Джерело: Український кризовий медіа-центр

Законопроект №8297 не передбачає позбавлення громадянства України кримчан, які отримали громадянство РФ. Про це заявили юристи-правозахисники на прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі.

«Законодавство України про забезпечення прав і свобод на тимчасово окупованій території встановлює, що будь-які дії окупаційної влади на території АР Крим є незаконними та не створюють юридичних наслідків. І в статті 5 закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» також задекларовано принцип про те, що громадянство РФ, отримане в Криму, є незаконним, не визнається Україною і не створює правових наслідків. І, відповідно, не є підставою для втрати громадянство», – пояснив Максим Тимочко, юрист Української Гельсінської спілки з прав людини.

Водночас, положення законопроекту потребують уточнень. «Було задекларовано, що отримання російського громадянства на території Криму внаслідок незаконних дій органів окупаційної влади не визнається добровільним, а тому, відповідно, не може бути підставою для втрати українського громадянства. І в цьому ж законопроекті закладається протилежна норма, яка і спантеличила багатьох – вказується, що якщо громадянин України скористався виборчим або іншим правом, яке надає йому іноземне громадянство, або виконав обов’язки, до яких його зобов’язує іноземне громадянство, це є окремою підставою для втрати громадянства України», – пояснив Максим Тимочко.

Ольга Поєдинок, адвокат, член Громадської ради при Державній міграційній службі України, звернула увагу, що відмінність положень законопроекту №8297 і вже чинного закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» може створити паралельну правову реальність для українських громадян у Криму, які мають російські паспорти. «Якщо ту ж ідею хотіли інтегрувати в інший нормативно-правовий акт, закон України «Про громадянство України», найкраще було «скопіювати вставити» відповідне положення. Натомість ми маємо у пункті положення, яке текстуально і змістовно  відрізняється від того, що ми вже маємо у чинному законодавстві. Це створює ризики різноманітних маніпуляцій та зловживань», – наголосила вона.

Правозахисники зауважують, що якби дійсно передбачалася можливість втрати громадянства України за участь у російських виборах або реалізації інших прав і обов’язків у тимчасово окупованому Криму, це суперечило б  ст. 25 Конституції України та принципам Європейської конвенції про громадянство. Також виникла б колізія із принципом незворотності дії закону, адже більшість тих, хто отримав російські паспорти, зробили це ще у 2014 році.

Правозахисники висловили стурбованість тим, що представники органів влади досі не виступили із детальним роз’ясненням для спростування чуток про те, що в разі прийняття законопроекту всі кримчани, які мають російські паспорти, можуть втратити громадянство України. Крім того, таку ситуацію використовує на свою користь Росія. «Було б добре, якби на майбутнє Україна у подібних випадках реагувала на резонанс у суспільстві, тому що виходячи з того, яку інформаційну політику здійснює Росія – масштабна мілітаризація та колонізація Криму громадянами РФ – будь-яка подібна новина буде використана як пропаганда того, що Росія піклується про Крим, а Україні Крим не потрібний. Люди, які залишилися у Криму, ще більше розчаровуються в Україні, коли отримують такі новини», – зауважив Віталій Набухотний, юрист Регіонального центру прав людини.

У ширшому контексті, ця норма також містить ризики, оскільки різна відкритість джерел даних у різних країнах світу може спрощувати або ускладнювати витік інформації про те, що громадянин України отримав громадянство іншої держави, і залежно від цього українці із подвійним громадянством матимуть нерівні шанси бути або не бути позбавленими громадянства України, зазначила Ольга Поєдинок.

«Закликаємо представників влади нарешті прокоментувати законопроект і роз’яснити, що саме вони мали на увазі, коли реєстрували його. І просимо уточнити цей законопроект, коли він у подальшому буде розглядатися у профільних комітетах Верховної Ради, щоб зняти соціальну напругу і розставити всі крапки над «і», – підсумував Максим Тимочко.