Замах на одеського активіста: ЄСПЛ визнав розслідування неефективним

10 жовтня 2024 року Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі «Михайлик та інші проти України».  Після чотирьох років розгляду судді визнали, що національна правоохоронна система неефективно розслідувала замах на життя одеського активіста Олега Михайлика, скоєний наприкінці вересня 2018 року. ЄСПЛ також зобов’язав Україну виплатити компенсацію постраждалому у розмірі 6 тисяч євро. 

Одесит Олег Михайлик відомий своєю боротьбою проти недобросовісних забудовників: він і сам став їхньою жертвою у 2006 році. 

У вересні 2018-го чоловік повертався додому після однієї з акцій щодо незаконної забудови так званою будівельною мафією Ланжерона.

Я мешкаю в центрі Одеси. Обласне управління МВС знаходиться приблизно в 150 м від мого дому. І от фактично біля нього на мене і скоїли замах. Я вважаю, що це зробив професійний кілер і це було зроблене показово. На той момент це був вже десятий напад невідомих на одеських активістів. Це була гарно спланована операція, але, зараз смішно згадати, їм завадив кавун. Я купив його в магазині і ніс на плечі, власне тому кілеру довелось стріляли не у голову, бо заважав кавун, а у груди. Я ще цей кавун якось намагався «донести» після пострілу додому. Цікаво, що поруч з моїм помешканням стояла машина з поліцією. Що вони там робили – невідомо. Але я не маю сумніву, що до цього нападу так чи інакше причетні правоохоронці, тому що ніхто нічого не робив, – згадує обставини того дня Олег Михайлик.

Михайлик розповідає, що життя йому врятувало те, що на місце події оперативно приїхала карета швидкої допомоги. Вже у ній у чоловіка і сталась клінічна смерть. Українським лікарям вдалось реанімувати постраждалого. А от вже за кордоном, у Німеччині, медики вилучили кулю, яка застрягла у легенях. І фактично під приводом того, що іноземці нібито не надсилають до України речовий доказ, розслідування справи призупинили влітку 2019 року.  

Правоохоронці фактично не розслідували мою справу. В перші хвилини, години вони б мали збирати речові докази, опитувати свідків, шукати відео з камер спостереження. Фактично цим всим займались журналісти, – підкреслює Михайлик.

При цьому слідчі дуже швидко затримали підозрюваних – трьох громадян Грузії, один з яких фактично не міг пересуватись самостійно. 

Юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ Олена Куваєва розповідає, що поліцейські провели базові слідчі дії. Але в їхній якості та ефективності доводиться сумніватись. На цьому правозахисники і наголошували під час подання заяви до ЄСПЛ у 2020-му році, а також у подальших комунікаціях із Судом у 2024 році.

Спочатку слідство, а потім, після нашого звернення до ЄСПЛ, – Уряд наголошували на тому, що вони вчинили всі можливі і необхідні слідчі дії, а подальший рух справи неможливий у зв’язку із відсутністю ключового доказу – кулі, яка була вилучена з тіла заявника і залишилась у Мюнхені. Для того, щоб її повернути, українські правоохоронці робили запити на міжнародну правову допомогу. За весь цей час – тричі: у 2019, 2020 і 2021 році. Але, як вони запевняють, на свої запити отримують лише опис та документацію цієї кулі, а не власне сам речовий доказ. За нашими даними вона і досі знаходиться у Мюнхені. Неофіційно іноземці розповідали Олегу Михайлику, що їм надходять просто не належним чином оформлені документи. Нам зрештою вдалось ознайомитись лише з першим із таких запитів і формулювання у ньому видаються достатньо неоднозначними, оскільки правоохоронці просять німців «здійснити тимчасовий доступ» до медичної документації пана Олега та кулі. Втім, що відповіла на цей та інші запити німецька сторона, або які формулювання були використані в решті запитів, нам не відомо: вони не надавались для ознайомлення ані адвокатам, ані потерпілому, не зважаючи на відповідні запити.  Більше того відповідну документацію Уряд не надав і до своїх зауважень щодо нашої заяви, представлених до ЄСПЛ, – розповідає Юристка Центру стратегічних справ УГСПЛ Олена Куваєва.

Олена Куваєва наголошує, що куля – важливий речовий доказ. Але не єдиний, тому не може зупинити усе розслідування справи.

При цьому ми маємо низку інших недоліків. Наприклад, огляд місця події відбувся достатньо поверхнево. Постріл нападник здійснив, ймовірно, з перехрестя. Слідчі оглянули дорогу, яка до нього вела, але не зачепили кути вправо і вліво, хоча пізніше експертне дослідження підтвердило, що стріляли зі сторони, з тієї точки, яку слідчі не оглянули ретельно (якщо спиратись на опис у протоколі огляду місця події). Тобто, туди просто не дійшли, тоді як там могла залишитись гільза від патрона або інші речові докази. Також знаємо, що не з усіх камер відеоспостереження були взяті відео. Більше того, слідчі навіть не опитали всіх тих осіб, яких підозрював постраждалий. Версію замовного вбивства, судячи з усього, взагалі ніхто не розглядав.

Нині справа Олега Михайлика застрягла в національній правоохоронній системі. Підозрювані, яких затримали правоохоронці у 2018 році, на волі, ймовірні замовники – так само. 

Європейський суд з прав людини визнав порушення процесуального аспекту ст. 2 Європейської конвенції з прав людини, а саме – відсутність ефективного розслідування справи, що стосується смерті або випадків, що загрожуть життю. При цьому Суд вкотре зауважив, що при вирішенні питання про виконання зобов’язань держави за згаданою статтею, це зобов’язання не щодо результатів, яких необхідно досягти, а щодо засобів, які необхідно використати, і які, відповідно, не були використані у цій справі.

Олена Куваєва говорить, що ЄСПЛ своїм рішенням підтвердив, що це системна проблема для України. Справа Михайлика була об’єднана з кількома іншими – подібними, і доволі швидко розглянута за мірками ЄСПЛ. За рішенням суддів Україна має виплатити постраждалому компенсацію – 6 тисяч євро.

Підписуйтесь на сторінки УГСПЛ у соціальних мережах:

Facebook | Instagram | Telegram — УГСПЛ пише | Telegram з анонсами подій | Twitter | Youtube | Viber