Закон України „Про відновлення прав депортованих осіб” потребує вдосконалення

Члени Комітету у закордонних справах погоджуються із зауваженням Президента України про те, що законом надається особливий статус депортованих та визначається порядок компенсації їм відповідних втрат виходячи з належності осіб до кримськотатарського народу, а не з допущених щодо таких осіб фактів порушення прав людини.

Зазначене суперечить Конституції України, за якою права осіб та їх гарантії визначаються виходячи з належності до громадянства України, а не до певної національності. Також Конституцією передбачено, що не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Як вважають члени Комітету, заслуговує на увагу зауваження Президента України про те, що зміст терміна “члени сім’ї депортованої особи” викладено не чітко, без врахування положень Сімейного кодексу України, що може призвести до неправомірного надання відповідних компенсацій особам, які не мають для цього підстав.

Слушно, на думку народних депутатів, пропонується доповнити перелік законодавства України про відновлення прав депортованих осіб положенням про те, що Україна визнає акти органів державної влади колишнього СРСР щодо відновлення прав депортованих осіб. Адже депортація осіб за національною ознакою проводилася за рішеннями органів державної влади колишнього СРСР, політична і правова реабілітація таких осіб ще до початку 90-х років здійснена актами саме зазначених органів.

РУПОР