передаються до Центральної виборчої комісії. На підставі цих документів Центральна виборча комісія не пізніш як на п’ятий день з дня їх отримання приймає рішення про виключення зазначеного у рішенні кандидата у депутати з виборчого списку партії”[ii].

Прийняті поправки викликали широкий резонанс в українському суспільстві загалом, та серед правників зокрема. Адже, не зважаючи на аргументацію його творців про те, що він покликаний запобігати міжфракційній міграції обраних за партійними списками народних депутатів, експерти та правозахисники[iii] побачили в ньому радше небезпеку партійної диктатури та порушення виборчих прав громадян.

Справді, такі норми передбачають повну відсутність у народного депутата власної позиції щодо будь-якого обговорюваного в парламенті питання, адже його незгода з позицією фракції може призвести до виключення з партії та позбавлення мандату. Крім того, порушується його пасивне виборче право, адже не зважаючи на те, що кандидат був обраний виборцями, він може бути виключений з виборчого списку партії рішенням її з’їзду. До речі, не варто забувати про те, що передумови, механізм та процедура прийняття такого рішення на з’їзді партії не регламентовані, тобто причини виключення з виборчого списку можуть мати абсолютно довільний характер та широке трактування.

Ще одним суттєвим, на нашу думку, моментом є порушення даним законом активних виборчих прав громадян, а саме права обирати своїх представників. Зрозуміло, що “відкореговані” після виборів партійні списки спотворюють відображення вільного волевиявлення громадян, підриваючи саму суть демократичної системи.

Сумнівним з точки зору законності є і те, що новоприйняті положення можуть бути застосовані до вже обраних за законодавством 2014 року народних депутатів та членів виборчих партійних списків. Цей момент безперечно порушує принцип незворотності закону.

Вже влітку свою негативну оцінку закону офіційно надала міжнародна спільнота, а саме Парламентська асамблея Ради Європи та Європейська комісія “За демократію через право” (Венеціанська комісія)[iv]. Так, у звіті Венеціанської комісії говориться про те, що прийняті зміни вводять імперативний мандат для потенційних членів парламенту, що “є неприйнятним для сучасної демократії”. “Повноваження політичних партій після того, як вибори вже відбулися, виключати зі своїх списків кандидатів, які “вважаються необраними”, але зберігають потенціал бути обраними, у світлі європейських стандартів мають бути скасовані”, – йдеться у рішенні[v].

Незважаючи на такий суспільний резонанс, ці неоднозначні та дискусійні норми закону вже неодноразово протягом цього року були застосовані. Центральна виборча комісія виключила з виборчого списку партії “Блок Петра Порошенка” 13 кандидатів у нардепи у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі на виборах 26 жовтня 2014 року, відповідно до рішення з’їзду партії, 9 кандидатів у депутати Верховної Ради зі списку Радикальної партії Олега Ляшка, 11 кандидатів з виборчого списку Політичної партії “Об’єднання “САМОПОМІЧ”, та позбавила мандатів двох колишніх членів фракції “Блоку Петра Порошенка” Миколу Томенка та Єгора Фірсова після відповідного рішення політичної партії[vi].

Варто вказати, що не дивлячись на те, що прийнятий законопроект вже почав застосовуватись в українському політико-правовому полі, він не отримав легітимізації в суспільстві. Не в останню чергу свідченням цього є подання 49 народних депутатів до Конституційного суду України щодо відповідності прийнятих положень Конституції України, розгляд якого розпочався 3 листопада[vii]. Таким чином, в найближчий час вирішиться питання щодо правомірності його впровадження.

  1. Порушення виборчих прав громадян під час виборчого процесу.

В 2016 році було проведено 2 виборчі кампанії, а саме: довибори до Верховної ради на кількох мажоритарних округах, та вибори до органів місцевого самоврядування  новоутворених об’єднаних територіальних громад.

2.1.Проміжні вибори народних депутатів.

Так, 17 липня  відбулись проміжні вибори народних депутатів України в одномандатних виборчих округах №23, №27, №85, №114, №151, №183, №206. Українські ЗМІ, політичні оглядачі, громадські активісти та експерти уважно слідкували за перебігом виборчого процесу та його результатами. І хоча досить цікавим з точки зору політичної кон’юнктури виявився фінальний розподіл мандатів, ми розглянемо ті проблемні моменти під час виборів, які дозволили говорити про порушення виборчих прав громадян і вплинули на процес їх вільного волевиявлення.

