Публікація

Заради неповторення війни необхідно встановити історичну правду про конфлікт і передати її всьому українському суспільству

УГСПЛ разом із Представництвом Президента в Автономній Республіці Крим 9 грудня провела онлайн дискусію на тему «Якою має бути стратегія перехідного правосуддя (крізь призму права на правду)?». Обговорення відбулося в рамках найбільшого правозахисного заходу року «НеКонференція2020», присвяченого актуальним викликам для України у сфері прав людини.

Мета дискусії – привернути увагу широкої громадськості до необхідності впровадження перехідного правосуддя -системи заходів, які допоможуть країні перейти від війни до сталого миру. Задля неповторення конфлікту в майбутньому і реалізації права знати правду про причини та перебіг війни в Україні особливої важливості набуває встановлення об’єктивної картини трагічних подій.

Більше 20 учасників долучилися до онлайн обговорення актуальної проблеми зі спікерами та спікерками: першим заступником Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Дар’єю Свиридовою, виконавчим директором УГСПЛ Олександром Павліченком та керівницею освітнього напряму УГСПЛ Валентиною Потаповою. Модерацію заходу здійснював Денис Тимошенко, журналіст проєкту Радіо «Донбас. Реалії» Української служби «Радіо «Свобода».

Що таке «перехідне правосуддя».

Денис Тимошенко зазначив, що концепція перехідного правосуддя є новою для українців і може здаватися складною для розуміння. Проте мета її досить проста та ясна:

  • реалізація права жертв війни розказати правду про те, що трапилося;
  • відновлення справедливості щодо постраждалих;
  • передача українській молоді через освітній процес правду про агресію Росії проти України.

Перший заступник Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим Дар’я Свиридова розповіла аудиторії як виникла ідея впроваджувати перехідне правосуддя в Україні. «У 2019 році першим державним органом, на який Президентом України було покладено зобов’язання втілити підходи перехідного правосуддя для України, стало Представництво Президента в Автономній Республіці Крим. Мета – подолання наслідків збройного конфлікту. Але перед тим, як держава сфокусувалася на перехідному правосудді, цьому передувала багаторічна робота правозахисної спільноти, що першою підняла це питання в нашій країні», – відмітила експертка. Перехідне правосуддя складається з таких елементів: компенсація шкоди жертвам конфлікту (як матеріальної, так і моральної); розслідування та запобігання безкарності за найтяжчі злочини, вчинені під час збройного конфлікту; розбудова сильних державних інституцій задля неповторення конфлікту у майбутньому; заходи щодо права знати правду про початок, причини та перебіг збройного конфлікту. Усі ці складові входять до концепції перехідного правосуддя, підготовленої Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим у співпраці з експертами – правозахисниками.

Говорячи про можливість впровадження окремих елементів перехідного правосуддя вже сьогодні, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) Олександр Павліченко зазначив, що державі необхідно бути більш активною у питанні створення документальної бази, яка стосується конфлікту. «Необхідно пришвидшити роботу зі збору інформації, що стосується перебігу конфлікту, і на державному рівні вибудовувати процеси, спрямовані на реінтеграцію через забезпечення права на правду. Право на правду – складний елемент, кожна із сторін в конфлікті має свою версію подій, тому так важливо Україні бути безпристрасною у встановленні істини щодо конфлікту: незалежно від того, хто вчиняв злочини, українське суспільство має це знати, а винні мають бути покарані», – заявив правозахисник.

Дії держави задля впровадження перехідного правосуддя.

Дар’я Свиридова зазначила про вагомі напрацювання, які вже зроблені правоохоронними органами по Криму: з 2016 року Прокуратура АР Крим та м. Севастополя, поліція та СБУ АР Крим системно, у тісній співпраці з правозахисними організаціями, документують злочини і факти грубих порушень прав людини, розслідують їх і передають в суди. В той же час, по ситуації на Сході України правоохоронна система поки не може похизуватися подібними результатами. Але позитивним кроком є створення так званого «Департаменту миру» в Офісі Генерального Прокурора, який координує роботу на Сході і в Криму з систематизації, належної кваліфікації та розслідування таких злочинів.

У подальшому, зауважила експертка, не достатньо лише документувати достовірну інформацію про конфлікт, необхідно її ще доносити до суспільства. Цю функцію, на її думку, міг би виконувати Український інститут національної пам’яті.

 

Ризики реалізації права на правду.

Ключовим викликом для ризики реалізації права на правду є поляризованість українського суспільства та формування в ньому розділених спільнот, що стало наслідком збройної агресії РФ.

Олександр Павліченко зазначив, що у мешканців непідконтрольних Україні територій є стійка недовіра до українських органів влади. До того, там вже склалися своя інтерпретація війни і міфи про своїх «героїв» (Моторола, Гіркин), які для нас є стовідсотковими воєнними злочинцями. «Задля подолання цих викликів необхідно на першому етапі забезпечити максимальний збір матеріалів про війну, включаючи «документи» з непідконтрольної території. Ми їх не визнаємо як офіційні документи, проте це носії інформації, що підтверджують факти, пов’язані із збройним конфліктом, а значить є важливими в контексті історичної правди. На другому етапі маємо перейти до інклюзивного діалогу з включенням до нього конфліктних питань. Відбуватися діалогові заходи мають на міжнародних майданчиках чи за участі міжнародних модераторів: ОБСЄ, Ради Європи, ЄС. І робота в цьому напрямку вже розпочалась», – сказав Олександр Павліченко.

 

Діти і їх право на правду про збройний конфлікт.

Валентина Потапова, керівниця освітнього напряму УГСПЛ, у заключній частині заходу розповіла про те, що таке «педагогіка пам’яті» і яка її роль у встановленні сталого миру в Україні.

Валентина Потапова підтвердила тезу про розділені українські спільноти на прикладі молоді, яка в залежності від регіону по-різному сприймає та інтерпретує суть збройного конфлікту на Сході України. За даними загальноукраїнського опитування «Покоління Z: цінності і орієнтири» на Півночі та Заході в збройному конфлікті винуватою вважають Росією 80 % молоді у віці від 14 до 29 років, на Півдні та Сході так само відповіли лише 36% та 22 %. 58 % опитаної молоді на Сході взагалі не стали на це питання відповідати, знаючи наперед, що їх відповідь не буде прийнята суспільством. Плюс кожний четвертий молодий українець чи молода українка впевнені, що конфлікт між країнами можна вирішити лише силою. «Нам потрібно шукати спільний знаменник у трактуванні історичного минулого українців. Ним може стати педагогіка пам’яті, що заснована на виробленні в учнів активного ставлення до проблем сучасного суспільства, в основі якого колективна пам’ять про людські страждання, експлуатацію, нетерпимість та інші порушення прав людини під час війн. Педагогіка пам’яті – не просто про засвоєння знань, а про те, як досвід минулого використати сьогодні і як попередити конфлікти у майбутньому. Тому в школах необхідно було ще з 2014 року використовувати матеріали, що задокументували події російсько-української війни. Також не застосовуються інструменти, напрацьовані в ході викладання теми Голодомору та Голокосту», зазначила керівниця освітнього напряму УГСПЛ.

Також вона розповіла, що, запитуючи вчителів історії в чому полягає для них складність викладання теми війни, вони зізналися, що часто уникають цієї теми і дають її на самостійно опрацювання школярам, бо інакше вони вимушені самі шукати відповіді на питання щодо того, який понятійний апарат використовувати і як говорити на дражливі темі, оскільки держава не надала їм необхідної методичної підтримки. Але і посібник, розроблений УГСПЛ для вчителів «Історія одного міста: як викладати окремі питання щодо збройної агресії РФ на Сході України» Інститут модернізації змісту освіти МОН не захотів грифувати. Причина – непотрібно зараз говорити про такі чутливі теми, бо це може викликати конфлікт. «Склалося парадоксальна ситуація. З одного боку, чиновники кажуть, що говорити про війну з дітьми не на часі. З другого – ця тема є в шкільній програмі, в підручниках, в зовнішньому незалежному оцінюванні. Проте відсутня державна інституція, яка б взяла на себе відповідальність і роз’яснила вчителям як говорити з дітьми про конфлікт. Хотілось би, щоб в профільному відомстві найближчим часом це виправили, адже пам’ятати минуле, яке сприяло масовим порушенням прав людини, означає закласти фундамент для сталого миру на території України в майбутньому», – наголосила експертка.

 

Діалоги про примирення.

Дар’я Свиридова повідомила, що концепція перехідного правосуддя, яка зараз на розгляді у Президента, передбачає можливість створення незалежного уповноваженого органу з встановлення правди про збройний конфлікт, який буде досліджувати та оприлюднювати належним чином факти про найбільш резонансні події та найбільш масштабні порушення прав людини, вчинені в умовах збройного конфлікту. Також нею передбачена можливість існування діалогових майданчиків.

Олександр Павліченко зауважив, що такий орган необхідно запускати, за умови вироблення професійного підходу до методології його роботи, а суспільні діалоги мають вестися фахівцями: фасилітаторами та конфліктологами. І перший крок на цьому шляху – це затвердження державою концепції перехідного правосуддя.

Потапова Валентина вважає, що вже сьогодні в освіти мають бути започатковані діалогові майданчики для примирення і спільного пошуку правди. Досвід інших держав показав: проєкти з усної історії є успішними майданчиками для діалогу, як і дослідницькі проєкти – мапи пам’яті , до яких долучали школи та історичні факультети, адже коли ми шукаємо жертви, ми дізнаємось про конфлікти більше.

Відеозапис дискусію на тему «Якою має бути стратегія перехідного правосуддя (крізь призму права на правду)?»

 

Довідково.

Перехідне правосуддя – набір інструментів, завдяки яким зможемо притягнути винних до відповідальності, відшкодувати постраждалим шкоду, реалізувати право громадян України знати правду про перебіг збройного конфлікту та проведемо інституційні реформи, які зроблять неможливим у майбутньому подібні конфлікти в Україні. Зараз концепція перехідного правосуддя для України вже доопрацьована робочою групою з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій та скерована до Офісу Президента України на розгляд.

 

Захід проводиться за підтримки програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Права людини в дії», яка виконується Українською Гельсінською спілкою з прав людини. Діяльність УГСПЛ зі створення національної моделі перехідного правосуддя впроваджується в рамках цієї програми.

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine.

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: