Злочини Росії в Україні: чому комісія ООН не підтвердила геноцидний характер?

16 березня 2023 року на сайті ООН опублікували доповідь Незалежної міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні. В ній зазначається, що російська влада скоїла численні порушення міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права у багатьох регіонах України. Про важливість опублікованої ООН доповіді в етері радіо NV розповів виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко.

– Доповідь є сильним, професійним юридичним документом, – коментує Олександр Павліченко. – Дуже важливо, що у вступній частині чітко сформульовано те, що вторгнення російських збройних сил кваліфікується як акт агресії проти України. Тобто це підтвердження того, що Росія є державою агресором з усіма наступними наслідками. Також в доповіді детально розглянуті всі основні види злочинів, які були зафіксовані в контексті порушення норм міжнародного-гуманітарного права, міжнародного права в галузі прав людини і міжнародного кримінального права. Важливо, що доповідь підготовлена з неупередженої позиції і автори документу прагнули відобразити всі факти злочинів. Можна також зазначити, що тут згадуються факти порушення українською стороною, зокрема йдеться про застосування протипіхотних мін. Але це питання також вимагає доведення через відповідні належні процедури розслідування. 

Щоб підготувати доповідь комісія відвідала 56 населених пунктів та опитала 348 жінок і 247 чоловіків. Слідчі комісії оглянули місця руйнувань, захоронень, місця ув’язнення і катувань, а також залишки зброї, та ознайомилися з великою кількістю документів, – повідомляють у пресрелізі до звіту ООН. 

–  В доповіді згадується, що комісія мала повний доступ і належну співпрацю та комунікацію з усіма органами на підконтрольних українському уряду територіях, – розповідає Олександр Павліченко. – І не мала фактично жодної комунікації з російськими органами, та дозволу на відвідування територій окупованих РФ і території самої РФ, крім одного винятку – відповідь якоїсь державної структури на запит. Тобто це є показником, що РФ займає особливу позицію, відмовляючись від співпраці і відповідно оці висновки і кваліфікації не є остаточними і затвердженими, бо має бути багатосторонність доведення ситуації. І зараз це було неможливо зробити через відмови РФ у доступі. 

Хоча комісія виявила умисні вбивства цивільних, незаконне позбавлення волі на територіях, підконтрольних російським збройним силам, випадки зґвалтувань, сексуального та гендерно зумовленого насильства з боку окупантів, однак вона не виявила в Україні ознак вчинення геноциду. 

– Чому вони не визначили і не кваліфікували злочини РФ такі, які носять геноцидний характер? Як на мене комісія була дуже обережною, бо характер доведення злочину геноциду вимагає найвищого рівня доведення грубого порушення норми міжнародного гуманітарного права. І замахуватись на такий високий рівень, не маючи належних документів і доказів, і фактів, було б переоцінкою сил самої комісії. Комісія виходила з фактів, які вони оцінювали за наявними у них стандартами. Вони не змогли зібрати належним чином доведену фактологічну базу, щоб стверджувати, що ці злочини справді можна вважати фактом геноциду. Але це не знімає питання про те, що тут не може бути геноцидного характеру. Якраз Міжнародний кримінальний суд може взяти до розгляду низку справ з ознаками геноцидного переслідування. 

Крім того, у доповіді сформульовані рекомендації як для української, так і російської сторони. А також є висновки і для інших держав і міжнародних організацій. 

– Не забуто, що має відбутись притягнення до відповідальності через розслідування відповідних злочинів, вказано, щоб «притягнути всіх винних до відповідальності в судовому порядку відповідно до міжнародних стандартів у сфері прав людини», (підпункт g пункту 112 тексту доповіді) – коментує виконавчий директор УГСПЛ. – Враховуючи що цей документ з’являється 16 березня, а з 1 квітня Росія має перебрати на себе головування в Радбезі ООН, то, як на мене, поява Доповіді повинна вплинути на процес можливості не надавати Росії право головувати в Радбезі.

Нагадаємо, Комісію створили минулого року. Головою комісії став колишній суддя Європейського суду з прав людини та колишній президент Міжнародного кримінального трибуналу по Руанді Ерік Мьозе.