Експерти Громадянської мережі “ОПОРА”[viii] ретельно фіксували порушення, що допускались на всіх виборчих округах під час виборчого процесу, тому пропонується звернутись до наданих ними даних в дещо узагальненому варіанті.

Табл. №1. Порушення виборчого законодавства під час проміжних виборів до ВР.

Етап виборчого процесу Характер порушення Округи, приклади
Реєстрація кандидатів Суттєвих порушень виборчого законодавства не виявлено, але зберігається реєстрація великої кількості кандидатів-двійників та організована реєстрація одних кандидатів в інтересах інших. Ці прояви, як мінімум, свідчать про необхідність перегляду законодавства у частині утворення ДВК, яке дозволяє збереження представництва в цих комісіях кандидатів, які пізніше відмовилися від балотування. № 27, № 183, 206
Передвиборча кампанія, агітаційний процес 1. Передчасна агітаційна кампанія.

Зафіксовано цілу низку випадків здійснення кандидатами до моменту їх офіційної реєстрації діяльності, яка за формами та способами була аналогічною до законодавчого визначення передвиборної агітації.

В цьому контексті постає питання дієвого контролю за фінансуванням виборчої кампанії, зокрема, витрати, які фактично були здійснені кандидатами до їх офіційної реєстрації, не будуть відображені у проміжних та остаточних фінансових звітах.

Дочасні агітаційні кампанії включали реалізацію соціальних та благодійних заходів, розміщення зовнішньої реклами та іміджевих матеріалів у ЗМІ, проведення зустрічей із виборцями.

Т.Ричкова, О.Тигова, К.Більцан, З.Краснов (ОВО № 27), О.Ольшанський, Р.Богдан, Р.Ляшко  (ОВО № 151), А.Путілов, Ю.Одарченко (ОВО № 183 )

М.Микитась, Д.Блауш, Ю.Власенко (ОВО № 206 )

 

2. Розповсюдження друкованих матеріалів без вихідних даних ОВО №151 (Ляшко, Богдан, Близнюк…), ОВО № 27 (Ричкова, Тигов, Денисенко, Більцан), ОВО №206 (Микитась, Гаєвська, Блауш)
3. Масове ігнорування суб’єктами виборчого процесу правил благоустрою населених пунктів під час поширення друкованих матеріалів агітації
4. Цілеспрямована діяльність кандидатів, що містить ознаки непрямого підкупу виборців. Кандидати свідомо та методично вдаються до використання благодійних фондів для ведення прихованої агітаційної діяльності і здійснюють передвиборчу агітацію, що супроводжується безкоштовною роздачею виборцям товарів та послуг. ОВО №23Констанкевич; ОВО №183Путілов, Одарченко; ОВО №151 – Березянський, Богдан, Ляшко, Рябоконь та Манько; ОВО №85 – Шевченко
5 Випадки зловживання адміністративним ресурсом не носять масового характеру, однак присутні факти участі посадових осіб в агітаційних заходах кандидатів, а також використання державних та муніципальних бюджетних ресурсів у інтересах окремих суб’єктів виборчого процесу ОВО № 23, 183, 151
6. Ознаки грошового підкупу виборців – проведення платних соцопитувань з роздачею агітації, збір особистих даних з обіцянкою заплатити ОВО № 114, 206, 183, 151
7. Перешкоджання в діяльності кандидата в народні депутати, погрози життю та здоров’ю, пошкодження майна ОВО № 27, 114, 151,183 тощо
8 Поодинокі випадки перешкоджання діяльності офіційних спостерігачів або незабезпечення належних умов для неї ОВО №206, 151
9 Розповсюдження недостовірної інформації про кандидатів та застосування технологій «чорного PR». ОВО № 23 проти Л.Кирди,  ОВО № 2, № 85, №206
10. Організаційні проблеми в роботі ОВК та ДВК та випадки недотримання законодавства відповідними комісіями. Серед таких проблем і невчасний початок роботи, і втручання в діяльність сторонніх осіб, і наявність осіб, одночасно включених до складу декількох комісій дільничного рівня, а також громадян, які не давали згоди виконувати відповідні повноваження. ОВО № 23 (Волинська обл.), ОВО № 27 (м. Дніпро) та № 85 (Івано-Франківська обл.), ОВО № 206 (м. Чернігів), ОВО № 114 (Луганська обл

 

11. Неподання проміжних фінансових звітів, недостовірність даних в них відображених  та неналежний їх розгляд. В більшості випадків ОВК підійшли до прийняття і затвердження проміжних фінансових звітів абсолютно формально – без їх належного розгляду та аналізу. Комісії не звертали уваги на відсутність певних додатків; розбіжності між різними пунктами звіту та додатками до них; невідповідність вказаних кандидатом витрат на агітацію з реальними витратами. Найгіршою є ситуація в окрузі № 114 Луганської області, де лише 14% кандидатів подали звіт). В ОВК № 183 (Херсонська область) прийняла усі подані звіти, включно з тими, які надійшли без електронних файлів або невстановленої форми.
13 Суміжним порушенням, пов’язаним з неподанням кандидатами до комісій проміжних фінансових звітів, є ігнорування норми Закону (ч.1 ст.48) про необхідність створення виборчих фондів. В більшості випадків кандидати, які не подали проміжних фінансових звітів, так само не інформували комісії про відкриття рахунку фонду. ЦВК 14 липня оголосила попередження низці кандидатів у народні депутати, оскільки вони не відкрили рахунки виборчих фондів у встановлені терміни. Загалом попередження отримали 225 кандидатів із 371.
День виборів, голосування, підрахунок голосів 1.Поодинокі випадки видачі бюлетенів без пред’явлення належних документів ДВК №530455, № 530706, № 530466  тощо
2. Фотографування виборцями бюлетенів та . недотримання таємниці голосування В Дніпрі (ОВО №27) № 121168 і № 121465
3. Спроби винесення бюлетенів за межі виборчої дільниці ДВК № 121180 і № 121201
4. Організований підвіз виборців ДВК № 121299 (ОВО № 27)
5. Присутність у приміщенні для голосування сторонніх осіб ДВК № 740683 та № 740682
6. Завчасне заповнення та підписання протоколів про підрахунок голосів №740882 та № 740694 (спецдільниця, смт Ріпки, центральна районна лікарня

Таким чином, під час досліджуваного виборчого процесу були допущені стандартні для України порушення виборчих прав громадян, серед яких найбільш кричущими залишаються підкуп виборців, дочасна агітація та агітація в день виборів, неналежне фінансування виборчої кампанії та звітування про витрати, голосування за чужими документами тощо.

2.2. Перші місцеві вибори у об’єднаних територіальних громадах 11 та 18 грудня 2016 року.

Особливістю цієї виборчої кампанії стало не тільки те, що об’єднані територіальні громади вперше вибирали органи місцевого самоврядування, але і наднизький інтерес до них українського суспільства, політичних партій та мас-медіа. Громадська мережа “ОПОРА” традиційно детально та скрупульозно відслідковувала особливості протікання всіх етапів виборчого процесу, фіксуючи як грубі порушення виборчого законодавства, так і незначні відхилення у його втіленні[ix]. Такий ґрунтовний моніторинг “ОПОРИ” дозволяє нам узагальнено розглянути основні моменти недотримання виборчих прав громадян.

Перш за все, громади пройшли довгий шлях до об’єднання, а в деяких випадках сумніви щодо його доцільності призвели до припинення виборчого процесу (Річківська сільська ОТГ) та до масових протестів (села Постольне, Антонівка, Ольгівка). Прогнозованою стала і проблема утворення виборчих округів та забезпечення приблизної рівності кількості виборців, в результаті чого виникла необхідність скасування їх нарізки в деяких епізодах в судовому порядку.

Достатньо поширеним порушенням стало і невчасне оприлюднення постанов ТВК або ненадання доступу до рішень комісій для спостерігачів. Крім того, мало місце неоднакове застосування законодавчих обмежень щодо висування кандидатів у депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, старости (висування більше ніж до однієї ради певного рівня, одночасне висування в декількох одномандатних округах, балотування від різних партій). У цьому контексті  необхідно зазначити, що рішення ТВК, які ухвалювалися на підставі інформації ЦВК про імовірні порушення кандидатами обмежень щодо висування, ставали предметом розгляду судами.

Позитивною ж ознакою перших місцевих виборів у об’єднаних територіальних громадах експерти “ОПОРИ” називають відсутність масових випадків відмови в реєстрації кандидатів та спричинених цим конфліктів.

