Інтернет-сайти місцевої влади як територія доступності: шукаємо відповідь в межах Місцевого індексу прав людини
01.08.2018
Олена Романова,
юристка громадської приймальні УГСПЛ у м.Рівне,
учасниця моніторингової групи «Місцевий індекс прав людини» у Рівненській області
Сьогодні важливі відомості про діяльність органів місцевого самоврядування можна знайти на офіційних сайтах. Зручність такого способу оприлюднення інформації очевидна: оперативність, мультимедійні матеріали, необмеженість у кількості даних, легкість розміщення та редагування і головне – доступ для громади в будь-який час.
Та чи забезпечує місцева влада доступність інформації про свою діяльність, за допомогою Інтернету, – для людей з інвалідністю? Чи може людина з порушеннями зору та/або слуху дізнатися актуальні новини з офіційного сайту органу місцевого самоврядування?
Шукаємо відповідь разом, в рамках інструменту моніторингу #Місцевий_індекс_прав_людини, на прикладі Рівненської міської ради, Острозької міської ради та Пісківської ОТГ.
Вимоги законодавства
Так, стаття 21 Конвенції ООН «Про права осіб з інвалідністю» передбачає зобов’язання держави забезпечити осіб з інвалідністю інформацією, призначеною для широкої публіки, у доступних форматах і з використанням технологій, що враховують різні форми інвалідності, своєчасно й без додаткової плати.
Постанова Кабміну «Про порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади» №3 від 04.02.2002 р. передбачає, що інформація на офіційному веб-сайті органів виконавчої влади повинна бути доступною для користувачів з вадами зору та слуху.
Також цією постановою встановлено технічні вимоги на створення офіційних веб-сайтів для доступу до них користувачів з вадами зору та слуху, які взяті за критерії при зарахуванні відповідного індикатора під час нашого моніторингу:
- Аудіо- та відеоматеріали повинні супроводжуватися текстом, еквівалентним інформації, що містить аудіо- та відеозапис. Інформація, розміщена в рухомій стрічці, графічні та мультимедійні матеріали повинні дублюватися за допомогою звичайного тексту.
- Розмір шрифту тексту, за винятком титрів, повинен змінюватися в межах до 200 відсотків без використання допоміжних технологій та втрати інформаційного наповнення або функціональності офіційного веб-сайту.
- Візуальне представлення тексту повинно мати коефіцієнт контрастності не менше 5:1.
- На офіційному веб-сайті повинна бути реалізована зручна навігація за допомогою клавіатури комп’ютера.
- За наявності значної кількості елементів, доступ до яких може бути ускладнений для користувачів з вадами зору та слуху, рекомендується створити альтернативну версію офіційного веб-сайту з більш простою структурою, яка дублюватиме інформацію на основному офіційному веб-сайті та відповідатиме встановленим вимогам.
Існує також Порядок функціонування веб-сайтів органів виконавчої влади, затверджений спільним Наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України та Державного комітету зв’язку та інформатизації України №1022/7310, п.7.3 якого передбачає:
обов’язкову наявність елементів управління, які надають можливість користувачу змінити розмір шрифту, кольоровий контраст, розміщаються на початку кожної веб-сторінки альтернативної версії офіційного веб-сайту органу виконавчої влади, а за її відсутності – на початку кожної веб-сторінки основної версії.
Ці позиції, лише в більш лаконічному і зручному вигляді закріплені у одному з індикаторів напряму “Право на інформацію” Місцевого індексу прав людини.
Огляд сайтів органів місцевого самоврядування
Сайт Рівненської міської ради: http://www.city-adm.rv.ua/RivnePortal/ukr/index.aspx
![](https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/08/1-e1533130980808.png)
Як можна побачити на скріні головної сторінки сайту Рівненської міської ради, елементи управління, які надають можливість змінювати шрифт та контрастність – відсутні, як і альтернативна версія сайту. Окрім цього, новина з відеоблогом міського голови одразу веде на Youtube канал міської ради – без транскрипції, у самому відео відсутні субтитри.
![](https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/08/2-e1533131044223.png)
З позитивних моментів – при ручній зміні масштабу до 200% функціональність не втрачається та можлива навігація з допомогою клавіатури.
Сайт Острозької міської ради: https://www.ostroh.rv.ua/
![](https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/08/3-e1533131106334.png)
За аналогією із сайтом Рівненської міської ради бачимо відсутність як елементів управління сайтом, які надають можливість змінювати шрифт та контрастність, так і альтернативної версія сайту. Розміщена відеоновина про привітання жителів міста-побратима. Відео підписане, проте зміст привітання у текстовій формі не представлено.
![](https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/08/4-e1533131533731.png)
При зміні масштабу до 200% функціональність не втрачається та можлива навігація з допомогою клавіатури.
Сайт Пісківської ОТГ: http://piskiv-gromada.gov.ua/
Одразу бачимо головну відмінність цього сайту порівняно з попередніми – наявність елементів управління сайтом, які дають можливість змінювати шрифт та контрастність. Окрім того при обранні одного з цих елементів – структура сайту спрощується.
![](https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/08/5-e1533131603613.png)
![](https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/08/6-e1533131630730.png)
Відтак, сайт маленької ОТГ має стати взірцем з точки зору функціональності для сайтів обласного та районного центрів. При зміні масштабу до 200% функціональність не втрачається та можлива навігація з допомогою клавіатури.
А як у Польщі?
Для порівняння, погляньмо, як виглядають сайти польських міст-побратимів Рівного та Острога – Любліна і Сандомира.
Офіційний сайт міста Люблін (https://lublin.eu/) містить елементи управління, які надають можливість змінювати шрифт та контрастність.
![](https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/08/7-e1533131733757.png)
Більше того, сайт міста Люблін містить інструкцію жестовою мовою щодо можливості отримання послуг перекладача жестової мови щодо доступу до інформації на сайті та можливості сконтактувати з місцевою владою. Подібний підхід потрібно взяти на озброєння і сайтам українських міст.
![](https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/08/8-e1533131780852.png)
Офіційний сайт Сандомира (http://www.sandomierz.pl/), аналогічно до сайту Любліна містить елементи управління, які надають можливість змінювати шрифт та контрастність.
![](https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/08/9-e1533131838172.png)
Окрім цього, обидва сайти містять окремий значок «bip», що розшифровується як бюлетень публічної інформації, при натисканні якого відбувається переадресація на суб-сайт з детальними відомостями про діяльність міської ради, що дозволяє розвантажити основний сайт.
Повертаючись до результатів моніторингу, бачимо недотримання Рівненською та Острозькою міськими радами стандартів для доступу до їхніх офіційних сайтів користувачів з вадами зору та слуху.
Що ж далі?
Відповідно до п.18 вже згаданої Постанови КМУ №3 від 04.02.2002 р., моніторити дотримання вимог щодо інформаційного наповнення офіційних веб-сайтів органів виконавчої влади відповідно до вимог Порядку повинен Державний комітет телебачення та радіомовлення України (далі – Держкомтелерадіо).
Як це не парадоксально, але сайт http://comin.kmu.gov.ua/ органу уповноваженого здійснювати такий моніторинг сам не відповідає заявленим вимогам. Як бачимо на скріні однієї зі сторінок сайту – відсутні елементи управління, які надають можливість змінювати шрифт та контрастність.
![](https://helsinki.org.ua/wp-content/uploads/2018/08/10-e1533132228469.png)
На сайті розміщено аналітичну довідку за результатами проведеного Держкомтелерадіо моніторингу інформаційного наповнення офіційних веб-сайтів органів виконавчої влади у першому півріччі 2018 року. При цьому відповідно до п.1.3 довідки об’єктами моніторингу визначено: офіційні веб-сайти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, обласних та Київської міської державних адміністрацій.
Відтак, не знаходимо серед них органів місцевого самоврядування. Окрім цього висновки комітету мають рекомендаційний характер.
З цього випливає дві суттєві проблеми:
- Держкомтелерадіо не здійснює моніторинг сайтів органів місцевого самоврядування, почасти це може бути спричинене відсутністю прямої вказівки на ОМС в Постанові №3 від 04.02.2002 р. КМУ «Про порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої влади».
- Відсутність чітко передбаченої відповідальності за недотримання законодавчих вимог щодо функціонування сайтів органів влади, в тому числі ОМС.
Вочевидь ситуація потребує вирішення на законодавчому рівні, зокрема, шляхом:
- внесення прямої вказівки на розповсюдження вимог до сайтів органів виконавчої влади і на сайти органів місцевого самоврядування;
- з визначенням контролюючого суб’єкта та наділенням його повноваженням притягнення до відповідальності за недотримання забезпечення доступності інформації для сприйняття особами з порушеннями зору та слуху.
Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.