16 жовтня 2018 року експерти УГСПЛ та ХПГ відвідали з моніторинговим візитом Дар’ївську виправну колонію № 10 (ДВК-10) для чоловіків у с. Дар’ївка Білозерського району Херсонської області.

Загалом в колонії утримується 551 засуджена особа.

На території ДВК-10 розташована спеціалізована лікувальна установа, яка після реорганізації пенітенціарної медицини є частиною філії Державної установи «ЦОЗ ДКВС України» в Херсонській  області.

В лікувальній частині ДВК-10 здійснюється лікування як чоловіків, так і жінок.

В загальній амбулаторії лікарні перебуває 22 засуджених, що мають ВІЛ+ статус. Шість засуджених із цих осіб з власного бажання не приймають АРТ.

В інфекційному відділенні лікарні знаходиться 24 засуджених із ВІЛ (з них 11 жінок), усі приймають антиретровірусну терапію (АРТ).

Колонія забезпечена АРТ у повному обсязі. Більшість препаратів надходить від Глобального Фонду, проте деякі надаються з державного бюджету.

Інфекціоніст у лікарні ДВК-10 працює на 0,5 ставки. Схема АРТ призначається безпосередньо лікарем ДВК-10.

На усіх ємностях, де зберігаються препарати АРТ, призначенні для конкретного засудженого, зверху написані прізвища пацієнтів, що їх приймають, та плановий час приймання ліків. Це створює ризик розголошення конфіденційних даних про наявність у особи ВІЛ.

За словами адміністрації, усі засуджені можуть добровільно проходити тестування на ВІЛ раз на 3 місяці. Проблеми із наявністю чи кількістю реагентів в колонії відсутні. Тести на вірусне навантаження та рівень клітин СД 4 проводяться у місцевому СНІД-центрі.

ДВК-10 тісно співпрацює із асоціацією «21 століття», соціальні працівники якої 2 рази на тиждень ведуть роз’яснювальну роботу із засудженими, спрямовану серед іншого на вироблення прихильності до АРТ.

Адміністрація колонії повідомила про проблеми із підготовкою до звільнення і подальшим влаштуванням засуджених, які втратили соціальні зв’язки. В Україні відсутня стала система соціальної реабілітації таких осіб на свободі після звільнення з місць позбавлення волі.

Монітори виявили проблему із відсутністю можливості робити біопсію та гістологічне дослідження засудженим, які мають підозру на онкологічні захворювання. В самій ДВК-10 відповідне медичне обладнання відсутнє. Певний час тому це питання було вирішене шляхом укладення договору про проведення гістологічних досліджень із лікувальним закладом поза межами колонії. Проте строк дії попереднього договору сплив, а продовжувати договір цивільна лікарня відмовилася. В той же час, Перелік захворювань, які є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засуджених від подальшого відбування покарання вимагають, щоб інформація про наявність у засудженого новоутворення мала гістологічне та морфологічне підтвердження. У зв’язку з цим об’єктивно неможливо домогтися звільнення онкохворого від відбування покарання за хворобою без проведення біопсії.

Порядок перевезення важкохворих на лікування в інші заклади належним чином не визначений. ДВК-10 не має транспорту, що був би належним чином пристосований до перевезення важкохворих. Швидка допомога у таких випадках теж відмовляється забезпечувати перевезення. Через це ДВК-10 змушена перевозити тяжко хворих осіб у «автозаках» та залізничних вагонах «Столипін», які не мають належного облаштування.