Найбільш поширеним порушенням на перших місцевих виборах 18 грудня до дня голосування стало недотримання кандидатами та місцевими організаціями політичних партій правил ведення передвиборчої агітації. Зокрема, порушувалися обмеження щодо поширення друкованих матеріалів передвиборної агітації без вихідних даних, розміщення агітації у заборонених законом місцях тощо. Під час всіх виборчих процесів періоду незалежної України спостерігалось використання кандидатами (чинними посадовцями органів місцевого самоврядування) офіційних заходів, місцевих програм розвитку, соціальних акцій та звітування за досягнення у розвитку територіальних громад за попередній термін повноважень для привернення уваги виборців, що створювало передумови для порушення принципу рівності можливостей для учасників виборчих перегонів. Не стали приємним виключенням і досліджувані вибори. Крім  того, частина кандидатів напередодні своєї офіційної реєстрації проявляла активність, яка мала ознаки матеріального мотивування виборців. Значна частина місцевих організацій політичних партій та кандидатів не мали виборчих фондів. Натомість вимоги щодо проміжного звітування за використання коштів з виборчих фондів, які все ж були відкриті учасниками виборів, масово ігнорувалися.

Перші місцеві вибори у об’єднаних територіальних громадах у грудні 2016 року, на думку експертів ОПОРИ, відбулись із дотриманням законодавства України та міжнародних стандартів виборів, а передвиборчі кампанії, як правило, відповідали засадам конкурентності та змагальності. Зафіксовані спостерігачами порушення у більшості громад не мали організованого та системного характеру, хоча і у окремих з них виборчий процес не повною мірою відповідав належним стандартам та вимогам законодавства.

В той же час, було виявлено низку суттєвих порушень під час проведення голосування та підрахунку голосів на виборчих дільницях. Найпоширенішими проблемами стало недотримання частиною членів ДВК порядку видачі виборчих бюлетенів, порушення щодо обладнання приміщень для голосування, розповсюдження агітаційних матеріалів безпосередньо в день голосування, присутність сторонніх осіб на виборчих дільницях. У поодиноких випадках члени виборчих комісій порушували права офіційних спостерігачів, створюючи для них проблеми із вільним доступом на підготовчі засідання ДВК або у приміщенні для голосування. Загалом за результатами зафіксованих правопорушень під час голосування було складено близько 37 актів, подані скарги до дільничних комісій та заяви до правоохоронних органів.

Таким чином, можна констатувати, що перші місцеві вибори у об’єднаних територіальних громадах 11 та 18 грудня 2016 року характеризувались низькою інтенсивністю передвиборчих агітаційних кампаній та відсутністю гострих політичних протистоянь. Українські ЗМІ досить мляво освітлювали перебіг виборчої кампанії, а залучення загальнонаціональних чи регіональних політиків до передвиборчих агітації був мінімальним. Водночас варто зауважити низьку поінформованість виборців про перебіг кампанії, висунутих кандидатів та навіть обраних.

  1. Покарання за порушення виборчого законодавства.

Вкрай важливим для розуміння ситуації щодо захисту виборчих прав громадян в Україні в 2016 році є з’ясування тих мір, що були застосовані для покарання винних у їх порушенні на місцевих виборах 2015 року. Адже, саме дієве та ефективне забезпечення принципу невідворотності покарання за злочини проти порушення виборчих прав громадян дозволяє говорити про формування правової держави.

Так, за даними ГО “ОПОРА”[x], на яких базується наш огляд, на чергових місцевих виборах в Україні було розпочато 422 кримінальних провадження за статтями 157-160 Кримінального кодексу України (ККУ). Найбільше досудових розслідувань стосувалися підкупу виборців – 159, розслідувань за статтею 160 Кодексу та випадків перешкоджання виборчому праву громадян, роботі виборчої комісії та офіційного спостерігача – 97 розслідувань (стаття 157). На жаль, слідчими було прийнято рішення закрити 272 кримінальні провадження, що складає близько 65% лише 66 завершилися направленням до суду обвинувальних актів, а 84 досі розслідуються.

Як і було очікувано, найбільша кількість кримінальних справ (159) була за статтею160 ККУ, якою встановлюється відповідальність за підкуп виборців/учасника референдуму. За такий злочин для виборця передбачено покарання у вигляді штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк. Натомість особам, які займаються підкупом виборців, загрожує обмеження або позбавлення волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

На другому місці за кількістю досудових розслідувань знаходиться стаття 157 ККУ (97 справ), яка включає широкий спектр випадків перешкоджання здійсненню виборчого права, роботі виборчої комісії чи діяльності офіційного спостерігача (у тому числі втручання службової особи в діяльність виборчої комісії). У випадку із втручанням службової особи із використанням службового становища у здійсненні виборчою комісією її повноважень стаття може передбачати відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років, з позбавленням права обіймати певні посади на строк від двох до трьох років.

І третє місце в цьому переліку злочинів проти виборчих прав посідають стаття 158-1 (78) та стаття 158 (71). Стаття 158-1 стосується незаконного використання виборчого бюлетеня, голосування виборцем, учасником референдуму більше ніж один раз, за що передбачено у разі їх повторного вчинення або за попередньою змовою групою осіб, кандидатом, членом виборчої комісії, покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до семи років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років. В той же час стаття 158 ККУ встановлює відповідальність за надання неправдивих відомостей до органу ведення Державного реєстру виборців або фальсифікацію виборчих документів, підсумків голосування або відомостей Державного реєстру виборців. Найсерйозніша міра покарання за цією статтею передбачає позбавлення волі на строк від семи до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від двох до трьох років. [xi]

З усієї сукупності переданих до суду справ, станом на 01.10.2016 судами України було винесено 63 рішення щодо кримінальних проваджень, розпочатих на чергових місцевих виборах 2015 року. Винними у вчиненні злочинів проти виборчих прав громадян було визнано 69

[i] http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=57526

[ii] Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про вибори народних депутатів України” щодо виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку партії у багатомандатному окрузі”// http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1006-19/paran2#n2

[iii] Закон про виключення кандидатів iз виборчих списків загрожує конституційним засадам виборчого процесу і має бути скасований // https://www.oporaua.org/vybory/42020-zakon-pro-vykliuchennia-kandydativ-iz-vyborchykh-spyskiv-zahrozhuie-konstytutsiinym-zasadam-vyborchoho-protsesu-i-maie-buty-skasovanyi, КВУ: дозвіл чистити виборчі списки – спроба узурпації влади //www.dw.com/uk/кву-дозвіл-чистити-виборчі-списки-спроба-узурпації-влади/a-19053713

[iv] Венеціанська комісія оприлюднила рішення по закону про “партійну диктатуру” // www.eurointegration.com.ua/news/2016/06/14/7050744/, ПАРЄ критикує закон про “партійну диктатуру” // www.dw.com/uk/парє-критикує-закон-про-партійну-диктатуру/a-19115334

[v] CDL-AD(2016)018-e Ukraine – Opinion on the Amendments to the Law on elections regarding the exclusion of candidates from party lists adopted by the Council of Democratic Elections at its 55th meeting (Venice, 9 June 2016) and by the Venice Commission at its 107th Plenary session (Venice, 10-11 June 2016) // http://www.venice.coe.int/webforms/documents/?pdf=CDL-AD(2016)018-e

[vi] http://www.cvk.gov.ua/news/

[vii] http://ccu.gov.ua:8080//doccatalog/document?id=305564

[viii] https://www.oporaua.org/vybory/promizhni-vybory-do-verkhovnoi-rady-2016-roku

[ix] https://www.oporaua.org/vybory/pershi-vybory-v-obiednanykh-hromadakh-2016

[x] ДАЙДЖЕСТ № 3 ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВИБОРЧІ ЗЛОЧИНИ НА ЧЕРГОВИХ МІСЦЕВИХ ВИБОРАХ – 2015: РІШЕННЯ СУДІВ УКРАЇНИ // https://www.oporaua.org/vybory/zvity/43318-vidpovidalnist-za-vyborchi-zlochyny-na-cherhovykh-mistsevykh-vyborakh-2015-rishennia-sudiv-ukrainy, https://www.oporaua.org/vybory/zvity/43229-poperedni-rezultaty-monitorynhu-rozsliduvannia-vyborchykh-zlochyniv-zdiisnenykh-na-cherhovykh-mistsevykh-vyborakh-v-ukraini-2015-roku-veresen-2016-roku

[xi] Кримінальний кодекс України // http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування