Публікація

ЗаЩо: як, попри тиск та залякування, активісти відстояли в суді Протасів Яр

Протасів Яр – історична зелена зона в Києві. Це практично 30 гектарів лісу поряд з центром столиці. Раніше ця територія була знана як невеликий гірськолижний комплекс.

Однак віднедавна це місце поповнило перелік тих зон, до яких дотягнулися руки недобросовісних забудовників. Зелені пагорби Протасового Яру стали точкою зіткнення інтересів будівельного бізнесу та місцевої громади.

Боротися за збереження Протасового Яру киянам доводиться майже два роки. По той бік барикад проти них – дніпровський політик Геннадій Корбан. Компанія ТОВ “Дайтона Груп”, пов’язана з ним, зібралася зводити на території Протасового Яру житловий комплекс із трьох будинків висотою в 40 поверхів.

У цій історії протистояння було все – мирні акції місцевої громади, судова тяганина, погрози, сутички з тітушками. Підвалини до свавілля забудовника міська рада столиці заклала ще за часів Леоніда Черновецького. Спроба будівництва почалася вже за мовчазної згоди чинної столичної влади.

Боротьба за Протасів Яр вийшла за межі локального конфлікту. Активісти зверталися по допомогу в розв’язанні їх питання і до президента Володимира Зеленського. Адже працівник Офісу Президента, а до цього – адвокат Корбана, був причетний до тиску на одного з захисників зеленої зони Романа Ратушного. Президент обіцяв з’ясувати деталі. 

Зрештою, 17 червня судова колегія Шостого апеляційного адміністративного суду Києва остаточно винесла рішення, яким заборонила будівельні роботи у Протасовому Яру, до усунення порушень.

Чи поставлена на цьому крапка в боротьбі за Протасів Яр?

 

Як усе починалось

Основа конфлікту щодо Протасового Яру була заклалена ще 13 років тому. Земельна ділянка, яку захищають активісти місцевої громади від компанії-забудовника “Дайтона Груп”, Генеральним планом Києва визначається як зона зелених насаджень. При цьому з 1966 року всі 30 гектарів Протасового яру отримали статус парку. Вести на ній будівництво не можна.

Фото з відкритих джерел

 

Утім, у 2007 році Київрада на чолі з Леонідом Черновецьким внесла до Генплану свої корективи. Ще тоді землі змінили цільове призначення, зробивши її територією для житлової забудови та передали в оренду товариству з обмеженою відповідальністю “Бора”, бенефіціарами якого є офшорні компанії.

Разом із тим, процедура була завершена не до кінця. Бо згідно з українським законодавством інформацію про це слід було опублікувати в столичній газеті “Хрещатик”. Цього зроблено не було, а відтак рішення про оренду і зміну цільового призначення не вступило в силу.

У 2012-му мер Черновецький одноосібно, без погодження з Київрадою, продовжив термін  дії договору оренди до 2022 року. І вже у 2018 році земля була передана у суборенду ТОВ “Дайнона Груп”.

“Немає в мера міста таких повноважень – самовільно, без рішення ради, укладати договір оренди. На підставі цього договору оренди 2018 року був укладений договір суборенди між ТОВ “Бора” та ТОВ “Дайтона Груп”. Передання ділянки в суборенду відбулося вже за цього скликання Київради й за мовчазної згоди Віталія Кличка”, – пояснювала журналістам Руху “ЧЕСНО” адвокат Євгенія Закревська.

Так почалася історія забудови Протасового Яру. Адже ТОВ “Дайтона Груп” і є компанією-забудовником, яка збирається звести на території зеленої зони житловий комплекс із трьох 40-поверхівок.

Формально бенефеціарами компанії-забудовника є Віктор Угрин та Володимир Ясько. Однак журналісти знайшли зв’язок дніпровської ТОВ-ки з головою громадської ради при Міській раді Дніпра Геннадієм Корбаном.

Сам він заперечував свій стосунок до будівництва у коментарі Рух “ЧЕСНО”:

“Хочу вас запевнити, що не маю відношення до будівництва на Протасовому Яру. Перебуваю в подиві, з якою метою активісти використовують і очорнюють моє ім’я. Крім того, вони влаштували мені цькування у Facebook. Вважаю, що люди, які називають себе активістами, є звичайними хейтерами й роблять це з певною метою”.

Однак директор підприємства Дмитро Паланчук ТОВ “Дайтона Груп” підтвердив журналістам протилежне. До того ж, він додав, що частка Корбана в компанії становить 20-25%.

 

Перемога в суді

У липні 2018-го року забудовник отримав контрольну картку на порушення благоустрою, яка фактично дозволяла починати забудову в Протасовому Яру. На той момент у зеленій зоні мали вирости три 15-поверхові будинки. 

Початок будівництва та встановлення парканів обурило громаду. Тож після скарг активістів, у травні минулого року Державна архітектурно-будівельна інспекція видала припис, який забороняв “Дайтона Груп” продовжувати будівництво у зеленій зоні.

Забудовник одразу звернувся до Окружного адмінсуду Києва з апеляцією. І таки виграв його у вересні 2019-го року. Суд визнав припис ДАБІ протиправним, чим фактично дозволив зводити у Протасовому Яру житловий комплекс.

“Громада Протасового яру одразу оскаржила рішення першої інстанції. Представники Корбана натомість, захопившись рівнем корупції у Окружному адмінсуді Києва, вирішили на додачу ще змінити закони фізики — змінити містобудівні умови та обмеження в частині висотності, паралельно організовуючи напади і залякування координаторів громади Протасового яру”, – пояснюють ті події активісти ГО “Захистимо Протасів Яр”.

Боротьба в судах продовжувалася. І, зрештою, обидва рішення Окружного адмінсуду було скасовано.

Спершу 25 лютого цього року  колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду Києва скасувала рішення ОАСК щодо зміни містобудівних умов, завдяки якому забудовник планував звести у Протасовому Яру 40-поверхівки замість 15-поверхових будинків.

17 червня вже інша колегія цього ж суду скасувала рішення ОАСК щодо визнання приписів ДАБІ незаконними. 

Фото з судового засідання

 

Поки що це означає юридичну перемогу для громади Протасового Яру. Утім, самі вони називають її “тактичним” виграшем.

Протистояння активістів та забудовника не обмежувалося зіткненнями в судовому процесі. Ця історія супроводжувалася залякуваннями та погрозами для активістів і координаторів громади Протасового яру. А поки тривав судовий процес, вирубка дерев та спроби будівництва в Протасовому Яру продовжувалася. А разом із ними – і спроби тиснути та залякати координаторів громади.

 

Хто залякував активістів?

Великого суспільного резонансу справа Протасового Яру набрала, зокрема, після того, як нібито Геннадій Корбан почав публічно погрожувати одному з активістів, що стали на захист зеленої зони, Роману Ратушному.

Роман Ртушний під час однієї з акцій ініціативи

 

Наприкінці серпня, після появи на акції проти міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з плакатом про Протасів Яр, Ратушний отримав погрозу від Корбана у коментарях на Фейсбуці. Політик натякнув, що на активіста чекає доля колишнього очільника Держагенства земельних ресурсів та нардепа Сергія Рудика. У 2014-му році його викрали, допитували у підвалі. За словами Рудика, відбувалося це безпосередньо за участі Корбана в присутності озброєних людей. Після цього Рудика відправили в зону АТО.

За цим епізодом Геннадію Корбану була висунута підозра. Однак справа закінчилася угодою про примирення сторін та покаранням у вигляді умовного позбавлення волі на півтора роки.

Сам Геннадій Корбан згодом відхрещувався від цих коментарів. 

“Щодо переписки, про яку ви згадуєте, то краще проаналізуйте, від якого з фейкових акаунтів це виходить. Я не міг писати цьому хлопцю, оскільки він у мене забанений”, – пояснював він у коментарі Руху “ЧЕСНО”.

Однак, за інформацією журналістів, акаунт, з якого було відправлено погрози Ратушного, і той, з якого їм відповідали на питання щодо непричетності до погроз, – один і той самий.

Проте перші погрози активісти почали отримувати ще від охоронців, яких найняла фірма-забудовник. Громаді доводилося боротися за Протасів Яр навіть під час судової тяганини. Бо поки тривали процеси, забудовники готувалися до великого будівництва.

“Вони підготували «плантацію». Спилили. Тепер вони завозять техніку, ставлять забор та починають будувати. Так от щоб не пройшла техніка — люди ставлять свої дорогі машини, де немає машин — лягаємо ми”, – розповідала в коментарі “Громадському” місцева жителька Світлана Сюшко про те, що відбувається у Протасовому Ярі ще влітку минулого року, до рішення суду першої апеляційної інстанції.

З боку забудовника територію також охороняли. Серед охоронців будівництва активісти впізнали одіозного екс-командира розвідроти “Азову”, представника Національного корпусу Сергія Коротких, ще відомого як “Боцман”. 

“Фокстрот-13” — фірма, яку асоціюють з «Боцманом», і насправді дехто з наших активістів самого Боцмана тут бачив. Мова йде про Сергія Коротких. Оскільки їх там самих небагато, їм в допомогу постійно наймали абсолютно непрофесійних і неадекватних помічників”, – розповідав журналістам Роман Ратушний. За словами активіста, охоронці об’єкта погрожували йому, а один – навіть розбив телефон. 

Фото: Богдан Кутєпов, “Громадське”

 

Крім того, восени минулого року охоронець будівництва у Протасовому Яру вдарив одну з координаторок ГО “Захистимо Протасів Яр” Юлію Кононенко. Згодом, активістка отримала погрози фізичною розправою з вимогою забрати заяву з поліції.

Щодо погроз поліція спершу навіть не хотіла реєструвати заяву про злочин. Проте після оскарження в суді, справу все ж таки відкрили.

За справою побиття Юлії не відбувається ніяких зрушень. За словами адвокатки Юлії Науменко, їм навіть не надають матеріали для ознайомлення в письмовій чи електронній формі.

Окремі погрози звучали навіть у присутності поліції. Зокрема, як розповідав Ратушний, йому обіцяли вирвати хребет та відкрито бити місцевих мешканців. Заява до поліції, яку згодом активіст написав за фактом погроз, загадковим чином загубилась.

Крім цього, з активістом намагалися поговорити і безпосередні представники забудовника. 

“На мене вийшов Андрій Смирнов і заявив, що хоче поспілкуватися на прохання дніпровського бізнесмена Олега Левіна, який, за його словами, будуватиме у Протасовому Яру. Смирнов питав: “Роман, что нужно лично вам?” Я йому пояснив, що гроші мені не потрібні. Він сказав, що треба доходити спільного знаменника, тому що інакше буде кров, викрадення, стрілянина й так далі, а це йому не потрібно, тож краще домовитися”, – розповідав Роман журналістам влітку минулого року.

У зв’язку з напруженою ситуацією активісти зверталися за допомогою до президента Володимира Зеленського кілька разів. Глава держави обіцяв розібратися. Треба сказати, що спершу громада сприйняла це позитивно. Однак потім Смирнов увійшов до близького оточення Президента.

Ще влітку минулого року Андрій Смирнов був адвокатом Олега Левіна та Геннадія Корбана. Однак уже у вересні отримав призначення в Офісі Президента, ставши заступником керівника Офісу, тоді – Андрія Богдана. За інформацією з сайту ОП, Смирнов і досі перебуває на вказаній посаді.

Уже після призначення Роман Ратушний розмовляв із Володимиром Зеленським про погрози від Смирнова. За словами активіста, розмова між ними відбулася приблизно така:

” – Він погрожував? Ну він погрожував до призначення ж.

 – Так, але судячи з плівок з кабінету Труби Смирнов вже після призначення курує інтереси Корбана.

 – Ну погрожував же він до призначення”.

 

Чи виграли активісти війну?

Останнє судове рішення активісти-захисники Протасового Яру сприймають як виграний “тактичний” бій. Однак остаточна перемога у боротьбі з забудовниками зараз залежить від Київради.

Фото з судового засідання

 

“При цьому перемоги громади Протасового яру в судах є тактичними. Це важливо розуміти, – пишуть вони у своїй групі на Фейсбуці. – Стратегічною перемогою буде голосування Київради за повернення попереднього цільового призначення всім 30-ти гектарам Протасового яру — зеленої зони. А також підтвердження статусу всіх 30-ти гектарів Протасового яру як ландшафтного парку, яким він є з 1966 року і відповідно до Генерального плану Києва 2020”.

26 травня, після мітингу активістів громади Протасового яру під КМДА, міський голова Віталій Кличко запевнив, що Київрада поверне частині Протасового Яру статус зеленої зони на найближчій сесії.

“Однак з цим виникли проблеми, оскільки профільні комісії Київради ігнорували розгляд проєктів рішень по Протасовому яру, а відтак унеможливили їх винесення на порядок денний. На це звертала увагу сама громада”, – пояснює Роман Ратушний.

Наступна сесія Київради повинна відбутися 23 липня.

А тим часом у активістів на Протасів Яр – глобальні плани. Їхньою метою тепер є не боротьба проти забудовника, а за створення великого парку. Наразі їм вдалося досягти домовленостей із компанією “Philips” щодо облаштування системи освітлення майбутнього парку у 30 га. Навесні громада висадила сквер і планує залучати до створення парку ще багато інвесторів.

“Війна з Корбаном то не так страшно, як майбутня війна з київською мафією. А вона буде, бо ми не просто хочемо зберегти ліс, але й вирішити проблему раз і назавжди по всіх ділянках у Протасовому”, – розповідає Роман Ратушний.

Прогноз у активістів оптимістичний – півтора роки на втілення свого плану. Разом із тим, вони усвідомлюють ризик для свого здоров’я та життя, з яким їм, можливо, доведеться зіштовхнутися, виборюючи для киян зелену зону.

 

Матеріал опубліковано у рамках проекту “Підтримка та захист громадянського суспільства в Україні”, що втілюється за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерланди в Україні та Європейського Союзу.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Марія Ігнатушина (БО «100% Життя»): «Виграні судові кейси посилюють віру уразливих груп, що захищати свої права не тільки можливо, а й необхідно»

Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) продовжує серію інтерв’ю з керівниками правозахисних організацій України...

25 Липня 2020

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: