Другий випуск нової програми Чорноморської телерадіокомпанії, підготовленої спільно з УГСПЛ

Як стверджують правозахисники, по відношенню до в’язнів на непідконтрольних територіях України відбувається грубе порушення прав людини, включно із застосуванням насильства та рабської праці. Катування, жорстоке поводження та утриманням без зв’язку із зовнішнім світом. Як право та держава можуть захистити нині полонених? На які правові гарантії можуть розраховувати їхні родини?

Журналіста Дмитра Потєхіна тримали у полоні 48 діб:

«Багатьох били дуже жорстко. Мене намагались завербувати, щоб я працював на їх пропагандистський канал, я відмовився, тоді мене назад в підвал відправили. Я робив такі речі, як завантаження та розвантаження вибухівки, прибирання території цього концтабору»

Скільки зараз українців перебувають у полоні?

Перемовник з обміну полонених між «ЛНР» і Україною В’ячеслав Гришаєв каже, що сьогодні у полоні перебувають 109 людей – 70% військові та 30% цивільні.

«Нещодавно Україна віддала 15 людей, сподіваючись на те, що та сторона вчинить так само. Терористи визнають лише 47 українських полонених зі 109, знаходження інших українців нам невідомо», – звітує пан Гришаєв.

Хто має нести юридичну відповідальність за порушення прав полонених?

«Ніде не визначено, що РФ є стороною конфлікту. Зараз немає визначення , що таке «гібридна війна». Цей термін необхідно впроваджувати в міжнародне право, тоді розроблятимуться певні гібридні заходи щодо реагування, в тому числі щодо захисту полонених. Діюча Женевська конвенція 1949 року не розповсюджується на подібні конфлікти», – пояснює адвокат Денис Писаний.

Як можна захистити полонених і яка доля чекає на них після повернення додому? На ці та багато інших запитань у нашій студії відповідають: журналіст, звільнений полонений Дмитро Потєхін,  перемовник з обміну полонених між «ЛНР» і Україною В’ячеслав Гришаєв, адвокат Денис Писаний.

Усі подробиці дивиться на Чорноморській ТРК у програмі «Зона конфлікту», створеної за сприяння Української Гельсінської спілки.