Заява з приводу права на справедливий суд нафтовиків з Жанаозена
Платформа «Громадянська Солідарність» створила міжнародну наглядову місію щодо дотримання міжнародних стандартів справедливого суду в процесі над робітниками нафтової промисловості в Жанаозені, яких звинувачують в організації та участі в масових заворушеннях 16 грудня 2011 (кримінальна справа № 1471803100615).
Процес почався 27 березня 2012 і на момент випуску цієї заяви триває. Представники міжнародної місії присутні на всіх судових засіданнях і мають намір спостерігати за процесом до винесення остаточного вироку.
Треба зазначити, що до винесення вироку недоречно робити остаточні висновки про те, чи відповідає даний процес стандартам справедливого судового розгляду, закріпленим у міжнародних документах з прав людини. Тим не менш, навіть на сьогоднішній день такі факти викликають серйозні питання щодо основних аспектів процесу.
1. Судовий розгляд розпочався без повного і об’єктивного розслідування подій 16 грудня 2011 р. і наступних днів. Уже зараз свідчення жертв, свідків і підсудних демонструють, що обставини подій 16 грудня не повністю встановлені. Додаткове розслідування необхідно, зокрема, щодо наступного:
– Роль влади у провокуванні масових безпорядків. Як можна зрозуміти зі свідчень, голова міської адміністрації Жанаозен (акім міста) свідомо організував святкові заходи в місці, де страйкували нафтовики. З цією метою аким умовив підприємців поставити юрти, надаючи фінансові гарантії безпеки майна. Він також розпорядився встановити сцену і новорічну ялинку і привести групи школярів на площу.
– Роль молодих, тренованих і невстановлених осіб, невідомих страйкуючим, в провокації трагічних подій.
– Встановлені законом положення, що дозволяють правоохоронцям застосовувати насильство, зокрема вогнепальну зброю, внаслідок якого 14 осіб вбито і кілька поранено. В цьому відношенні, незрозуміло, чи виконала поліція свої обов’язки щодо забезпечення правопорядку під час масових зібрань, що входить у зобов’язання держави щодо захисту права на мирні зібрання.
– Оцінка точного числа поранених і характеру завданих поранень. За свідченнями свідків і підсудних відомо, що багато жителів Жанаозен мають кульові поранення в задній частині тіла, що може означати, що в них стріляли, коли вони бігли від місця подій ..
Варто підкреслити, що неясність щодо всіх цих моментів зумовлена тим, що з самого початку судовий розгляд щодо учасників подій було заплановано розділити з розглядом щодо представників влади, які брали участь у подіях (суди над Якимом, поліцейськими, яких звинувачують у перевищенні влади). Неясно також, чому жодному з підсудних, поранених під час подій 16 грудня 2011 року, не надано статус потерпілого і чому їх не викликають як свідків на суд щодо поліцейських. Підсудним відмовлено в реалізації права як свідків допитувати на їх процесах акима міста або поліцейських, звинувачених у перевищенні влади, що перешкоджає встановленню всіх обставин, що мають значення для справи.
2. Більшість підсудних стверджують, що під час допиту проти них застосовані тортури, фізичне і психологічне насильство.
Підсудних катували після їх арешту, як до пред’явлення звинувачень і рішення про запобіжний захід, так і потім, під час слідства.
Міжнародна спостережна місія звертає увагу на те, що відповідно до міжнародних стандартів звинувачення в застосуванні тортур вимагає ретельного розслідування та притягнення до відповідальності винних. Держава зобов’язана забезпечити розслідування будь-яких заяв про застосування катувань проти підсудних під час слідства. Більш того, згідно з міжнародним законодавством будь-які показання чи заяви, отримані під тортурами, є неприпустимими в суді. Слід зазначити, що 17 квітня головуючий суддя зобов’язав держзвинувачення протягом 10 днів розслідувати звинувачення в застосуванні тортур і порушити кримінальну справу. Висловлюючи сумнів, що за такий термін можна розслідувати стільки фактів застосування тортур, ми закликаємо владу Казахстану припинити судовий процес, поки всі заяви не розслідувані і не завершено встановлення усіх фактів і відповідальності, щоб можна було долучити це до матеріалів справи.
