Зміна демографічної ситуації в країні – основна причина, яку називає Міністерство освіти для зменшення державного замовлення при вступі до Вузів майже наполовину.

Але вказуючи про зменшення на 42 % кількості випускників середніх шкіл Міністерство не враховує, що зменшення державного замовлення на такий же відсоток в першу чергу торкнеться незахищених верств населення. Мова йде про тих молодих людей, які найбільше потребують підтримки держави при отриманні освіти.  

І як тут не згадати прес-конференцію у грудні 2010, на якій директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти Я. Болюбаш заявляв про неприйнятність зменшення державного замовлення на саме на 42 %. Він також відзначив, що 20-25 %  зменшення є тою максимальною межею, що дозволить провести реформування з огляду на демографічну ситуацію.

Крім того йшлося про те, що Міністерством вже прийнято рішення про саме таке зменшення державного замовлення ( http://www.osvita.org.ua/news/54884.html ).

Проте, «як приклад послідовності», бачимо рішення Міністерства про скорочення державного замовлення на 42 %. Фактично цей державний орган зробив все, щоб максимально ускладнити доступ до освіти найменш захищених верств населення.

Також, «кроком назустріч» студентам, які навчаються на державному замовленні, є рішення Міністерства освіти встановити певні квоти, відповідно до яких після закінчення бакалаврської програми лише 90% випускників можуть продовжити навчання, 10% апріорі вважається, що вони не здатні здобути повну вищу освіту.

В рішенні Міністерства також йдеться про те, що 60 % студентів повинні йти на навчання на фахівців, а 30% – на магістрів. І тут  потрібно зазначити, що відповідно до Болонської декларації, яку свого часу підписав міністр освіти України, у нас не повинні готуватися фахівці, і мав бути здійснений перехід на європейську систему: бакалавр, магістр, доктор. Виходить, що європейська система навчання вже не в пріоритетах Міносвіти.

Як висновок, можна сказати про те, що Міністерство освіти досить дивно бачить свою роль у забезпеченні конституційного право громадян на безоплатне здобуття вищої освіти. Або є якісь інші приховані для нас цілі. Так, почесний президент Національного університету “Києво-Могилянська академія” В’ячеслав Брюховецький відзначив, що це рішення міністерства є спробою комерціалізувати освіту. І напевно мав певні підстави зробити такий висновок. 

Дивлячись на попередні дії нинішнього Міністра освіти  щодо встановлення плати за виготовлення дипломів для студентів, введення  переліку платних послуг, нівелювання значення і ролі незалежного оцінювання, а також теперішнього скорочення державного замовлення не тривіальним постає питання “хто стане наступною жертвою Міністерства?”.