Публікація

Житлові програми та державні ініціативи щодо забезпечення житлом ВПО. Юридичний коментар від УГСПЛ

Стратегією інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження  довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення  на період до 2020 року, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 р. №909-р, було передбачено спрощення процедури реалізації та захисту майнових прав  внутрішньо переміщених осіб.

Для досягнення спрощення процедури реалізації необхідно було:

  • внести відповідні зміни до національного законодавства з метою надання пріоритетного права внутрішньо переміщеним особам отримувати соціальне та тимчасове житло;
  • застосувати кредитно-фінансовий механізм для забезпечення внутрішньо переміщених осіб постійним та доступним житлом;
  • впровадити механізм зменшення податкових ставок та/або звільнення від оподаткування для операцій з надання в оренду фізичними особами житла для внутрішньо переміщених осіб;
  • створити належні умови для надання безоплатної правової допомоги внутрішньо переміщеним особам та членам приймаючих територіальних громад в процесі укладання договорів оренди житла, а також інформування населення про переваги укладання таких договорів.

Однак, проаналізувавши механізми забезпечення  житлом ВПО, можна дійти висновку, що лише невелика кількість ВПО були забезпечені житлом, решта перебуває в очікуванні.  Житлові умови у місцях компактного проживання так і залишилися здебільшого незадовільними, а термін експлуатації приміщень в транзитних містечках в деяких містах закінчився, жилі блоки потребують капітального ремонту. Більшість з них не пристосовані до специфічних потреб внутрішньо переміщених осіб (зокрема дітей та людей з інвалідністю). Недостатній рівень доступу до якісного житла має безпосередній вплив на тенденції до переміщення та випадки повернення на тимчасово окуповані території або в зону ведення бойових дій.

Наталія Кожина, координатор громадської приймальні УГСПЛ при ГО “Правозахисна Група “СІЧ”

Можливість отримати й самостійно сплати кредит на придбання власного житла за програмою «Доступне житло» є у досить малої частини ВПО. Рішення в цій ситуації стала б виплата від держави компенсації ВПО за зруйноване чи залишене на непідконтрольній українській владі території, яку можна було б спрямувати на сплату решти вартості нового житла. До того ж це, в свою чергу, позитивно позначилося б і на пожвавлені будівельної та інших галузей виробництва, торгівлі, принесло б додаткові надходження до державного та місцевих бюджетів.

Особливо обурливою здається ситуація з призначенням та виплатою грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в АТО/ООС. Запропонований державою механізм був сприйнятий як реальна можливість для постраждалих від війни та воювавших осіб вирішити житлову проблему та свідчив про визнання їх заслуг перед країною. Між тим, впродовж першого року дії Постанови, лише одиниці отримали таку компенсацію. Станом на 21.10.2019 року в м. Дніпрі в черзі перебуває 80 таких осіб, а загальна сума виплати компенсації становить 90 млн. грн. До кінця року відповідну виплату з держбюджету отримають лише 3 сім’ї.

Не працюючим виявився й механізм забезпечення ВПО соціальним житлом. За роки незалежності в країні соціальне житло майже не будувалося, а фонди формувалися здебільшого за рахунок гуртожитків та відумерлої спадщини. Враховуючи той факт, що першочерговим правом на таке житло також користуються багатодітні родини, діти-сироти, люди з інвалідністю, учасники бойових дій, для ВПО розраховувати на більш-менш швидке забезпечення соціальним житлом за рахунок збільшення асигнувань з місцевих бюджетів на будівництво не доводиться.

Не так просто і з отриманням коштів на будівництво в сільській місцевості. Бажаючі скористатися такою можливістю повинні самостійно знайти вільний (безхазяйний!) будинок або ділянку під будівництво, заручитися підтримкою сільської ради, мати фінансову спроможність сплачувати в подальшому кредитні зобов’язання і працювати в сільській місцевості. Але, не маючи відповідного фаху, складно найти високо оплачувану роботу на селі, та й не всі мають хист отримати нову, затребувану в сільській місцевості спеціальність, а це запорука спроможності повернути кредит та влаштувати власний побут.

Тож, як не прикро це констатувати, але питання забезпечення ВПО за рахунок державних програм та ініціатив й досі залишається не вирішеним.

Повний юридичний аналіз УГСПЛ знаходиться за посиланням.

Підготувала Наталія Кожина, координатор громадської приймальні УГСПЛ при ГО “Правозахисна Група “СІЧ”

Фото: pixabay.com

Публікацію підготовлено в рамках співпраці з Норвезькою радою у справах біженців в Україні (NRC)

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: