Жінку з ВІЛ-статусом звинуватили у використанні службового положення: юристи УГСПЛ захистили її права

4 листопада 2024 року до Громадської приймальні УГСПЛ у Запорізькій області звернулася жінка, яка живе з ВІЛ і лікується від наркотичної залежності за програмою замісної терапії. 

Жінка працює на державній службі та стикнулася з необґрунтованим звинуваченням у корупційних адміністративних правопорушеннях, пов’язаних із конфліктом інтересів. ВІЛ-статус та участь у програмі замісної терапії стали причиною упередженого ставлення та тиску на роботі, що створило умови для виникнення цієї справи.

За період із січня по вересень 2024 року їй висунули 10 протоколів за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення: неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів та вчинення дій за його наявності. 

Як доводили невинуватість жінки — розповів координатор приймальні Сергій Бізденежний. 

У чому її звинуватили?

З обвинувачення вбачалося: жінка, працюючи у контролюючому державному органі, переглядала дані про свою доньку та зятя в електронній системі. Водночас жодних дій із втручання в інформацію чи використання цих даних для службових цілей вона не здійснювала. Переглядала інформацію вона 10 разів, про що і отримала 10 протоколів про вчинення адміністративних правопорушень.

Закон передбачає відповідальність за такі дії лише в умовах реального конфлікту інтересів — ситуації, коли приватні інтереси впливають на об’єктивність рішень. Проте юристи УГСПЛ довели, що конфлікт інтересів у цьому випадку був лише гіпотетичним. Юристи підкреслили, що у жінки не було приватного інтересу, який впливав би на її службові повноваження. Перегляд інформації не спричинив жодних подальших дій чи рішень, і відсутність порушення була чітко зафіксована.

В результаті — суд визнав відсутність складу адміністративного правопорушення в діях жінки та закрив провадження по справі.

Завдяки професійній роботі адвокатів громадської приймальні УГСПЛ у місті Запоріжжя, права жінки були успішно захищені.

Що про конфлікт інтересів каже законодавство?

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням визнається:

• Неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, що тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
• Вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів, що тягне за собою накладення штрафу від двохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 2 примітки до ст. 172-7 КУпАП, реальним конфліктом інтересів є суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Аналогічну позицію закріплено також у ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції».

На підставі системного аналізу вказаних термінів для визначення факту реального конфлікту інтересів необхідно встановити такі елементи:

• наявність приватного інтересу; 
• суперечність між інтересом і службовими або представницькими повноваженнями;
• реальний вплив вказаної суперечності на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або вчинення/невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Без наявності хоча б одного з цих складників, реальний конфлікт інтересів у особи не виникає, а тому встановлення таких обставин в обов’язковому порядку має бути відображено як у протоколі про пов`язане з корупцією адміністративне правопорушення, так і у судовому рішенні.

Відтак, конфлікт інтересів повинен бути реальним, очевидним та передбачуваним. Конфлікт інтересів має місце у тому випадку, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих особі повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес  — будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами.

Важливим є те, що конфлікт інтересів може існувати лише в ситуації, коли у особи наявні службові повноваження, під час реалізації яких вона може вчиняти дії, приймати рішення саме з питання, у якому у неї наявний приватний інтерес. Без однієї з цих складових — службових повноважень або приватного інтересу — конфлікт інтересів не виникає. Тобто:

• Наявність повноважень, які дозволяють приймати рішення з питань, пов’язаних із приватним інтересом, є обов’язковою складовою конфлікту інтересів.
• Якщо особа здійснює дії або приймає рішення поза межами своїх службових повноважень, конфлікту інтересів не буде.

Таким чином, для підтвердження конфлікту інтересів важливо з’ясувати і довести всі елементи, зазначені вище.

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber

Матеріал підготовлено за фінансової підтримки Благодійної організації «Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД» в рамках реалізації проекту «Прискорення прогресу у зменшенні тягаря туберкульозу та ВІЛ-інфекції в Україні», підтриманого Глобальним фондом для боротьби зі СНІДом, туберкульозом та малярією.