Виконавчий директор УГСПЛ Олександр Павліченко та юристка стратегічних судових справ УГСПЛ Анна Козьменко взяли участь у нараді представників громадянського суспільства та правоохоронців в Офісі Генпрокурора. Робоча зустріч відбулась в рамках Міжнародної ради експертів. І цього разу учасники обговорили питання захисту прав військовослужбовців.
Так звані небойові втрати – одна з тем, яку обговорили експерти. Нині розповідає юристка Анна Козьменко, точної статистики цієї категорії втрат в українському війську немає. Останні офіційні повідомлення датуються початком 2018 року: тоді фіксувалось по два самогубства серед військовослужбовців щотижня.
У липні – вересні цього року ми провели онлайн опитування, в якому взяли участь 38 респондентів – це родичі-військовослужбовців, загиблих за підозрілих обставин, та чиї справи були кваліфіковані, як самогубство або іншого роду нещасний випадок. Відповіді стосувались періоду з 2014 по 2024 рік та охоплювали майже всі регіони України. Майже всі респонденти не погодилися із висновками службового розслідування та наполягали на необхідності активізації досудового розслідування у кримінальних провадженнях, – розповіла учасникам робочої групи Анна Козьменко.
За її словами результати опитування та ті справи, які ведуть юристи УГСПЛ, свідчать про поширеність таких проблем під час розслідування:
Невизначеність у підслідності: переважна кількість кримінальних проваджень здійснюється слідчими національної поліції, інша частина – Державним бюро розслідування, а в деяких випадках відкрито одразу декілька проваджень.
Необ’єктивність органу досудового розслідування.
Неякісне проведення первинних судово-медичних експертиз, які є одним з найважливіших доказів у таких справах: в абсолютній більшості справ судово-медичні експертизи проводилися два і більше разів, часто з ексгумацію – все через первинні помилки.
Формальний підхід до проведення слідчих дій: поверхневі огляди місця події, допитів свідків, слідчі експерименти
Поводження з потерпілими: поширенівипадки ненадання статусу потерпілого; неналежне інформування про кримінальне провадження; ігнорування дзвінків, ненадання відповідей та невиконання клопотань, запитів потерпілого та адвоката.
Передчасне закриття кримінальних проваджень: частіше за все за відсутністю складу злочину або за відсутності події кримінального правопорушення. Згідно з опитуванням, деякі кримінальні провадження тривали всього по два дні, деякі – по декілька місяців, та закривалися, навіть коли не були отримані висновки по призначеним експертизам. Нерідко справи закриваються без повідомлення потерпілого.
Відсутність відповідальності військового командування – максимум це дисциплінарна відповідальність у виді попередження чи догани, у виключних випадках справи доходили до суду, наприклад, за підробку підписів загиблого військовослужбовця, але і там справи просто лежали, допоки не збіг строк притягнення до відповідальності.
Наші пропозиції такі, що для вирішення низки проблем, необхідно на центральному рівні узгодити підслідність. Розслідування небойових втрат має проводити винятково ДБР. Необхідно також розробити методику розслідування кримінальних проваджень за фактом загибелі військовослужбовців в тилу, з інструкціями для слідчих та прокурорів, – підкреслив Олександр Павліченко.
Учасники зустрічі домовились про пілотний проєкт: зустріч профільних прокурорів, потерпілих та адвокатів, що дозволить напрацювати пропозиції щодо усунення недоліків у вже наявних кримінальних провадженнях.
Ще одна проблема, пов’язана з небойовими втратами у війську – це обмеження доступу до соціальної допомоги рідним. Якщо військовослужбовець вчинив самогубство або кримінальне/адміністративне правопорушення, його родину позбавляють одноразової допомоги та пільг.
Справа в тому, що рішення про виплату ухвалює комісія при військовій частині, у який проходив службу військовослужбовець. Водночас саме військова частина має провести службове розслідування, в якому має встановити причину смерті. На практиці ж батькам відмовляють у виплатах, посилаючись на те, що було вчинене самогубство, або розслідування не встановило причину загибелі, а рідні не надали доказів, які б спростовували самогубство чи вчинення правопорушення, або ж – військові очікують на рішення у кримінальному провадженні і це може розтягнутись на роки, – розповідає юристка стратегічних судових справ УГСПЛ Анна Козьменко.
Учасники робочої групи погодились, що також візьмуться за напрацювання рішень цієї проблеми і залучатимуть до обговорень представників Міноборони, Нацгвардії та законотворців.
Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:
