Звіт про моніторинговий візит до Державної установи «Бердянська виправна колонія (№ 77)»
Звіт про моніторинговий візит до Державної установи «Бердянська виправна колонія (№ 77)», мінімального рівня безпеки (для тримання чоловіків, вперше засуджених до позбавлення волі за нетяжкі злочини), у тому числі дільниця слідчого ізолятора, який здійснила 8 квітня 2021 року група у складі народного депутата України Костянтина Касая, керівника Консультативної ради при Президентові України з питань забезпечення прав та свобод захисників України Вербицької Альони, виконавчого директора УСПЛ Павліченка Олександра, представника офісу уповноваженого ВРУ з прав людини Батуринської Валерії. Візит трьох членів Консультативної ради з питань забезпечення прав і свобод захисників України (К. Касай, А. Вербицька, О. Павліченко) мав на меті, окрім іншого, з’ясувати умови перебування у колонії осіб, які брали участь у захисті України, вивчити матеріали їх особових справ та з’ясувати можливість та необхідність пом’якшення чи зменшення призначеного їм покарання.
Державна установа «Бердянська виправна колонія (№ 77)» є установою мінімального рівня безпеки для тримання чоловіків, вперше засуджених до позбавлення волі за нетяжкі злочини. На день відвідування в колонії відбували покарання 302 особи засуджені особи, одна особа перебувала на дільниці слідчого ізолятора. Виконує обов’язки начальника за відсутності призначеного керівника колонії Чуваков Сергій Вікторович, який супроводжував групу разом із іншими співробітниками адміністрації колонії.
Дільниця карантину, діагностики і розподілу, новоприбулий етап
Була відвідана дільниця карантину, де перебували засуджені, яких 5 квітня 2021 року етапом привезли до колонії. Новий етап прибув у складі 24 засуджених, вони були , відповідно до вимог ПВР, поміщені до карантинного відділення на 14 діб.
Із засудженими була можливість поговорити без присутніх представників адміністрації БВК-77 та добровільних помічників адміністрації.
Новоприбулі повідомили, що після прибуття в Бердянськ у залізничному вагоні («столипіні») цього етапу, під час виходу з вагону і переходу до автозака (відстань переходу не більше метра) усіх, хто проходив цим коридором, били кийками представники нацгвардії. Це було вдень 5 квітня, в проміжок часу 12.00-15.00 (засуджені не могли точно вказати час). З 24 осіб удари кийками 21 особа заявили, що отримали удари кийками. Не отримали удари дві особи, які повертались з лікування, і одна особа, яка за віком була набагато старшою за інших (приблизно 60-65 років). Всі решта отримали по одному або декілька ударів кийками, ця процедура називається «пропискою».
Дві особи вказали на фізичні ушкодження (див. фото з ушкодженням від удару по голові і по ділянці передпліччя). Ці ушкодження були нами зафіксовані і додаються у вигляді фото до цього звернення разом із довідкою про фіксацію цих ушкоджень.
Адміністрація установи задокументувала ушкодження, це зафіксовано у відповідному журналі, було повідомлено місцеву прокуратуру, і 7 квітня прокурор для вивчення цього питання був у БВК-77.
Під час спілкуванням з новоприбулими також було отримано інформацію про наступне:
Впродовж дня засудженим не дозволяється сідати, вони перебувають весь час на ногах. Висловили вдячність за візит, оскільки це була можливість деякий час посидіти і дати відпочити ногам.
Окремо було сказано про «фіззарядку». Це примушування фактично у формі фізичного знущання. Засуджені підтвердили, що примушують присідати по 1000 або навіть 5000 разів. На запитання, кого примушували присідати 1 000 разів, декілька осіб підняли руки.
Слід зазначити роль добровільних помічників адміністрації. Це такі ж самі засуджені, але вони їм фактично делеговані функції адміністрації і вони повністю розпоряджаються іншими засудженими. Ці помічники вдягнуті в іншого кольору форму (чорного кольору), при цьому ця форма не є усталеного зразка, дехто з цих помічників був вдягнутий у фірмовий цивільний одяг. Саме ці помічники забезпечують і дисципліну, і контроль над засудженими, встановлюючи свої засоби і систему впливу на них, яка є фізичним і психологічним тиском, залякуванням. Про те, як виглядають результати «муштри», буде описано далі.
Відправляти листи зі скаргами з колонії неможливо, вони не доходять до адресата. (Про це сказали ті з засуджених, хто вже відбував покарання у цій колонії і повернувся після виїзду до мед установ чи у зв’язку із розглядом справи у суді). Було дано рекомендацію надсилати інформацію на адресу Уповноваженого ВОУ з прав людини, це листування не підлягає контролю з боку адміністрації установи.