3. Зі свідчень підсудних та свідків випливає, що слідство проведено з різноманітними помилками. Наприклад:
– Серед підсудних є люди, яких не було на площі Жанаозен 16 грудня 2011. Їх спіймали без розбору в наступні дні і, за їхніми словами, змусили зізнатися в участі у заворушеннях.
– Більшості підсудних надали адвоката тільки після пред’явлення звинувачень і призначення запобіжного заходу.
– У багатьох випадках арешти і допити підсудних проведені з процесуальними порушеннями і офіцерами, які не мали відповідних повноважень (наприклад, поліцейськими по боротьбі з організованою злочинністю з різних областей). Під час арештів підсудних жорстоко побили, і відібрали у них цінні речі.
4. Багато свідків (близько 40 осіб), викликані в суд звинуваченням, є поліцейськими.
Вони брали участь у придушенні протестів 16 грудня 2011 і в наступні дні. Достовірність їх показань викликає сумнів в наступних моментах:
– Під час допитів деяких поліцейських підсудні почали впізнавати в них тих, хто їх катував. Вони змогли надати численні подробиці про місце та спосіб тортур, про людей, в них беруть участь і інші. Підсудні також заявили, що деякі з міліціонерів-свідків застосовували вогнепальну зброю під час придушення протесту 16 грудня 2011 року.
– Особи 12 міліціонерів, які виступають як свідки, засекречені з метою, як стверджується, забезпечити їх безпеку. Наглядова місія відзначає, що в деяких випадках засекречування особистості свідків з міркувань безпеки обгрунтовано (наприклад, якщо міліціонер проводить операції під прикриттям або коли потрібно забезпечити безпеку свідка обвинувачення). Однак, обгрунтованість цього заходу в даному випадку викликає сумніви.
5. Під час розгляду, держзвинувачення має намір допитати 154 осіб, які зазнали матеріальної шкоди в результаті подій 16 грудня 2011 року (приблизний збиток оцінюють у суму понад 13 мільйонів євро).
Наглядова місія повинна підкреслити, що неприпустимо вимагати від підсудних, щоб вони компенсували будь-який збиток, якщо не буде встановлено безпосередній зв’язок між діями підсудних і заподіяною шкодою. Необхідно довести, що конкретний підсудний наніс збиток конкретному майну. Також потребує уточнення роль і відповідальність органів влади в нанесенні конкретного збитку майну. Зокрема, потрібно визначити роль акима міста, так як він активно заохочував розміщення юрт на площі і обіцяв фінансову компенсацію на випадок збитків. Також потрібні пояснення щодо шкоди власності, завданих після того, як правоохоронні органи взяли місто контроль і ввели комендантську годину.
Зважаючи на вищевказане спостережна місія переконана, що відсутність ретельного розслідування та роз’яснення цих питань вплине на оцінку відповідності судового розгляду міжнародним стандартам справедливого розгляду. Більш того, це позначиться на висновках щодо дотримання Казахстаном своїх зобов’язань щодо забезпечення права на життя, свободи від катувань, права на свободу та особисту безпеку і свободу мирних зібрань.
Щоб уникнути продовження процесу, який може привести до порушення права на справедливий суд і мати драматичні наслідки для підсудних, ми закликаємо владу Казахстану:
1. Провести повне і об’єктивне розслідування, спрямоване на встановлення послідовності подій 16 грудня 2011 і наступних днів в Жанаозене, а також ролі та відповідальності представників влади в подіях.
2. Провести повне і об’єктивне розслідування всіх заяв з боку підсудних про застосування до них катувань і включити результати розслідування до матеріалів справи.
3. Включити результати судових розглядів у справах представників влади (акима і поліцейських) в триваючий розгляд проти нафтовиків:
4. Дати можливість підсудним та їх адвокатам допитувати підсудних під час розгляду у відношенні акима і поліцейських.
Громадянська платформа Солідарність
Українська Гельсінська спілка з прав людини
Норвезький Гельсінський комітет
Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів
Казахстанське Міжнародне бюро з прав людини і дотримання законності
Міжнародне бюро з прав людини і дотримання законності
Міжнародне партнерство з прав людини
Гельсінський фонд з прав людини