«Зміни позитивні, але не вичерпні», – коментує вдосконалення механізму надання компенсацій за житло, зруйноване внаслідок агресії РФ, юрист УГСПЛ Юлія Науменко

Кабінет Міністрів України на засіданні 9 грудня 2021 року ухвалив постанову «Про внесення змін до Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації».

Вона, пояснюють у міністерстві, дозволяє поліпшити механізм виплати компенсацій громадянам. А саме: за житло, яке було зруйноване, а потім повністю або частково відбудованим, і не тільки за один об’єкт, а одразу кілька. У разі незгоди із рішенням комісії з обстеження, надається право на проведення повторного обстеження з обов’язковим залученням відповідних фахівців, зокрема представників Командувача об’єднаних сил, представників громадських об’єднань та неприбуткових організацій. Окрім того, постановою зобов’язуються органи державної влади проводити інформування населення стосовно порядку надання грошової компенсації в усі можливі способи. Покрокова інструкція щодо порядку та умов отримання грошової компенсації буде оприлюднена незабаром.

У міністерстві говорять, з початку 2021 року комісіями з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської федерації в Донецькій та Луганській областях прийнято рішення про надання компенсації 458 постраждалим, які є власниками 384 об’єктів житлового фонду, на загальну суму 106 мільйонів 426 тисяч 380 гривень.

Справами щодо відшкодування втраченого майна у зоні проведення Операції об’єднаних сил займається юристка УГСПЛ Юлія Науменко. Вона розповідає, правозахисні організації, зокрема й УГСПЛ, кілька років говорили про необхідність внесення змін у постанову. Нинішні зрушення вона називає позитивними, але не вичерпними.

«Раніше люди, у яких було зруйноване житло, але вони відновили його вже за власний рахунок, не мали права на цю компенсацію. Тепер мають. Також позитив у тому, що наразі особам не доведеться спочатку відмовлятися від своєї зруйнованої власності, а потім чекати рішення комісії про відшкодування – вона може й відмовити у виплаті через відсутність деяких документів або з інших причин. Тоді людина, яка залишилась без власності, опиняється у ситуації невизначеності – компенсацію можуть і не виплатити», – говорить Науменко.

Натомість постанова «Про внесення змін до Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації» не вирішують мінімум дві важливі проблеми.

«Перша – залишається обмеження суми компенсації. Її розмір, як і раніше, не залежить, чи був у людини будинок розміром сто квадратних метрів, чи квартира на тридцять. Всі отримують 300 тисяч гривень. Хоча Кодексом цивільного захисту, який є вищим нормативним актом, передбачена сума по квадратному метру без обмеження максимальної планки. І це в принципі логічно. Тому громадяни подають до суду, аби отримати невиплачену частину».

Також не мають права на отримання цієї компенсації мешканці непідконтрольних територій, через неможливість проведення там обстеження.

«Хоча існують цікаві прецеденти, – продовжує Юлія Науменко. – Я бачила рішення, яке вистояло у Верховному Суді. В ньому мова про те, що у магазині на непідконтрольній території, у місті Кіровськ, загорілась проводка, виникла пожежа, в результаті якої було знищено сусідній будинок. Позивач надав суду так звані документи з непідконтрольних територій, на основі яких було вирішено стягнути з власника магазина на окупованій території кошти за знищене майно – близько 400 тисяч гривень. При цьому експертиза була проведена в Україні, але на підставі «днр-івських» документів. Тобто стягувати з фізичної особи можна, а коли державі треба платити – вона не хоче».

За даними Моніторингової Місії ООН, з початку збройного конфлікту на Сході України було пошкоджено або зруйновано близько 50 тисяч будинків по обидві сторони від лінії розмежування, з них приблизно 20 тисяч на підконтрольних територіях Донецької і Луганської областей.