Засуджені також стверджували, що не знають про можливість контакту з місцевим центром Безоплатної правової допомоги і отримання консультації від адвоката такого центру. Їм було надано інформацію про контакти такого центру (інформація знаходиться на дошці, доступна для вивчення засудженими). Варто організовувати регулярні візити адвокатів системи БПД (періодично один-два рази на місяць) з метою надання консультацій засудженим.
Вільне ліжко.
Стоматологічний кабінет.
Дисципліна в колонії і добровільні помічники адміністрації
В колонії мінімального рівня безпеки засуджені піддаються жорстокій муштрі, навіть за час нетривалого перебування в колонії стало очевидно, що засуджені знаходяться під жорстким контролем і все виконують по команді. Питання, якою ціною це досягнуто.
На фото і відео видно, що засуджені ходять строєм, причому маршируючи в ногу (зрозуміло, не з своєї волі, а під примусом). Муштрою й контролем за пересуванням засуджених займаються добровільні помічники адміністрації, яким делеговані фактично повноваження адміністрації закладу. Ці помічники мають іншу форму (питання, на якій підставі вони відрізняються одягом від інших засуджених, хто встановив такі правила?).
Категорична вимога – прибрати взагалі цих помічників і знищити «дідівщину» в колонії, яку підтримує адміністрація.
ДІЗО-ПКТ
На ділянці ДІЗО-ПКТ на день відвідин не було, за словами керівника колонії, жодного засудженого. Останнє поміщення до ділянки ДІЗО, за словами адміністрації, було приблизно в 2019 році. Тобто, за останні як мінімум півтора роки, не було жодного випадку перебування засуджених на ділянці ДІЗО чи ПКТ. Як це відзначив у своїй доповіді Комітет у запобіганні катуванням, у пункту 25 доповіді «колонія № 77 надзвичайно рідко користувалася офіційними дисциплінарними заходами, зокрема у тому, що стосується дисциплінарного ізолятора. Цей факт, на додаток до попередніх зауважень, вказував на існування неофіційної дисциплінарної системи, якою користувалися працівники та «днювальні».
ЗОНА ПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА
В колонії засуджені на декількох ділянках промзони до роботи. Зокрема, це швейне виробництво, на якому здійснюється виготовлення сіток з синтетичних матеріалів.
У колонії є ділянка столярного виробництва, де виготовляють котушки для кабелів.
Окремі питання, які вимагають вирішення:
Паспорти
17 осіб в колонії (з тих, хто нещодавно прибув), не мають паспортів. Місцевий збір за домовленістю з місцевою владою не сплачують (довідку орган ОМС видає безкоштовно, готуючи копію свідоцтва про народження), однак за видачу бланку до ДМС треба заплатити 360 грн за один паспорт, а такі кошти не у всіх засуджених є. Без документів вони не можуть працювати на виробництві і заробляти кошти. Ця проблема властива всім колоніям і потребує врегулювання.
Виконання статті 157 Кримінально виконавчого кодексу
Стаття 157. Надання допомоги особам, звільненим з місць відбування покарання
- Особи, які звільнені від відбування покарання, забезпечуються безплатним проїздом до місця проживання або роботи в межах України.
Немає відповіді на питання, як фактично (за рахунок яких виплат) забезпечити безплатний проїзд після звільнення до місця проживання. Колонія не може за власний рахунок купувати проїзні документи.
Це питання потребує врегулювання.
Особи без освіти.
В колонії на день візиту було три особи, які були неписемні і не мали освіти. Всі троє є ромської національності, і проблемним питанням є те, як покращити рівень їхньої освіти, використовуючи час їхнього перебування в колонії.
Особи, які підпадають під статус захисників України, і відбувають покарання в колонії
Учасники цього моніторингового візиту є членами Консультативної ради з питань забезпечення прав і свобод захисників України, тому окремим питанням, яке вивчалось під час візиту, було перебування осіб, що засуджені до позбавлення волі, в цій колонії.
Було встановлено, що в колонії перебувала одна така особа, засуджений Н. Члени Консультативної ради розглянули матеріали його особової справи, з врахуванням тяжкості вироку, пропорційності призначеного покарання відносно тяжкості та небезпечності вчиненого злочину, можливість і необхідність застосування амністії чт помилування щодо цього засудженого.
NB.Частина звіту є конфіденційною і не публікується через вміщені персональні дані та іншу інформацію, яка може завдати шкоди особам, які перебувають у вразливому становищі.
Костянтин Касай, депутат Верховної Ради України, член Консультативної ради при Президентові України з питань забезпечення прав та свобод захисників України
Альона Вербицька, керівник Консультативної ради при Президентові України з питань забезпечення прав та свобод захисників України
Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, член Консультативної ради при Президентові України з питань забезпечення прав та свобод захисників України