Публікація

“Місцева правозахисна паспортизація”: інструмент паспортизації, перевірка на практиці

Це продовження опису досвіду роботи УГСПЛ над проектом оцінювання прав людини на рівні місцевих громад.

Для повного розуміння див. попередні дописи тут

Очікуваний оцінний інструмент мав одночасно врахувати систему прав людини та повноваження місцевої влади. Маючи такого партнера як інституцію національного Омбудсмана, питання було вирішено досить просто: за час діяльності Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини виробив свої підходи до системного оцінювання прав людини, їх фокусуванні на національному та місцевому рівнях, способів дослідження та оприлюднення результатів моніторингу. Тому нашим завданням було адаптувати підходи Офісу омбудсмана до можливостей команди проекту.

 За результатами пристосування системи моніторингу Офісу омбудсмана до повноважень місцевого самоврядування система прав людини була об’єднана у такі напрями моніторингу, що охоплюють відповідні групи прав людини:

І. Попередження катувань і жорстокого поводження, дотримання процесуальних прав.
ІІ. Дотримання соціально-економічних прав.
ІІІ. Дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності.
IV. Доступ до публічної інформації.
V. Захист персональних даних.
VI. Захист прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО).
VII. Захист прав мобілізованих, військових і членів їх сімей, родин загиблих.

Кожний пункт перевірки за групами прав людини отримав детально сформульовані теги за групами прав згідно універсальної класифікації прав, що дозволило об’єктивно сформулювати співвіднесення повноважень місцевого самоврядування із універсальною класифікацією прав людини.

 

Моніторинговий інструмент дістав назву Індикатори місцевої правозахисної паспортизації і став одним із ключових здобутків проекту. Система індикаторів побудована за вже згаданими сімома сферами прав людини. Кожна з цих сфер містила:

  • напрями моніторингу та оцінки;
  • об‘єкти моніторингу (конкретні органи, установи та організації, у яких відпрацьовується моніторинг);
  • джерела моніторингу (документи та дані, що свідчать про роботу органів влади);
  • показники успіху або неуспіху роботи із впливу на проблемну ситуацію.

Способами збору інформації були визначені,

по-перше, вивчення документів і наявних звітних показників як з боку органів влади, так і з боку громадськості,

по-друге, комунікація з представниками місцевої влади та громадськими активістами,

по-третє, попередній пошук резонансних фактів, які потребують оцінки і реагування (моніторинг ЗМІ, кейси місцевих громадських організацій, попередній збір даних);

по-четверте, залучення компетентних експертів для моніторингових місій (з боку Офісу омбудсмана залучаються представники тих підрозділів, які спеціалізуються на тій чи іншій сфері, з боку громадськості – представники активних громадських правозахисних об‘єднань, які мають певну підготовку, власні напрацювання і досвід у оцінці роботи органів влади).

 

Як відбувалися моніторингові місії?

В межах проекту правозахисної паспортизації в період з кінця 2015 до кінця 2016 років було проведено моніторинг восьми населених пунктів: друге за значенням місто-мільйонник (м.Харків), великий східноукраїнський промисловий центр (м.Запоріжжя), типовий західноукраїнський обласний центр з переважно непромисловою зайнятістю мешканців (м.Чернівці), три невеликих міста обласного значення від 40 до 90 тис. жителів з Півдня, Заходу та Центру України (м.Вознесенськ Миколаївської обл., м.Ковель Волинської обл., м.Умань Черкаської обл.). До кожного населеного пункту виїздила велика група моніторів у складі представників Офісу омбудсмана та громадських моніторів, які протягом тижня вивчали документи, спілкувалися та спостерігали за органами влади та опитували отримувачів їхніх послуг. Це дозволило побачити не лише стан справ з правами людини у кожному місті, але і побачити, як працювати з місцевою владою: що і як запитувати, як виявляти “локшину на вухах”, а як відмічати реальний позитивний досвід.

Так само в проекті місцевої правозахисної паспортизації було здійснено групу моніторингів, які проводилися самостійно громадськими об’єднаннями, для перевірки можливості їх працювати самостійно. Така діяльність показала, на що здатні громадські монітори без підтримки повноважень Омбудсмана, що “відкривають двері” у традиційно закриті сфери.

Повнотекстові звіти за результатами кожної місії доступні до завантаження на сайті УГСПЛ.

Далі буде

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування